Нові правила використання генераторів

Особливо звернути увагу потрібно тим підприємцям, які використовують кілька генераторів одночасно. Зауважте:

-          загальна кількість електрогенеруючого обладнання в групі за загальним об’ємом паливних баків (балонів) незалежно від типу палива не повинна перевищувати 100 л;

-          мінімальна відстань між генераторами повинна відповідати вимогам інструкції виробника, але має бути не менше ніж 1 м;

-          в межах однієї групи не можна використовувати генераторні установки з різними типами палива (заборонено, щоб разом працювали генератори з дизельним та бензиновим паливом);

-          під час заправки одного генератора в групі всі інші суміжні установки мають бути вимкнені;

-          поруч з генератором обов’язково повинні знаходитися засоби пожежогасіння та пісок, у разі проливу палива на місці заправки.

Розглядаючи ці вимоги, слід зазначити, що більшості з них неважко дотриматися, а от вимога щодо мінімальної відстані між генераторами в 1 метр може завдати клопоту, бо технічне приміщення або майданчик, де розміщені установки, переважно вже існують. Вони можуть бути меншого розміру ніж тепер потрібно. 

Зміни торкнулися також лікарень, закладів освіти з нічним перебуванням дітей (наприклад, літні табори, будинки-інтернати), готелів, санаторіїв, баз відпочинку. Для них впроваджено нову систему інформування до пожежно-рятувального підрозділу, у районі виїзду якого вони розташовані. Відтепер такі заклади зобов’язані щодня до 22-ї години надавати по телефону уточнену інформацію стосовно кількості осіб, які перебувають в об’єктах (пацієнти, діти, відпочиваючі, обслуговуючий персонал). Крім того, цим закладам, як об’єктам з нічним перебуванням фізичних осіб, необхідно буде щороку до 10 січня надсилати лист до територіального органу ДСНС з визначеною максимальною кількістю осіб, які можуть перебувати в таких об’єктах у нічний час.

Для заправки генераторів суб’єкти господарювання купують паливо. Звісно, його потрібно десь зберігати. Законом України від 18.07.2024 р. № 3878-ІХ встановлено, що місця зберігання пального, яке використовують виключно для заправлення електрогенераторних установок, не потрібно реєструвати як акцизні склади за умови, якщо:

-          місткість ємностей не перевищує 2000 літрів. На період дії воєнного стану і протягом 30 днів після його завершення не має значення місцезнаходження складу на території України чи вид діяльності суб’єкта господарювання;

-          місткість ємностей перевищує 2000 літрів у складах, які розміщені тільки на територіях, які внесені до офіційного Переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих. Дозволена більша ємність – до 5000 літрів – на період до завершення або призупинення бойових дій. Це стосується суб’єктів господарювання, які не здійснюють виробництво, оптову чи роздрібну торгівлю пальним або його зберігання (окрім зберігання для власних потреб і/або промпереробки).

Скористатися такою можливістю мають право суб’єкти господарювання, які:

-          використовують пальне виключно для електрогенераторів;

-          ведуть окремий облік надходження та використання такого пального;

-          розраховуються за пальне виключно в безготівковій формі.

Попри те, що місце зберігання пального для генераторів виключено з поняття акцизного складу, залишається чинною вимога про отримання ліцензії на зберігання пального. Але чинним законодавством встановлено виключення: під час дії воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення ліцензію на зберігання пального саме для генератора отримувати не потрібно, якщо обсяг зберігання на одному об’єкті не перевищує 2000 літрів.

Якщо обсяг зберігання більший, то можна не отримувати ліцензію, але лише за умови обов’язкового подання декларації про провадження діяльності зі зберігання пального до податкового органу (п. 24 Прикінцевих положень Закону України від 21.06.2024 р. № 3817-IX). З моменту подання декларації у суб’єкта господарювання, який зберігає пальне для генератора обсягом понад 2000 л, виникає право на таке зберігання.

Звернімо увагу, що затверджена форма декларації відсутня, тому вона подається в довільній формі у паперовому або електронному вигляді. Якщо прийнято рішення надати декларацію в електронній формі, то це буде лист, який відправляється  через електронний кабінет платника податків – «Листування з ДПС».

Неподання декларації у раз зберігання пального для генератора понад 2000 літрів, контролюючий орган розцінює як зберігання пального без ліцензії. За таке порушення настає відповідальність згідно зі ст. 73 ПКУ. Тому краще подати таку декларацію.

Єдині нормативи споживання пального відсутні. Кожний суб’єкт господарювання повинен розробити їх самостійно, користуючись даними, наведеними в технічній документації до генераторів. Якщо прийнято рішення визначити більш точне споживання, можна провести вимірювання споживання пального за час роботи генератора. Таке споживання і вважати нормами для конкретного генератора. Для відсутності проблем з податковою рекомендуємо оформити такі норми наказом по підприємству.

Списувати пальне необхідно на підставі актів на списання, які оформлюються в довільній формі. У зв’язку з тим, що для кожного генератора можуть бути встановлені свої норми, то і акти на списання бажано оформляти окремо на кожний генератор. Періодичність складання актів також рекомендуємо визначити в наказі на затвердження нормативів списання. У разі складання акта на кожний генератор в ньому рекомендуємо зазначити:

·       модель генератора;

·       дату використання;

·       кількість годин роботи;

·       норму витрати пального;

·       загальний обсяг пального, який підлягає списанню.

Щоб правильно визначити період і час роботи генераторів, потрібно вести облік годин їх роботи. Для цього можна вести регістри довільної форми. Такими регістрами може бути таблиця або журнал. В обраній формі для визначення періоду та тривалості роботи генератора бажано зазначати дату та час запуску і зупинки генератора, кількість відпрацьованих годин. На підставі цих даних і складається акт на списання використаного пального.

Звісно, придбання генераторів і палива для їх заправки значно збільшує витрати на ведення бізнесу, тому деякі підприємці вирішили компенсувати ці витрати за рахунок покупців, але зробили це неправильно: відобразивши в чеку РРО/ПРРО окремим рядком певну суму витрат, назвавши її «генератор» або «послуги генератора». Один із таких випадків нещодавно наробив галасу в пабліках і медіа.

Напис «генератор» в чеку РРО/ПРРО можливий лише у разі, якщо у ФОП генератори є звичайним товаром поряд з іншим. Тобто він їх продає. Якщо ж це напишуть підприємці, які торгують іншими товарами, або в кав’ярні чи ресторані – це створить проблему. Слово «генератор», яке є в чеку, для податкової буде означати, що вони їх продають. А це складний побутовий прилад, для реалізації якого потрібно вести облік усіх товарних запасів у порядку, встановленому чинним законодавством. Але фактично вони ж їх не продають.

У разі написання в чеку «послуги генератора» – у ФОП в реєстраційних документах та Реєстрі платника єдиного податку повинні бути вказані відповідні коди КВЕД, які дозволяють надавати такі послуги. Тобто це так само недоречно.

В даному випадку чесність чи маркетинговий розрахунок, небажання підвищувати ціну товарів чи послуг призведе до непорозумінь з податковою, та й з самими покупцями. Додаткові витрати мають включатися до витрат поряд з іншими, виходячи із яких підприємець розраховує націнку на реалізований товар чи послугу. Звісно, це призведе до підвищення роздрібної ціни товару, але не призведе до штрафних санкцій і втрати права працювати на єдиному податку.

Наталя Щербак, консультант із обліку й податків