Використання РРО/ПРРО під час війни

Тема використання РРО/ПРРО турбує підприємців вже не перший рік, а особливо цьогоріч, адже всі ми працюємо в екстремальних умовах. Тож дамо відповідь на нагальні питання.

Коли можна не застосовувати РРО/ПРРО?

Законом України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО) передбачено, що РРО/ПРРО застосовується у разі проведення розрахункових операцій в готівковій або безготівковій формі з використанням платіжних карток. Підприємці ніяк не звикнуть до того, що оплата платіжними картками – це безготівковий розрахунок, але під час їхнього застосування покупцями необхідно застосовувати РРО/ПРРО. Виключення передбачено для здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14 статті 9 Закону про РРО), а також деяких інших видів діяльності, визначених статтею 9 Закону про РРО.

Отже, якщо покупець використовує платіжну картку на місці проведення розрахунку, то значення немає, за що він сплачує: за товари чи за послуги – наявність РРО/ПРРО для ФОП є обов’язковою. Якщо ж оплата здійснюється дистанційно, то у разі надання послуг РРО/ПРРО можна не застосовувати, а при продажу товару – обов’язково.

Чи можна використовувати один РРО/ПРРО для декількох ФОП, якщо вони використовуватимуть штрих-коди?

На жаль, це неможливо. 

По-перше. РРО/ПРРО реєструється на конкретний торговий об’єкт за його адресою і виключно на конкретне підприємство, його структурний підрозділ або ім’я конкретного ФОП. І в документах про реєстрацію РРО/ПРРО вказується назва підприємства (ім’я, по-батькові та прізвище ФОП). Саме тому, якщо в магазині працюють декілька ФОП, то кожен з них зобов’язаний зареєструвати РРО/ПРРО на своє ім’я в цій торговій точці. Більш того, про те, що він здійснює свою діяльність у цьому магазині (за цією адресою), він повинен повідомити податкову за основним місцем своєї реєстрації через заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та повідомлення за формою № 20-ОПП, яке подається у разі відкриття або закриття торгової точки.

По-друге. Навіть якщо всі ФОП отримають свідоцтва на застосування штрих-кодів на свої товари і будуть їх використовувати, завести їх в РРО/ПРРО, зареєстрованого на одного з підприємців, можливо, але тоді всі товари, які занесені в довідник РРО/ПРРО, будуть вважатися товарами підприємця, на якого зареєстрований цей касовий апарат. І, звісно, всі продажі, які будуть проведені через цей РРО/ПРРО, будуть зараховані до доходу того ФОП, на якого він зареєстрований, і поділити цей дохід після того, як інформацію отримає податкова, неможливо.

По-третє. У фіскальному чеку РРО/ПРРО обов’язковими реквізитами зокрема є: назва підприємства (ФОП), його податковий номер, адреса торгової точки. Тому формувати фіскальний чек з одного РРО/ПРРО на різних суб’єктів господарювання технічно неможливо. Саме тому кожному з ФОП необхідно застосовувати свій окремий РРО/ПРРО. А наявність штрих-коду тільки прискорить формування фіскального чека під час здійснення розрахункових операцій. Якщо будуть свої окремі РРО/ПРРО, то й товар необхідно поділити по кожному ФОП, щоб покупець розумів, до якої каси йому потрібно йти для розрахунку.

В-четвертих. Якщо в одному магазині (торговій точці) працюють декілька ФОП, то у кожного з них у своєму відділі повинні бути свої наймані працівники, оскільки протягом однієї зміни один найманий працівник не може одночасно працювати у декількох ФОП.

Один працівник може укласти декілька трудових договорів з кількома ФОП, але у одного він буде вважатися за основним місцем роботи, а у інших – за сумісництвом. А робота за сумісництвом – це робота у вільний від основної роботи час.

Чи можуть податківці прийти на перевірку до ФОП під час воєнного стану?

Так, можуть. Вимоги щодо використання РРО/ПРРО регулюються нормами Закону про РРО. Перевірити виконання цих вимог може податкова. Тим паче, що в період воєнного стану їй дозволено проводити фактичні перевірки (Закон України від 15.03.2022 р. № 2120-IХ (далі – Закон № 2120). Отже, вона може прийти на фактичну перевірку, виявивши порушення під час аналізу контрольної стрічки та інформації, отриманої з ПРРО фіскальним сервером ДПС. Також прийти на фактичну перевірку вони можуть до суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів першої необхідності (продуктів харчування, засобів особистої гігієни, лікарських засобів, медичних препаратів, тютюнових виробів, пального). Також під час воєнного часу дозволено перевірку продавців, які, попри заборону, продають алкогольні напої. Прийти на фактичну перевірку можуть і до тих платників податків, які необґрунтовано завищують ціни на товари першої необхідності та підакцизні товари, порушують порядок проведення готівкових розрахунків через РРО/ПРРО, відмовляють покупцям у проведенні розрахунків у безготівковій формі з використанням платіжних карток через термінали (за умови їх обов’язкового застосування).

Чи вас оштрафують за порушення норми Закону про РРО?

Під час воєнного стану – ні. Законом № 2120 внесено зміни до Закону про РРО, якими передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Нагадаємо, що розмір штрафу визначено статтею 17 Закону про РРО. Пунктом 1 цієї статті передбачено фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:

• проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок (РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи;
• невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.

А розмір штрафу становить:

• 100% вартості проданих з вказаними порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
• 150% вартості проданих з вказаними порушеннями товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Отже, якщо ФОП торгує підакцизними товарами і не застосовує РРО або порушує вимоги Закону про РРО, то навіть під час воєнного стану до нього можуть бути застосовані фінансові санкції. Якщо ж іншими товарами, то поки що ні. Але після скасування воєнного стану податківці зможуть притягнути ФОП до відповідальності.

Водночас необхідно звернути увагу на наступне. Навіть під час воєнного стану у разі виявлення порушень вимог Закону про РРО під час фактичної перевірки у податківців є можливість притягнути до відповідальності згідно з КУпАП. А саме, в цьому випадку у них є можливість скористатися нормами статей. 155¹, 163¹⁵ КУпАП, згідно з якими вони мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на фізичних осіб та посадових осіб юридичних осіб.

Статтею 155¹ КУпАП за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу:

• на осіб, які здійснюють розрахункові операції – від 2 до 10 нмдг (від 34 до 170 грн);
• на посадових осіб – від 5 до 20 нмдг (від 85 до 340 грн).

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:

• на осіб, які здійснюють розрахункові операції, – від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн);
• на посадових осіб – від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн).

Чи притягнуть до відповідальності ФОП за порушення Закону про РРО після війни?

На жаль, так. ДПС України у своїх роз’ясненнях вказує на те, що її податківці мають право проводити перевірки суб’єктів господарювання за період з 24 лютого по день закінчення воєнного стану і після його завершення в частині дотримання норм Закону про РРО та застосувати фінансові санкції за його порушення. При цьому цей період їх господарської діяльності перевіряється у загальному порядку. У разі встановлення порушень Закону про РРО, допущених за період, що перевіряється, ДПС буде застосовувати штрафні санкції після припинення або скасування воєнного стану на території України на загальних підставах.