Нові умови для виходу на ринки ЄС

Попри складні часи українські товаровиробники мають небачену раніше можливість масштабувати свій бізнес і поширити його на ринок Європейського Союзу. Цьому сприяє запроваджений нещодавно «митний безвіз».

Станом на сьогодні і до 05 червня 2023 року будь-які товари українського походження експортуються до країн ЄС із застосуванням преференційної ставки мита на рівні 0 (нуль) відсотків.

Починаючи з 29 червня в Україні діє Угода про вантажні перевезення автомобільним транспортом, яка дала старт «транспортному безвізу». Відтепер і до 29 червня 2023 року скасовуються вимоги щодо необхідності отримання дозволу на вантажні перевезення, які здійснюються в країни ЄС, та/або з перетином кордонів країни ЄС (транзитом).

І нарешті, з 01 жовтня Україна стала повноцінним членом Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

Імплементація положень Конвенцій в українське законодавство відбулася 15 серпня 2022 року в результаті прийняття Закону №2510-IX, який набрав чинності 01 жовтня 2022 року.

Таким чином, з 01 жовтня 2022 року в Україні стартував названий в народі «митний безвіз» з більшістю країн Єврозони.

Згідно з ратифікованими Конвенціями Україна матиме доступ до Нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerized Transit System – NCTS), завдяки якій українські митники зможуть обмінюватися даними в режимі реального часу з митницями 35 країн-учасниць, якими є всі країни Європейського Союзу, Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія.

Це дасть можливість бізнесу заповнювати лише одну транзитну декларацію Т1 для перетину кордону одразу декількох країн, які є учасниками Конвенції. При цьому не потрібно на кожній митниці гарантувати вантаж, оформлювати його, адже відомості про нього будуть внесені у єдину систему NCTS і всі митні органи бачитимуть таку інформацію.

За такі преференції довелося також піти і на жертви. Так, однією з умов приєднання до Конвенції стало запровадження необхідності гарантування сплати митних платежів за всіма товарами.

Нагадаємо, що раніше в Україні компанії повинні були гарантувати сплату митних платежів при ввезенні чи транзиті тільки певних товарів (підакцизних товарів, окремих продуктів харчування тощо).

Однак з запровадженням «митного безвізу» усі товари, що ввозяться на митну територію України та перевозяться транзитом через неї, підлягатимуть гарантуванню, як це заведено в Європейському Союзі.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року №1091 було визначено перелік товарів, необхідних для обороноздатності України, які можна буде перевозити митною територію без надання гарантії на час воєнного стану та одного року після його припинення, а також перелік товарів, стосовно яких протягом перехідного періоду з 01 жовтня 2022 року до 01 лютого 2023 року діє попередній підхід до гарантування.

Іншою умовою приєднання до Конвенцій стало запровадження обов’язкового опломбування будь-якого вантажного транспорту.

До лютого 2023 року участь у системі NCTS є добровільною. Але, на нашу думку, такий інструмент, з огляду на його зручність, буде використовуватися за замовчуванням.

Окрім системи NCTS та єдиної транзитної декларації, «митний безвіз» надає можливість використовувати митні спрощення будь-кому, хто відповідає установленим критеріям, тоді як раніше ці спрощення надавались лише компаніям, які мали статус авторизованого економічного оператора (АЕО).

Перелік доступних спрощень також зазнав змін: його розширили можливістю зменшення загальної гарантії та навіть звільненням від її сплати. Повний перелік спрощень, якими відтепер може користуватися бізнес, виглядає наступним чином:

• загальна гарантія;
• загальна гарантія зі зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків;
• загальна гарантія зі зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків;
• звільнення від гарантії;
• самостійне накладання пломб спеціального типу;
• процедура спрощеного декларування;
• процедура випуску за місцезнаходженням.

Особливо цінною для бізнесу, на нашу думку, може бути «процедура випуску за місцезнаходженням», яка дозволяє замитнювати або розмитнювати вантажі у себе на об’єкті без пред’явлення товару митниці. Цікавою також є можливість використання загальної (разової) гарантії зі зменшенням її розміру або взагалі зі звільненням від її сплати.

Для надання авторизації на застосування спрощення підприємство має подати до митного органу заяву (на кожне спрощення окремо) та анкету самооцінки. Заява щодо авторизації на застосування спрощення є безоплатною та розглядається протягом 15 днів.

Анкета самооцінки підприємства являє собою опитувальник на 35 сторінках, у якому потрібно вказати інформацію, необхідну митному органу для оцінки відповідності підприємства встановленим критеріям.

Форму анкети та пояснення щодо її заповнення затверджено постановою Уряду від 27 вересня 2022 р. № 1092 «Деякі питання реалізації положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій» (надалі – Постанова №1092).

Критеріїв, яким повинне відповідати підприємство для отримання авторизації, доволі багато. Авторизація надається, якщо підприємство:

• є резидентом;
• відповідає критерію дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також у разі відсутності фактів притягнення до кримінальної відповідальності;
• регулярно здійснює операції під процедурою спільного транзиту (протягом попередніх 12 місяців підприємством оформлено не менше 50 транзитних декларацій для поміщення товарів під процедуру спільного транзиту) або відповідає критерію забезпечення практичних стандартів компетенції чи професійної кваліфікації відповідальної посадової особи підприємства.

При цьому підприємство відповідає критерію «дотримання вимог митного та податкового законодавства України» у разі якщо:

кінцеві бенефіціарні власники, керівництво, уповноважені працівники не мають непогашеної або не знятої у встановленому законом порядку судимості за вчинення:

1) контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів;

• кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності;
• кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;

2) на таких осіб, а також на агентів з митного оформлення чи перевізників, які діють в інтересах такого підприємства, протягом попередніх трьох календарних років не були накладені адміністративні стягнення за порушення митних правил, що належать до систематичних або серйозних порушень.

Важливо, що кожний вид спрощення митних формальностей передбачає необхідність відповідності підприємства додатковим критеріям, повний перелік яких наведений у статті 14 Митного кодексу України та в додатках до Постанови №1092.

Зазначаючи про критерії відповідності, неможливо не згадати важливу новелу в цій частині. Як уже зазначалось, раніше для отримання подібних спрощень підприємство мало отримувати авторизацію АЕО, для чого потрібно було відповідати критеріям «стійкого фінансового стану».

Такий критерій було важко подолати навіть великим іноземним компаніям, адже він передбачав доволі серйозні вимоги (наприклад, відповідність протягом останніх трьох років розрахункових показників підприємства коефіцієнтам платоспроможності та ліквідності, а також відсутність від’ємних чистих активів).

Тепер же для отримання будь-яких митних спрощень підприємству не обов’язково авторизуватись у якості АЕО і проходити оцінку відповідності такому критерію. Своєю чергою, для отримання авторизації на застосування спрощень без авторизації АЕО відповідність критерію «стійкий фінансовий стан» не перевіряється.

Тобто разом із єдиним транзитом через ЄС «митний безвіз» полегшив бізнесу можливість використовувати спрощення митних формальностей.

Однак і це ще не все. Найближчим часом очікується запровадження також і «продовольчого безвізу» – режиму поміщення українських товарів на європейський ринок без додаткових проведень оцінок відповідності та отримання сертифікатів відповідності.

Після цього українські товаровиробники матимуть всі умови для повноцінного переорієнтування на європейський ринок.

Михайло ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, Адвокат АО «ЮФ «Антіка»