Експорт агропродукції: податковий кредит як застава повернення валютної виручки

З початку березня запрацює кілька законодавчих новацій, які передбачають особливі умови експорту окремих видів агропромислової продукції в період дії воєнного стану. Головною метою внесених змін є своєчасне повернення в Україну валютних надходжень від експорту сільськогосподарських товарів. Розглянемо ці зміни детальніше. 

Напочатку лютого опублікований та набув чинності Закон України від 12.01.2023 р. № 2881-IX, який вводиться в дію 4 березня 2023 року. Також Законом № 2881 внесено зміни до ПКУ, Закону України від 16.04.91 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність».

Згідно з внесеними змінами в Законі № 959 з’явилась нова стаття, якою визначені особливості експорту товарів у період дії воєнного, надзвичайного стану. А саме, Кабміну дозволено запроваджувати режим експортного забезпечення з метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та особливостей здійснення операцій при експорті окремих видів сільгосппродукції. Режим експортного забезпечення може розповсюджуватися на товари, включені до наступних товарних позицій УКТ ЗЕД:

• 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• 1003 (ячмінь);
• 1005 (кукурудза);
• 1201 (соєві боби);
• 1205 (насіння ріпаку або кользи);
• 1206 (насіння соняшнику);
• 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції);
• 2306 (макуха та інші тверді відходи).

Кабмін також має право встановлювати винятки та/або особливості запровадження цієї заборони для окремих товарів. Рішення Уряду про запровадження режиму експортного забезпечення повинно містити:

• строк запровадження режиму експортного забезпечення;
• перелік товарів, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення;
• мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення.

Звернімо увагу! Експортувати продукцію, до якої запроваджено режим експортного забезпечення, можуть лише платники ПДВ, реєстрацію яких не зупинено.

Експорт сільгосппродукції, щодо якої запроваджено експортне забезпечення, здійснюватиметься на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН за ставкою ПДВ 14%. Після повернення валютної виручки можна буде відкоригувати таку накладну за ставкою податку 14% на 0% та отримати відшкодування ПДВ. Право на бюджетне відшкодування експортер отримає виключно за умови завершення банком України, що обслуговує такого платника податку, здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів.

У разі якщо сукупна митна вартість сільгосппродукції, що експортується протягом поточного місяця, перевищує подвоєну суму середньомісячного повернення валютної виручки в Україну, розраховану за попередні півроку, експорт товарів на суму такого перевищення здійснюється у загальному порядку, за умови наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

До операцій з експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, забороняється:

• зарахування зустрічних вимог;
• використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;
• використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

Зміни до Закону № 2121 передбачають, що Нацбанк щомісячно до 20-го числа поточного місяця передаватиме до Державної митної служби України отриману від банків інформацію про показники валової виручки у розрізі суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Банки, які обслуговують експортерів, у свою чергу щомісячно до десятого числа поточного місяця за їх заявами подаватимуть до Нацбанку вищезазначену інформацію. Зауважимо, що валова виручка – це сума операцій експортерів з вивезення товарів за межі митної території України, яка зазначена у митних деклараціях, щодо яких протягом попередніх шести місяців банками, що обслуговують такого суб’єкта, завершено здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків та/або щодо яких здійснена повна попередня оплата на рахунок резидента в Україні за всю партію товару, оформлену митною декларацією, та розрахована в гривні за офіційним курсом, встановленим НБУ на дату оформлення відповідної митної декларації.

Тимчасово до припинення чи скасування воєнного або надзвичайного стану в Україні для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, встановлений особливий порядок оподаткування ПДВ (підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнений новим пунктом 91).

Підіб’ємо підсумок. Зміни, внесені до вищеназваних законодавчих актів, починаючи з 4 березня 2023 року дозволять легальному агробізнесу експортувати свою продукцію в межах встановленого ліміту. Щомісяця можна буде експортувати товарів на подвоєну суму середньомісячно поверненої в Україну валютної виручки, розраховану за попередні півроку.

Якщо потреби експорту перевищуватимуть розрахований ліміт, на цю понаднормову суму необхідно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою на рівні 14%. А після повернення валютної виручки можна відкоригувати таку накладну (оформити розрахунок коригування до податкової накладної) зі ставки 14% на 0% і отримати відшкодування ПДВ. Фактично це дозволяє використовувати як заставу за повернення валютної виручки податковий кредит, а не лише живі гроші.

Наталя Щербак, податковий консультант