Skip to main content
Job contract

Призупинення трудового договору – що змінилося

В період воєнного стану окрім стандартного розірвання трудового договору стало можливим його призупинення. Останні зміни щодо цього правочину набувають чинності буквальнона днях, з 14 березня. Розглянемо, що змінилось.

У період дії воєнного стану Законом України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ була запроваджена можливість призупиняти дію трудового договору. Зробити це стало можливо тимчасово, у разі якщо роботодавець не має можливості забезпечити працівника роботою чи робітник не може тимчасово виконувати свою роботу через збройну агресію.

До уваги! Призупинення – це не означає, що трудовий договір припинений зовсім. Просто він тимчасово не працює на умовах, які встановлені трудовим договором. Всі права та обов’язки працівника зберігаються.

У період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язаний виплачувати працівнику заробітну плату, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви-розрахунки, передбачені законодавством, та забезпечувати умови праці. Але виплати, які були нараховані працівникові до дня призупинення дії трудового договору, продовжують виплачуватися в звичайному порядку.


Строк призупинення

Якщо призупинення відбувається з ініціативи працівника, він зобов’язаний подати заяву. На підставі цієї заяви роботодавець видає відповідний наказ. Якщо ініціатором є роботодавець, заява від робітника не потрібна, але видати наказ треба обов’язково. В наказі зазначається інформація про причини призупинення та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору,
кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

До останнього часу не було встановлено обмеження щодо тривалості призупинення трудового договору – його можна було призупинити за ініціативою однієї із сторін на певний термін, але не довше ніж до закінчення або скасування воєнного стану.

До уваги! Починаючи з 14 березня термін дії призупинення трудового договору за ініціативою однієї із сторін обмежується за своєю тривалістю! Він не може бути сукупно більшим ніж 90 календарних днів
під час дії воєнного стану, враховуючи строки його продовження. Тобто, йдеться не про 90 днів за один наказ, а про «загальний граничний строк».

Збільшення граничного терміну

Необхідно зазначити, що ст. 13 Закону № 2136 передбачає, що за згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути продовжений понад 90 календарних днів, але не більше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану. Отже, якщо обидві сторони домовились, то строк призупинення дії трудового договору може бути більшим. Ініціатором такого продовження не може бути одна із сторін, зокрема роботодавець.

За рекомендацією Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, домовленість сторін про продовження призупинення трудового договору варто підтвердити заявою від кожного працівника та виданням відповідного наказу (розпорядження) від роботодавця щодо кожного працівника окремо.

Відновлення дії трудового договору

З 14.03.2026 р. набрала чинності норма Закону № 4412, яка передбачає, що наказ (розпорядження)
роботодавця, яким визначено строк призупинення дії трудового договору за ініціативою однієї із сторін, що перевищує строк в 90 календарних днів, втрачає чинність наступного дня після закінчення цього строку. Крім випадків продовження за домовленістю сторін.

Це означає, що з 91-го дня дія трудового договору відновлюється, працівник повинен стати до роботи, а роботодавець зобов’язаний нараховувати та виплачувати працівнику зарплату.

Незважаючи на те, що законом це не передбачено, але щоб уникнути спорів щодо моменту відновлення трудових прав та обов’язків, доцільно:

-       оформити окремий наказ про втрату чинності попереднім
наказом, пославшись у ньому на оновлену норму закону, і вказати дату
відновлення роботи;

-    довести цей наказ до відома працівника.

Потрібно також взяти до уваги наступне. Якщо ви ухвалили рішення повернути персонал до праці
раніше, ніж це було вказано у вас в наказі про призупинення дії трудового договору, або воєнний стан буде завершено раніше цього строку (що, на жаль, малоймовірно), то маєте за 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність повернутися до виконання обов’язків

До уваги! Можливі випадки, коли сторони не можуть виконувати свої попередні обов’язки. Наприклад, працівник не має можливості повернутися на територію, де знаходиться підприємство, або підприємство зруйновано. Такий трудовий договір припиняється на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП.

Обов’язковість комунікації

Незважаючи на те, що дія призупиненого трудового договору звільняє працівника від виходу на роботу, між роботодавцем та працівниками має бути постійна комунікація. Законом № 4412 прямо вказано, що навіть під час призупинення трудового договору його сторони (роботодавець та працівник) зобов’язані підтримувати зв’язок. Вони повинні повідомляти про зміну адреси, email, номера телефону у 10-денний строк після їх зміни.

Також нормами Закону № 4412 передбачено, що роботодавці зобов’язані протягом 60 календарних днів оновити відомості про своє місцезнаходження та засоби комунікації (адреса, email, номери телефонів) – якщо відбуваються зміни і інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб ‒ підприємців та громадських формувань втрачає актуальність.

До того ж роботодавці ‒ фізособи та/або ФОП повинні проінформувати про свої зміни безпосередньо працівника одним із визначених способів зв’язку. Своєю чергою працівник також зобов’язаний повідомляти роботодавця про зміни контактних даних, зокрема через SMS на службовий номер телефону або на електронну пошту.

Припинення дії трудового договору

В умовах воєнного стану можливі ситуації, коли після автоматичного відновлення договору виконувати його умови фактично неможливо, зокрема у разі якщо:

-        роботодавець не може надати роботу працівникові, тому що знищене майно, підприємство перевезене на іншу територію, ліквідоване тощо);

-        працівник не може стати до роботи (залишився на окупованій території або в зоні бойових дій, призваний на проходження служби в ЗСУ, перебуває у полоні, відсутній зв’язок тощо).

У такому разі якщо сторони не домовилися про подальше призупинення дії договору, а строк уже сплив, і призупинення більше не може застосовуватися, виконати трудовий договір неможливо. Тоді роботодавець повинен діяти в межах КЗпП ‒ припиняти трудові відносини на законних підставах.

Якщо ініціатором припинення трудового договору виступає роботодавець, то можливими підставами припинення трудового договору можуть бути:

-       неможливість забезпечення працівника роботою у зв’язку зі знищенням або відсутністю виробничих, організаційних чи технічних умов унаслідок бойових дій ‒ із застосуванням спрощеної процедури вивільнення (п. 6 ст. 41, ст. 49² КЗпП);

-        зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП);

-        відсутність працівника та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8³ ст. 36 КЗпП);

-       відмова працівника від переведення в іншу місцевість (п. 6 ст. 36 КЗпП);

-        закінчення строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП).

Працівник також може бути ініціатором розірвання трудового договору. Підставами для цього можуть бути:

-        угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);

-        за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).

До уваги! Працівник, робоче місце якого розташоване на окупованих територіях чи в зоні активних бойових дій і який, звісно, відсутній на роботі, не може бути звільнений за «прогули». Час відсутності на роботі не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи.

У разі припинення дії трудового договору розрахунки з працівником мають відбутися не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги. Разом з остаточним розрахунком потрібно видати паперову трудову книжку працівнику за умови її зберігання у роботодавця (або її дублікат у разі втрати), а також копію наказу про звільнення.

Наталя Щербак, консультант із обліку й податків

  • Бізнесу