Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф! #3 | Raiffeisen Bank Aval Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф! #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф! #13 | Raiffeisen Bank Aval Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф! #14 | Raiffeisen Bank Aval Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф! #15 | Raiffeisen Bank Aval Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф! #16 | Raiffeisen Bank Aval Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф! #17 | Raiffeisen Bank Aval Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф! #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
27 Грудня 2022

Генератори в бізнесі: як не отримати значний штраф!

Криза в енергетичній системі України, спричинена злочинною збройною агресією російської федерації, змусила бізнес шукати способи функціонування в умовах відсутності електропостачання. Найбільш очевидним варіантом вирішення цієї проблеми стало збільшення автономності за рахунок електрогенераторів. 

Проте вирішення однієї проблеми породило низку інших, про які підприємці, рятуючи свій бізнес, могли навіть не підозрювати. Мова йде про штрафи та судові тяганини за використання електрогенераторів, які є об’єктами викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, та за зберігання пального до них.

Чинне на даний момент законодавство визначає, що будь-який звичайний бізнес (крамничка, заклад харчування, салон краси тощо), який зберігає пальне для генератора у тарі більше 5 літрів, має отримати ліцензію на зберігання пального. Її відсутність карається штрафом у розмірі 500 000 грн. 

І навіть якщо сумлінний підприємець, придбавши пальне для генератора, вирішить отримати ліцензію, він, на думку податкової, все одно повинен буде сплатити штраф, адже до моменту отримання ліцензії вважатиметься таким, що неправомірно зберігав пальне.

Звісно, у випадку накладення штрафу його можна оскаржити у судовому порядку, використати практику Верховного Суду, згідно з якою відсутній обов’язок отримувати ліцензію на зберігання пального, якщо приміщення, де воно зберігається, не відповідає ознакам акцизного складу, звернутися за допомогою до адвокату і, можливо, виграти суд. Однак це у будь-якому випадку не буде приємним процесом і потребуватиме додаткових витрат.

Подібна ситуація склалась і з викидами забруднюючих речовин. Судова практика свідчить, що генератор, який працює та генерує електроенергію, вважається стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Водночас будь-яка особа, яка користується стаціонарним джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов’язана отримати відповідний дозвіл та платити екологічний податок у розмірі, який визначається виходячи з типу речовин, що потрапляють у повітря, та їх обсягів. І якщо адміністративний штраф за відсутність дозволу становить лише 136 грн, то сума екологічного податку та штрафні санкції за його несплату, які можуть бути нараховані податковою під час податкової перевірки, можуть значно зрости.

Для захисту інтересів підприємців, які лише бажають вижити в умовах сьогодення, народні депутати підготували законопроєкт «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (реєстр. №8196), який було прийнято 13 грудня. Ним доповнюються перехідні положення Податкового кодексу України нормою про те, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування в доповнення до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не є акцизним складом:

  • приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
  • приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені в попередньому абзаці, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Тобто, зберігаючи пальне для генераторів обсягом до 2000 літрів, суб’єкту господарювання не потрібно буде реєструвати акцизний склад (який має реєструватися на кожне місце зберігання чи реалізації підакцизних товарів).

Продовжуючи таку логіку, законопроєкт встановлює у статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» норму, згідно з якою на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки, в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг).

Таким чином, законопроєкт фактично дозволяє зберігати до двох тонн пального для заправлення генераторів без необхідності отримання ліцензії на зберігання пального. Окрім того, депутати пропонують передбачити декларативний механізм ліцензування зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок обсягом понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений такими установками.

Так, суб’єкту господарювання надається право подати до податкової декларацію про провадження господарської діяльності зі зберігання пального, у якій зазначити відомості про себе, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, і їх фактичне місцезнаходження. З моменту подачі відповідної декларації у довільній формі нарочно, поштою або в електронному вигляді у підприємця виникне право на зберігання пального для заправлення електрогенераторної установки обсягом понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений такою установкою.

Такі новації в цілому вітаються юридичною спільнотою. Однак певні труднощі можуть бути з юридичною конструкцією «пальне, яке зберігається виключно для заправлення електрогенераторної установки». По суті, для звільнення від обов’язку з отримання ліцензії на зберігання пального підприємцю потрібно буде довести, що: у його власності або користуванні є електрогенератор, який використовує певний тип пального; у його власності або користуванні наявні ємності для зберігання пального, які у своїй сукупності становлять менше 2000 літрів за одним місцем зберігання; придбане ним пальне відповідає вимогам, передбаченим технічними характеристиками генератора; пальне не використовувалось у будь-яких інших цілях (для заправки власного автотранспорту, інших установок чи обладнання, які також використовують пальне, тощо).

На наш погляд, простіше вже отримати ліцензію на зберігання пального для власних потреб у загальному порядку і уникати незручних питань податкової та необхідності доведення під час перевірки усіх наведених вище обставин.

Щодо викидів в атмосферне повітря, законопроєкт доповнює прикінцеві положення Закону України «Про охорону атмосферного повітря» пунктом про те, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, якщо вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року.

Крім того, законопроєктом передбачено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування для цілей застосування розділу VІІІ Податкового кодексу України (екологічний податок) не вважаються стаціонарними джерелами забруднення електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (електрогенераторні установки та обертові електричні перетворювачі).

Це означає, що попри те, що протягом шести місяців після закінчення воєнного стану до підприємця не можна буде застосовувати штраф у розмірі 136 грн за відсутність дозволу на викиди, він все ж таки буде зобов’язаний сплачувати екологічний податок уже через місяць після закінчення воєнного стану. В іншому разі такий податок разом зі штрафними санкціями може бути нарахований контролюючим органом після проведення податкової перевірки.

Отже, законопроєкт №8196 здатний знизити юридичні ризики бізнесу, пов’язані з використанням електрогенераторів.

Михайло Войцеховський, адвокат АО «ЮФ «Антіка»