
Нові правила відрядження за кордон:
З 12 жовтня в ЄС починає працювати нова автоматизована система обліку, що реєструватиме всі факти перетину зовнішніх кордонів громадянами третіх країн. Якщо коротко – звичних штампів в паспортах більше не буде. Тому варто розібратися, як це вплине на робочі відрядження, якими документами потрібно буде їх підтверджувати.
Що змінюється?
Раніше при відрядженні працівника за кордон одним із підтвердних документів були копії сторінок закордонного паспорта з відмітками перетину кордону на в’їзді та виїзді. На підставі цих відміток і розраховували кількість діб перебування за кордоном. Від цього залежало, яку суму добових компанія має виплатити працівникові.
Починаючи з 12 жовтня 2025 року у разі перетину кордону країн ЄС звичні штампи у паспорті проставлятися не будуть. Замість цього будуть вестися електронні бази. До них буде вноситись інформація у разі першого перетину кордону із біометричним паспортом і в подальшому буде зберігатися протягом трьох років. Вноситися буде така інформація:
· фотозображення обличчя;
· відбитки чотирьох пальців;
· реквізити закордонного паспорта;
· дата й пункт перетину кордону (в’їзд/виїзд);
· випадки відмови у в’їзді.
Як і раніше, перебування в країнах Шенгенської зони дозволяється виключно фізичним особам, які мають біометричні закордонні паспорти, до 90 днів протягом кожних 180 днів. Розповсюджується це правило і на бізнес-поїздки.
Які є витрати на відрядження?
Нагадаємо, до витрат у відрядженні належать фактичні витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включені до таких рахунків витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на оренду інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Відсутність підтвердних документів на кожен з цих видів витрат, на які отримано кошти від підприємства, призведе до того, що отримана сума повинна бути оподаткованою, як дохід найманого працівника. Щоб уникнути цього, потрібно дотримуватись вимог пп. 170.9.1 ст. 170 ПКУ
Основні документи, необхідні для підтвердження
У Податковому кодексі зазначено, що фактичну тривалість відрядження визначають на підставі наказу про відрядження та за наявності хоча б одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні. Тобто Кодекс дозволяє обрати із наявних варіантів підтвердження, а в крайньому випадку досить буде навіть одного «найбільш доказового» документа. Це можуть бути:
- квитки на потяг, автобус, літак в обидва кінці, багажні квитанції (у тому числі електронні квитки, посадкові талони тощо);
- рахунки за проживання працівника в готелі чи хостелі з фіскальними чеками, розрахункові квитанції;
- страхові поліси: медичне страхування, «Зелена карта»;
- документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять інформацію про виконані платіжні операції за рахунком;
- чеки, що підтверджують оплату товарів, послуг за кордоном;
- інші документи, що засвідчують вартість витрат та перебування (чеки за заправку на АЗС, квитанції на платних автодорогах, за паркування тощо).
У відрядження, а не на відпочинок
Бажано також мати підтвердні документи, що підтверджують зв’язок відрядження, у яке їде працівник, з господарською діяльністю сторони, що відряджає. До них можна віднести, зокрема:
- запрошення сторони, компанії, до якої відряджається працівник;
- документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю сторони, що відряджає;
- інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання розширити бізнес підприємства;
- укладений договір чи контракт, протокол намірів щодо подальшого співробітництва.
Додаткові підтвердні документи
Посвідчення на відрядження в Україні уже давно не роблять, оскільки його форму скасували наказом Мінфіну ще в 2011 році. Однак за нинішньої ситуації про цей документ можна згадати, зробити його у довільній формі, з опцією підтвердження прибуття та вибуття співробітника (із вказанням дат). Відповідно, попросити такий лист підписати і скріпити печаткою. Певні підстави для такого рішення є.
У п. 16.1 розділу ІІІ Інструкції №59 докази перебування у закордонному відрядженні наведено аналогічно до пп. 170.9.1 ПКУ. Однак при цьому згадують також про:
1. довідку від підприємства, куди відряджався працівник, про перебування його за місцем відрядження;
2. службову записку у довільній формі про виконання працівником службового доручення поза місцем постійної роботи під час відрядження, погоджену безпосереднім керівником.
Тобто і довідка, і службова записка також можуть бути підтвердженням тривалості перебування працівника у закордонному відрядженні.
Як підтвердити відрядження за відсутності квитків?
Якщо працівник перетинає кордон на власному або службовому авто, у нього не буде ще й квитків, які підтверджують дати перетину кордону. Тож це – ще більша проблема. Деякі підприємства вже стикалися раніше з нею, коли їхні працівники відряджалися до країн, де штампи у паспорті не ставилися. Наприклад, в Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію.
Офіційно підтвердити факт перетину кордону можна через довідку Державної прикордонної служби України. Але запросити і отримати таку довідку може виключно сам відряджений працівник або його довірена особа, яка має нотаріально засвідчену довіреність. На запит підприємства буде отримана відмова, бо ця інформація вважається конфіденційною і без згоди особи не надається третім особам. Але довіреною особою може бути, наприклад, бухгалтер підприємства. Роз’яснення, як подати заяву, щоб отримати таку довідку, наведені на сайті ДПСУ. Строки її отримання – до 30 днів.
Чи вплине новація на добові?
Аж ніяк. Крім компенсації витрат, які підтверджуються первинними документами, ПКУ передбачає витрати, на які документи не потрібні – це «добові», витрати на харчування та особисті потреби під час відрядження.
Максимальний розмір добових при поїздці за кордон наразі складає 80 євро. Ця сума нараховується не лише за повні дні перебування за кордоном, а й за дні перетину кордону (як при вибутті, так і при прибутті). Попри те, що відмітки в паспорті не буде, наявність перелічених вище підтвердних документів разом з наказом про відрядження буде достатньою підставою для виплати та неоподаткування добових.
Важливо! Якщо працівник затримався у відрядженні з поважних причин, то щоб оплатити йому понесені витрати за дні затримки і добові, потрібно видати ще один наказ, в якому зазначити, з якої по яку дату подовжується відрядження. Без наявності такого наказу отримана компенсація витрат за дні затримки буде вважатися доходом працівника, який підлягає оподаткуванню.
Чи потрібно вносити зміни до внутрішніх документів?
На підприємствах зазвичай затверджені Положення про відрядження, з якими під підпис ознайомлюються всі працівники при прийнятті на роботу. Під час його розроблення користуються Інструкцією про службові відрядження та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. № 59. В цьому Положенні визначається порядок відрядження, перелік документів, які зобов’язаний надати відряджений після повернення, термін подання відповідної звітності про використання коштів, виданих на відрядження.
Якщо серед перелічених підтвердних документів вказана вимога надати копії сторінок паспорта з відмітками про перетин кордону, треба її вилучити. При тому варто до Положення додати вимогу щодо документів, які підтверджують виконання завдання. Це може бути службова записка, складена у довільній формі, в якій працівник звітує про виконання службового доручення під час відрядження. Також можна додати до списку звітних документів довідку від підприємства чи організації, до якої співробітник був відправлений, що підтверджує факт перебування особи за кордоном.
Наталя Щербак, консультант із обліку й податків