Зміни в роботі перевізників

Кого стосуються зміни

Вимоги документа поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які працюють за трудовими договорами і за цивільно-правовими договорами, а також на ФОП, які самостійно здійснюють перевезення, водіїв за договорами ЦПХ та осіб, які виконують міжнародні перевезення пасажирів автомобілями таксі або транспортом на замовлення. Новації розповсюджуються на наймасштабніші категорії автобізнесу, серед яких:

-       внутрішні або міжнародні вантажні перевезення транспортними засобами з масою понад 3,5 т (разом із причепом або напівпричепом);

-       внутрішні або міжнародні пасажирські перевезення транспортними засобами, обладнаними більш ніж 9 місцями для сидіння, включаючи місце водія;

-       міжнародні перевезення пасажирів автомобілями таксі або транспортом на замовлення, якщо транспортний засіб має понад 5, але не більше 9 місць для сидіння, включно з місцем водія.

На період дії воєнного стану та ще трьох місяців після його припинення норми Положення № 340 не застосовуються до перевезень на територіях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях відповідно до Переліку, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 р. № 376. Не стосуються вони й перевезень вантажів для забезпечення потреб ЗСУ та перевезень військовослужбовців транспортними засобами, що використовуються за договором оренди (найму) з водієм. Виключенням також є і внутрішні перевезення вантажів або пасажирів для власних потреб чи за власний рахунок підприємства, якщо тривалість перевезення не перевищує 4,5 години.

Правила роботи та відпочинку водіїв

Нова редакція Положення № 340 не лише уточнила склад робочого часу, а й детально врегулювала порядок обліку періодів відпочинку. Отже, щоденний робочий час водія не повинен перевищувати 10 годин протягом кожного 24-годинного періоду, якщо він припадає на нічний час (з 22:00 до 6:00). При тому загальний час керування не може перевищувати 56 годин протягом тижня. Сумарний час керування транспортом за будь-які два послідовні тижні не може бути більшим ніж 90 годин.

Тривалість перерви тепер залежить від робочого дня: якщо від 6 до 9 годин – не менше 30 хвилин; якщо понад 9 годин – 45 хвилин і більше. Перерву можна поділити на кілька частин, але кожна з них має бути не менше чверті години.

Щоденний відпочинок і скорочений щотижневий відпочинок водія дозволено проводити у транспортному засобі лише за умови, що автомобіль обладнаний спальним місцем, а транспортний засіб перебуває на стоянці, поромі або в поїзді. Як ми знаємо, до цього нововведення водії нерідко спали у себе в кабіні машини. Щотижневий відпочинок водія повинен бути не менше 45 годин у належних умовах поза кабіною транспортного засобу, і це цілком обґрунтовано.

У разі перебування водія за кордоном він може двічі поспіль скористатися скороченим щотижневим відпочинком, але лише за умови подальшої компенсації. Протягом наступних чотирьох тижнів водій повинен використати чотири щотижневі відпочинки, з яких не менше двох мають бути звичайними.

Перевізник, що здійснює міжнародні перевезення, має організувати роботу так, щоб після кожних чотирьох послідовних тижнів роботи його водій мав можливість повернутися до місця знаходження роботодавця або до місця свого проживання для використання звичайного щотижневого відпочинку.

Вимоги до тахографів

Всі транспортні засоби, на які поширюється дія Положення № 340, мають бути обладнані тахографами. Ті транспортні засоби, які вперше зареєстровані в Україні після 30 червня 2026 року і використовуються для міжнародних вантажних перевезень, повинні бути обладнані смарт-тахографами G2V2. У разі наявності тахографа інформація про робочий час, періоди готовності, перерви та час відпочинку фіксується саме за його допомогою. Якщо тахограф тимчасово не працює, відомості потрібно вносити вручну до тахокарти, на роздруківці тахографа або до тимчасового реєстраційного листа. Зважаючи на це, перевізник повинен забезпечити:

·      зчитування інформації з пам’яті тахографа – не рідше одного разу на 90 днів;

·      зчитування інформації з картки водія – не рідше одного разу на 28 днів;

·      зберігання даних забезпечувати не менше 24 місяців з дати останнього запису;

Інформація про режим праці та відпочинку водіїв повинна зберігатися протягом 56 днів, а підприємства мають архівувати їх упродовж двох років.

Документальне оформлення перевезень

Звернімо увагу, що починаючи з 26 липня 2026 року всі вантажовідправники зобов’язані застосовувати оновлену форму ТТН, в якій мають бути заповнені всі обов’язкові реквізити. Якщо якийсь із реквізитів залишиться незаповненим, така ТТН визнається відсутньою. До того ж на кожну поїздку із кінцевою адресою заповнюється окрема ТТН. Якщо в одному транспорті перевозиться вантаж декількох вантажоодержувачів, на кожного окремо складається своя ТТН. Якщо в одному перевезенні знаходиться вантаж одного отримувача, але доставка передбачена за різними адресами (наприклад, різними магазинами), то на кожну партію, що має бути доставлена за певною адресою, заповнюється також окрема ТТН. Наявність ТТН є обов’язковою, бо це основний документ затвердженої форми, який супроводжує вантаж під час його транспортування та є підтвердженням виконання договору перевезення.

Також серед документів може бути подорожній лист, на підставі якого перевізник веде списання ПММ, заявка на перевезення, акт виконаних робіт, видаткові накладні, специфікації; пакувальні листи тощо.

ВРІЗ: Для міжнародних перевезень потрібно мати:

-        CMR (Міжнародна товарно-транспортна накладна) – основний документ, який підтверджує укладення договору між сторонами перевезення та відповідність вантажу міжнародним вимогам;

-        Carnet TIR – документ для перевезень, отримати можна тут;

-       зелена карта;

-       експортна декларація, що супроводжує вантаж при перетині кордону, подається до митних органів (ст. 257-265 Митного кодексу України);

-       інвойс (рахунок-фактура) – документ, що підтверджує вартість вантажу, призначеного для міжнародної торгівлі;

-       сертифікати якості та походження, які підтверджують походження та характеристики товарів.

Штрафи чи інші види покарання

Перевізники повинні пам’ятати, що за порушення норм Положення № 340 передбачені штрафні санкції. Перевірку режиму праці та відпочинку здійснюють представники Укртрансбезпеки.

Підчас проведення рейдових перевірок Укртрансбезпека перевіряє додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів. Особливо це стосується перевізників, які надають послуги міжнародних перевезень. Також під час перевірки приділяють особливу увагу дотриманню водієм режиму праці та відпочинку, знаючи, що ці вимоги порушуються першочергово. Якщо ж рейс перевозить пасажирів на відстань 500 км і більше, або в автобусі перевозять організовані групи дітей за межі населеного пункту і на відстань понад 250 км – обов’язково повинні виконуватися вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв.

Нормами ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт» встановлені адміністративно-господарські санкції саме за порушення вимог щодо робочого часу та відпочинку. Розмір штрафу становить 20 нмдг (340 грн). Але якщо однією особою вчинено більше одного порушення, штраф накладається за кожне окремо.

Нормами чинного законодавства передбачена і адміністративна відповідальність за порушення правил надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів (ст. 133-1 КУпАП). За порушення норм цієї статті може бути накладено адмінштраф на водіїв у розмірі 40 нмдг (680 грн), а на громадян – суб’єктів господарювання і на посадових осіб – юросіб розмір штрафу становить 60 нмдг (1020 грн).

Відповідальність передбачена і за неправильне оформлення ТТН, але тільки під час контролю на дорозі. Отже якщо у ході перевірки буде встановлено, що вантажовідправником застосовано старий бланк ТТН, якщо не заповнені обов’язкові реквізити чи заповнені з порушенням, оштрафують перевізника. Бо в цьому випадку вважається, що ТТН відсутня. Розмір штрафу за відсутність обов’язкових документів уже більш переконливий і становить 17 000 грн.

Наталя Щербак, консультант із обліку й податків