Соціальні відпустки: особливості оформлення

Нормами законодавства встановлено право отримання оплачуваної додаткової соціальної відпустки на дітей. Скористатися ним може один із працюючих батьків, якщо інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку і у разі, якщо в родині є:

·      двоє або більше дітей віком до 15 років;

·      дитина з інвалідністю;

·      усиновлена дитина;

·      дитина з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

·      одинока мати (батько) дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи «А» I групи, які виховують її самостійно.

Скористатися цим правилом можуть також:

·       особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

·      один з прийомних батьків;

·      один з батьків-вихователів.

Якщо найманий працівник має право на таку відпустку, то роботодавець зобов’язаний йому її надати. При цьому значення немає, в якій галузі він працює – чи в ТОВ, чи у ФОП, чи за основним місцем роботи, чи за сумісництвом. А от якщо у фізособи не трудовий договір, а цивільно-правового характеру на надання послуг (виконання робіт), то права на отримання такої відпустки вона не має.

Водночас необхідно взяти до уваги, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні даного виду відпустки, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Право на відпустку надається, якщо станом на 1 січня поточного року дитині ще не виповнилося 15 років (або якщо 15 років виповнюється протягом 2026 року). Така відпустка може бути надана й після того, як дитині виповнилось 15 років. Наприклад, одному з двох дітей 26 травня 2026 року виповнюється 15 років. Один із батьків має право отримати додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів протягом усього 2026 року. 

Але чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на додаткову соціальну відпустку. Тому якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на неї за попередній рік чи за кілька років, то має право використати її в наступні роки, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні цієї відпустки.

Особливістю такої відпустки є те, що вона надається незалежно від відпрацьованого часу, в будь-яку пору року незалежно від стажу роботи. Вона не належить до категорії щорічних, тому її можна брати навіть у перший місяць роботи на новому місці, якщо в поточному календарному році її ще не використовували.

Якщо працівник захворів або виникли інші обставини, соціальна відпустка переноситься або продовжується. Для надання додаткової відпустки працівник повинен подати заяву і копії документів, які підтверджують право на отримання такої відпустки. Підтвердженням того, що відпустка буде надана, є наказ роботодавця. Тільки після цього відбувається нарахування відпускних.

Право на додаткову соціальну відпустку мають не лише батьки. Чинне законодавство передбачає надання додаткових соціальних відпусток зокрема особам з інвалідністю внаслідок війни, військовослужбовцям зі статусом учасника бойових дій (УБД) та учасникам війни.

Умови надання такої відпустки залежать від статусу фізособи.

На відміну від соціальної відпустки на дітей, порядок надання яких визначений Законом про відпустки, порядок надання таких відпусток, тривалість та умови збереження грошового забезпечення визначені законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову відпустку тривалістю 14 календарних днів один раз на рік. В період цієї відпустки грошове забезпечення (заробітна плата) за цей період зберігається.

Учасники війни мають право на соціальну відпустку тривалістю до 2 тижнів на рік. Грошове забезпечення за цей період не зберігається.

Право на додаткову відпустку надається також особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Для них передбачено надання додаткової відпустки тривалістю до 3 тижнів на рік у зручний для них час. В період такої відпустки грошове забезпечення не зберігається.

Водночас необхідно зазначити, що під час дії воєнного стану процедура надання додаткових відпусток має окремі особливості.

Для отримання такої відпустки військовослужбовець повинен подати рапорт, а командир військової частини ухвалити відповідне рішення. Приймаючи рішення щодо надання відпустки, командир зобов’язаний врахувати оперативну обстановку, а також чи не потрібен військовослужбовець в цей період для виконання бойових завдань.

До відпустки можуть бути додані 1-2 дні на дорогу в межах України до місця проведення відпустки та назад (не більше 2 діб в один кінець).

Зауважимо, що при звільненні з військової служби за військовослужбовцем залишається право на отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Важливо зазначити, що право на додаткову відпустку для УБД зберігається і після звільнення з військової служби та працевлаштування на цивільній посаді за основним місцем роботи або за сумісництвом.

Що стосується відпустки для працівників з інвалідністю, які не є військовослужбовцями, то для них залежно від групи інвалідності встановлені, окрім щорічної основної відпустки, додаткові без збереження зарплати, які надаються в обов’язковому порядку щорічно:

-          особам I та II груп – тривалістю до 30 календарних днів;

-          особам III групи – тривалістю до 21 календарного дня.

Наталя Щербак, консультант із обліку й податків