Використання майна подружжя в бізнесі
Так уже склалося, що в діяльності ФОП часто використовується спільне майно подружжя або приватна власність чоловіка чи дружини. Наприклад, виготовлення товарів чи надання послуг у приватній квартирі, використання машини або коштів одного із подружжя на бізнес-потреби. Розглянемо, як це потрібно документально оформити.
Для початку зазначимо, що чинне законодавство не забороняє використовувати в підприємницькій діяльності майно, придбане фізособою – і власне, й іншою особою. Використовувати можна і нерухомість, й інше майно (транспортні засоби, обладнання, меблі, верстати тощо). Що стосується майна, придбаного в шлюбі, то, згідно з Сімейним та Цивільним кодексами, майно, набуте за час шлюбу та за спільні кошти, вважається спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно, законодавство не вимагає договорів у разі використання спільного майна в бізнесі одним із них. Вважається, що дружина (чоловік) дали на це згоду. Але для майна, яке підлягає державній реєстрації або нотаріальному посвідченню (наприклад, спільна квартира) таку згоду все ж краще оформити, і в договорі визначити, на яких умовах його може використовувати інший член подружжя.
Зверніть увагу: якщо майно є окремою власністю одного із подружжя (придбане до шлюбу, отримане у спадщину), для використання в підприємницькій діяльності необхідно обов’язково укладати договір оренди, наполягають податківці.
Варіанти договору оренди
До такого договору у будь-якому форматі застосовуються звичайні вимоги, серед яких є виплата орендної плати. Оподаткування отриманих доходів залежить від того, в якому статусі буде виступати орендодавець та орендар. Якщо договір оренди буде оформлений між двома фізособами, обов'язок зі сплати податків покладається на власника майна, оскільки у звичайної фізичної особи-орендаря немає статусу податкового агента. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету (протягом 40 календарних днів після останнього дня кварталу). Необхідно зазначити, що 23 жовтня 2026 року ставку ПДФО на оренду нерухомості зменшили до 5% (раніше вона складала 18%). Окрім того, із суми орендної плати потрібно сплатити 5% військового збору (ВЗ). Його розмір не змінювався протягом року. За підсумками року у річній податковій декларації про майновий стан і дохід потрібно буде відображати суму отриманого доходу за рік та суму сплаченого ПДФО (пп. 170.1.5 ст. 170 ПКУ).
Для орендної плати за нерухомість, де орендодавцем є фізособа, встановлені свої обмеження: вона не може бути меншою за мінімальну вартість оренди 1 кв. м загальної площі нерухомості. Мінімальну вартість розраховують органи місцевого самоврядування (міські, селищні чи сільські ради).
Якщо договір оренди буде укладений між ФОП і фізособою, то саме підприємець – орендар (як податковий агент) сплачує ПДФО і відображає виплачений дохід і суму сплаченого ПДФО в квартальній звітності. А фізособа – орендодавець за підсумками року просто подає майнову декларацію. Орендар повинен утримувати та сплачувати ті ж самі 5% ПДФО та 5% ВЗ.
Договір позички
Цей вид договору передбачає передачу майна в безоплатне користування згідно з нормами ст. 827 ЦКУ. За цим договором позичкодавець передає користувачеві майно для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це. Особливу увагу потрібно приділити тому, що майно передається в тимчасове користування, а не у власність. Сторонами договору можуть виступати і фізособи, і підприємці. У такому випадку, незалежно від того, на якій системі оподаткування буде ФОП – позичальник, безоплатне користування приміщенням, машиною чи обладнанням не створює додаткового оподатковуваного доходу для ФОП (як на спрощеній, так і на загальній системі), адже ФОП не отримує грошей чи майна у власність. Такої точки зору дотримуються податківці в своїх роз’ясненнях. Для ФОП-позичкодавця дохід також не виникає, оскільки він не отримує орендної плати чи іншої вигоди. Вартість майна до витрат чи доходів не включається. Найпростіше договір позички оформлювати між двома фізособами. Бажано в договорі передбачити, що користувач має право використовувати майно на свій розсуд.
Оформлення у 20-ОПП
Неважливо, який договір буде оформлений, підприємцю потрібно подати до податкової форму № 20-ОПП. Там у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» проставити код «8 – орендується», а в графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» – код «7 – право довгострокового користування або оренди» (якщо договір позички був укладений більше ніж на рік) або код «8 – право короткострокового користування, оренди або найму» (якщо договір позички укладено менше, ніж на рік). Таке повідомлення необхідно подати протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об'єкта оподаткування. Зазначимо, строк створення або відкриття потрібно визначати не від дати укладення договору оренди/позички, а від дати складання акта приймання-передачі приміщення, переданого в оренду/позичку. І якщо для ФОП на єдиному податку підтвердження законності використання майна в бізнесі одного із подружжя ніяк не впливає на розмір отриманого доходу, то для ФОП на загальній системі оподаткування – має значення. Бо вартість оренди (якщо це саме такий договір) належить до документально підтверджених витрат.
Оплата з картки подружжя
Оплата товарів чи послуг у діяльності ФОП має здійснюватися виключно з підприємницького рахунку ФОП, бізнес-карткою (або готівкою з дотриманням касових лімітів). Але закон не забороняє платити й власними готівковими коштами фізособи. А от товари, сплачені з особистої картки іншого члена подружжя (фізособи) та використані у бізнесі, будуть вважатися безоплатно отриманими. А це для єдинника вважається доходом і тягне наслідки у вигляді оподаткування за його ставкою. А якщо і первинні документи будуть оформлені не на ФОП, а іншу особу, це вже стане порушенням податкового законодавства. Тож навіть якщо ваш чоловік чи дружина придбали щось для вашого бізнесу за готівку, проконтролюйте, щоб первинні документи (рахунки-фактури, видаткові накладні, чеки) були оформлені саме на ФОП.
Використання авто
Для того, щоб під час перевезення товару на автомобільному транспорті подружжя не виникало проблем, разом із видатковими накладними потрібно оформлювати ТТН, в якій вказати перевізника, вантажовідправника та вантажоотримувача. Той факт, що автомобіль зареєстровано, наприклад, на дружину, на порядок оформлення ТТН не впливає. І оформлювати накладну потрібно, навіть якщо товар перевозиться легковим автомобілем. Адже це здійснюється не для власних потреб, а для господарської діяльності. Зазначимо, що видаткова накладна – це документ, який підтверджує передачу товару від продавця покупцеві. У разі перевірки представниками дорожнього контролю водій зобов’язаний надати не тільки документи на автомобіль, а й на товар, серед яких обов’язковим документом є ТТН.
Як і щодо нерухомості, якщо автомобіль був придбаний членом подружжя до шлюбу, тоді необхідно укласти договір оренди або позички. В такому разі потрібно в ТТН вказувати того із подружжя, хто є підприємцем, як перевізника, водія і водночас вантажоодержувача. Незважаючи на те, що авто оформлене на іншого із подружжя, вказувати його в ТТН не потрібно. Адже податківці можуть визнати власника авто – найманим працівником, якщо його вказати перевізником чи водієм. За спільної власності можна використовувати авто без будь-яких договорів. В обох випадках потрібно подати 20-ОПП, в якому зазначити в графі "вид права..." – право власності.
Використання обладнання
Використання обладнання, придбаного другим із подружжя, теж має бути оформлено одним із вище зазначених способів. Але в договорі має бути перелік обладнання та його вартість. Бажано визначити строк використання обладнання – не більше трьох років, бо такий договір не потребує нотаріального посвідчення. Також підготуйте «Акт приймання-передачі обладнання» в якому слід описати стан обладнання, серійні номери та ринкову вартість.
Наталя Щербак, консультант із обліку й податків