Працевлаштування осіб з інвалідністю: нові вимоги

З початку 2026 року відбулись суттєві зміни. Вони внесені Законом України від 15.01.2025 р. № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219) до Закону України від 21.03.1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

Нагадаємо, роботодавці, котрі мають більше восьми найманих працівників, зобов’язані працевлаштовувати осіб з інвалідністю. Це – одне обов’язкове робоче місце для підприємств з персоналом від 8 до 25 осіб та 4% від кількості для більш чисельних компаній.

Звітувати про це раніше було необхідно до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд) за підсумками року. Але останнім часом подавати звітність вже було не потрібно, бо інформація формувалась автоматично на підставі даних ПФУ в Реєстрі застрахованих фізичних осіб. Скориставшись даними ПФУ, Фонд самостійно визначав роботодавців, які у звітному році не виконали норматив, та надсилав розрахунок адміністративно-господарських санкцій в електронний кабінет підприємця на порталі ПФУ.

З нового 2026 року роботодавці повинні не тільки працевлаштувати осіб з інвалідністю, а й створити спеціальні робочі місця, здійснюючи за потреби адаптацію основного й додаткового обладнання, технічного оснащення та пристосування з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю відповідно до ст. 17 Закону №875. Як і раніше, потрібно дотримуватися нормативу, а в разі його невиконання – платити.

Для деяких суб’єктів господарювання з 2026 року норматив працевлаштування осіб з інвалідністю зменшено. Це стосується приватних закладів охорони здоров'я, реабілітаційних центрів, організацій, що займаються навчанням чи доглядом за особами з інвалідністю. В їхньому складі досить 2% осіб з інвалідністю. Для інших суб’єктів господарювання норматив залишився без змін. Якщо ж у роботодавця середньооблікова кількість штатних працівників становить сім працівників і менше, йому не потрібно виконувати норматив.

Звернімо увагу! Розрахунок необхідно проводити не за підсумками року, а щоквартально і дотримуватися його виконання.

Зміни торкнулися не тільки періоду, за який проводиться розрахунок, а й умов зарахування працевлаштованих осіб з інвалідністю. Раніше однією основною умовою було працевлаштування такої особи за основним місцем роботи. Розмір її зарплати не мав значення. Вона могла працювати неповний робочій час або бути у відпустці без збереження зарплати, і все одно потрапляла до нормативу.

З 2026 року формалізм і влаштування «для закону» закінчилося. Щоб особа з інвалідністю «зараховувалась», потрібно не тільки, щоб вона працювала в компанії за основним місцем роботи, а й щоб розмір її зарплати за повністю відпрацьований місяць перевищував розмір мінімальної зарплати.

Це не означає, що у особи з інвалідністю не може бути встановлений неповний робочий час. Але для того, щоб вона була врахована до нормативу, її зарплата за відпрацьований час за місяць навіть за наявності таких умов повинна перевищувати розмір мінімальної зарплати. Наприклад, якщо особа з інвалідністю працевлаштована на пів ставки, то розмір такої пів ставки має бути більшим ніж 8647 грн (розмір МЗП з 01.01.2026 р.).

До нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю також можуть бути зараховані особи, які працевлаштовані на умовах стажування, передбаченого Законом України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення». Зауважимо, що враховується виключно період стажування (навіть один місяць), під час якого особа з інвалідністю, яка проходить стажування, отримує зарплату в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

Зміни торкнулись і цього питання. Раніше було достатньо, щоб найманий працівник під час працевлаштування надав довідку МСЕК. З 1 січня 2025 року особи з інвалідністю для підтвердження свого статусу зобов’язані надати витяг із рішення експертної команди щодо встановлення інвалідності та копію пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії.

Зауважимо, що в деяких випадках підтвердним документом залишається довідка МСЕК. А саме, довідки, видані МСЕК до 1 січня 2025 року:

-           залишаються чинними на період, на який їх видано. Наприклад, довідка МСЕК була видана 01.06.2024 р. і діє по 01.06.2026. Цю довідку можна використовувати для підтвердження встановленої групи інвалідності. Але після закінчення її дії працівнику потрібно отримати витяг із рішення експертної команди щодо встановлення інвалідності і надати її роботодавцю;

-           для осіб, яким інвалідність встановлена безстроково, довідки МСЕК залишаються документами, що підтверджують встановлення групи інвалідності. Їм не потрібно отримувати документ нового зразка. Такі особи можуть його отримати за власним бажанням або за рішенням суду.

Однією із суттєвих змін є заміна адміністративних санкцій, які сплачували роботодавці у разі невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за підсумками року – на сплату щоквартального цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у ст. 18² Закону № 875.

Якщо за підсумками кварталу роботодавцем не буде виконаний норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, він зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити цільовий внесок. Нормами закону передбачено, що це повинен бути ПФУ за місцем реєстрації. Але тимчасово таким органом буде ДПС. Отже, платити потрібно на рахунки Держказначейства до органу ДПС за місцем реєстрації.

Розмір такого внеску потрібно визначати щоквартально. Для розрахунку квартального внеску необхідні такі показники:

-          40% середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;

-          кількість місяців (квартал);

-          різниця між встановленим нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, з урахуванням вимог щодо розміру оплати праці.

Для визначення розміру внеску ці показники потрібно перемножити. Добуток і буде становити розмір внеску.

Звернімо увагу! На період дії воєнного стану в Україні та до кінця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено, розмір внеску буде зменшений на 50%. Наприклад, нараховано 12 000 грн, сплатити необхідно буде 6000 грн.

Нормами ст. ст. 18² Закону № 875 передбачено, що звітність необхідно подавати до територіального органу ПФУ за основним місцем обліку платника внеску, але «Перехідними положеннями» Закону № 4219 передбачено, що до прийняття законів України та внесення змін до ПКУ, які передбачають передачу адміністрування ЄСВ органам ПФУ, адміністрування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюють податкові органи.

Звітнім періодом встановлений квартал. Строки подання звіту – такі ж самі, що встановлені для подання звітності зі сплати ЄСВ, тобто звіт необхідно буде подати протягом 40 календарних днів, після завершення кварталу. Отже, перший раз звітувати у 2026 році необхідно буде за підсумками першого кварталу, подати звітність – не пізніше 10 травня 2026 року до органу ДПС за основним місцем реєстрації. Форму та порядок його подання повинен встановити Мінфін.