Бухгалтерія. Оплата праці фізичних осіб.
Ситуація: підприємець - платник єдиного податку не може тримати на ставці найманий персонал, та й обсягу робіт такого немає. При цьому він регулярно замовляє фіз особам виконання якихось робіт в рамках свого виду діяльності, оскільки сам не встигає. Чи може він залучати фізосіб? Як це оформити законно?
У зв'язку з величезними штрафами за порушення трудового законодавства підприємці намагаються шукати альтернативу оформленню працівників за трудовими договорами. Особливо в ситуації, коли працівник на повний день не потрібен, а необхідність в помічниках виникає ситуативно. В такому випадку трудовий договір можна замінити договором цивільно-правового характеру (далі - договір ЦПХ) на виконання робіт або надання послуг.
Чим договори ЦПХ відрізняються від трудових договорів?
Важливо, що порядок їх укладання регулюється різними нормами чинного законодавства. Трудові договори з працівниками укладаються на підставі Кодексу законів про працю України (КЗпП), а договори ЦПХ про виконання робіт (надання послуг) - на підставі Цивільного кодексу України (ЦКУ).
Основні відмінності взаємовідносин за такими договорами наведемо в таблиці.
| Трудові відносини | Роботи (послуги) за договорами ЦПХ | ||
| Оформляються трудовим договором (згідно КЗпП), за яким громадянин є найманим працівником, а підприємець - роботодавцем | Оформляються договором ЦПХ (згідно з ЦКУ), за яким сторони є замовником і виконавцем робіт (послуг) | ||
| Робоче місце створюється роботодавцем | Виконавець виконує роботи на своєму або орендованому устаткуванні. Однак договором може бути передбачено надання замовником сировини або матеріалів | ||
| Про укладення трудового договору необхідно повідомити податкову інспекцію до початку допуску до роботи | Не потрібно повідомляти податкову інспекцію про укладення договору ЦПХ | ||
| Характер виконуваної роботи визначається у вигляді професії, спеціальності, кваліфікації або посади, визначеної відповідно до Класифікатора професій | Виконувана робота визначається у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню і можуть бути відображені в акті приймання робіт | ||
| Відпрацьовані години враховуються роботодавцем в Табелі обліку робочого часу | Роботи (послуги) виконуються у зручний для виконавця час, години виконання роботи в договорі не фіксуються | ||
| Робота регламентується посадовою або робочою інструкцією, в якій прописуються: вимоги до освіти, що має робити працівник, на що має право, за що несе відповідальність, умови роботи тощо | Виконавець діє виходячи зі своїх навичок, умінь, освіти, спеціальності | ||
| Працівник підпорядковується Правилам внутрішнього трудового розпорядку | Внутрішній трудовий розпорядок на виконавця не поширюється | ||
| Працівник регулярно отримує за свою роботу заробітну плату і має право на відпустку | Виконавець одержує винагороду по закінченні робіт (послуг) на підставі акта. Він не має права на відпустку за рахунок підприємця |
Договір ЦПХ застосовується, зазвичай, для виконання конкретної роботи, і після досягнення цієї мети дія договору припиняється. Тобто він укладається для виконання певних, найчастіше разових, робіт. Предметом трудового договору є процес виробництва і праці, а предметом договору ЦПХ - результат конкретної праці. А от робота продавців, касирів, менеджерів, робота на конвеєрах і т.п. - це процес, який повинен здійснюватися за трудовим договором.
Результатом праці за договором ЦПХ може бути виготовлення виробів під замовлення, перевезення вантажу, виконання ремонтних і будівельних робіт, переклад тексту, написання статті, створення якоїсь дизайнерської продукції та ін. Результат праці за договором ЦПХ оформляється актом виконаних робіт (наданих послуг).
Наприклад, підприємцю необхідно виготовити рекламний буклет. Він може залучити помічника для виконання конкретної роботи за договором ЦПХ, наприклад, для верстки буклету. У договорі потрібно вказати кількість сторінок, терміни виготовлення, вартість робіт, порядок виплати винагороди та інші умови. Роботу виконавець цілком може виконувати вдома, навіть не з'являючись на об'єкті підприємця, а результати роботи передати по електронній пошті.
Майте на увазі, що недостатньо просто назвати документ договором ЦПХ - важливо, щоб відносини відповідали йому по суті. Якщо договір ЦПХ буде містити хоча б одну з ознак трудового договору, такі відносини можуть вважатися як трудові, що може призвести до значних штрафів. Штраф може сягати до 30 розмірів мінімальної заробітної плати, чинної на момент виявлення порушення.
Договір ЦПХ можуть визнати трудовим, якщо
- некоректно вказано предмет договору, наприклад «надання послуг верстальника». Правильною буде формулювання: «верстка рекламного буклету»;
- тривалий термін дії договору, відсутність конкретних термінів виконання робіт/надання послуг, щомісячне складання актів приймання свідчить про систематичність договору. Краще укладати договір ЦПХ на неповні місяці, із зазначенням конкретної дати здачі роботи, а не періоду;
- укладення договору ЦПХ протягом року з однією і тією ж фізособою щомісяця на одну і ту ж роботу. Якщо роботу можна розбити на етапи, краще це зробити і чітко описати в договорі, зафіксувати в актах приймання робіт;
- не зазначена конкретна вартість виконання робіт, надання послуг; оплата здійснюється частинами - два рази на місяць - у терміни виплати зарплати працівникам. Слід чітко прописувати терміни виплати винагороди: «винагорода за виконані роботи виплачується виконавцю протягом п'яти днів після підписання акту приймання» тощо.
Податки
Звичайно ж, виплачувати винагороду за договором ЦПХ вигідніше, ніж за трудовим договором. Адже сума винагороди за договором ЦПХ ніяк не прив'язана до розміру мінімальної зарплати. Терміни виплати також сторони можуть передбачити будь-які, незалежно від термінів виплати зарплати. Але, на жаль, податки з винагороди за договором ЦПХ сплачувати необхідно.
Найвигідніше залучати у вигляді помічників за договором ЦПХ фізичних осіб - підприємців. При виплаті винагороди таким помічникам підприємець-замовник не повинен утримувати податки. Достатньо відобразити суму винагороди в квартальному податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «157» (як дохід самозайнятої особи).
Суму винагороди підприємець-виконавець включить у свій дохід від підприємницької діяльності і сплатить податки в залежності від застосовуваної системи оподаткування.
Якщо ж виконавцем за договором ЦПХ є звичайна фізична особа, то підприємець-замовник при виплаті йому винагороди вважається податковим агентом, який зобов'язаний із суми винагороди утримати податки (18% податок на доходи і 1,5% військовий збір) і перерахувати їх у бюджет. У податковому розрахунку за ф. № 1ЛФ такі доходи відображаються з ознакою «102». Крім того, за рахунок власних коштів підприємець на суму винагороди зобов'язаний нарахувати і перерахувати до бюджету єдиний соціальний внесок (22%). Фізична особа, яка отримала дохід від податкового агента (тобто від суб'єкта господарювання), не зобов'язана його декларувати за підсумками року.
Не можна передбачити в договорі ЦПХ обов'язок фізособи самостійно сплатити податки з суми своєї винагороди, оскільки це суперечить чинному законодавству. При виявленні такого порушення відповідальність буде застосована до податкового агента, тобто підприємця.
Згідно зі ст. 127 Податкового кодексу України не утримання податковим агентом податків із суми виплачуваної винагороди фізособі тягне за собою штраф у розмірі 25% податку, який повинен бути нарахований і перерахований до бюджету. При цьому податковому агенту доведеться за рахунок власних коштів сплатити і належний з суми винагороди податок, і 25%-вий штраф. За неподання звіту за ф. № 1ДФ застосовується штраф у розмірі 510 грн (п. 119.2 ст. 119 ПКУ). За несплату єдиного соціального внеску - штраф 20% від несплаченої суми.
Самостійно фізособа сплачує податки і декларує доходи тільки в разі отримання доходів від не податкових агентів. Наприклад, якщо фізособа поклеїть шпалери в квартирі іншій фізособі і отримає за це винагороду (готівкою або на картковий рахунок), вона зобов'язана самостійно сплатити податки і задекларувати дохід за підсумками року. На практиці податковим органам складно відстежити отримання такого доходу, тому багато фізосіб декларацію не надають і податки не сплачують. Однак якщо контролюючі органи виявлять систематичне отримання таких доходів, фізособу звинуватять у здійсненні підприємницької діяльності без реєстрації. Штраф за таке порушення становить від 17 000 до 34 000 грн.
Олена Зубченко, податковий консультант
