Звіт про діяльність банківського сектору ЦСЄ у 2017 році «Конвергенція банківського сектору 4.0»

• Банківські активи у ЦСЄ зросли до 2400 млрд євро або до майже 9 відсотків активів Єврозони
•  Повернення до відчутного зростання і прибутковості: рівень доходності власного капіталу (RoE) знову на позначці 10 відсотків
•  Загальна частка непрацюючих кредитів у ЦСЄ – значно нижча за 10 відсотків; відчутні покращення у ЦЄ/ПСЄ
•  Основні гравці ринку завершили репозиціонування; ринкова частка іноземних банків у ЦСЄ поступово скорочується
•  Цифровий банкінг: регіон ЦСЄ як ідеальний «випробувальний майданчик» для тестування рішень у сфері міжнародного бізнесу

Загалом діяльність банківського сектору в країнах ЦСЄ[1] у 2016 році була обнадійливою. Рік характеризувався значним розвитком нових чистих активів, стабілізацією та покращенням якості активів, а також триваючим відновленням економіки на кількох ключових ринках ЦСЄ, таких як Росія, Румунія чи Угорщина. Завдяки зростанню зведеного балансу порівняно з Єврозоною знову з’явилися ознаки відносного економічного змагання у банківському секторі  – різновид тенденції конвергенції банківського сектору, або як це називають – «Конвергенція банківського сектору 4.0».  

Запас банківських активів зріс із майже 8,3% від обсягів активів банківського сектору Єврозони у 2015 році до майже 9% у 2016 році, тобто, загальні банківські активи ЦСЄ становили 2400 млрд євро. Приріст банківських активів у регіоні ЦЄ/ПСЄ залишався винятково потужним і сягнув близько 1070 млрд євро станом на кінець 2016 року.  Відбулося також оздоровлення російських банківських активів; загальні активи наразі становлять майже 1200 млрд євро (мінус усього 1,7% у порівнянні з піковим значенням у 2013 році). Однак  часи надзвичайних темпів зростання у банківському секторі ЦСЄ завершилися, що певною мірою також відобразилося на тому факті, що ринкова частка іноземних кредиторів у ЦСЄ досягла найнижчого рівня за останнє десятиліття. 2016 рік приніс зростання ринкової частки державних банків у субрегіоні Східної Європи, а також і зростання державної власності у Центральній Європі. Лише такі західні банки-ентузіасти у ЦСЄ, як РБІ, які адаптували свої бізнес-моделі та ринкові стратегії протягом останніх кількох років, продовжують використовувати потенціал банківського бізнесу в ЦСЄ.

«Ми очікуємо більш стабільних темпів зростання обсягів нових кредитів та активів. Банківські ринки у країнах ЦСЄ усе ще забезпечують можливості для пристойних прибутків з огляду на їхній потенціал та диверсифікацію», – зазначив Йоганн Штробль, голова правління Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ (РБІ).  

Його оцінка базується на ключових результатах останнього випуску річного звіту про діяльність банківського сектору у ЦСЄ – публікації, підготовленої аналітичним підрозділом Raiffeisen RESEARCH РБІ за участі банків мережі РБІ у ЦСЄ та Райффайзен Центробанк АГ. Даний звіт було презентовано під час прес-конференції у Відні 8 червня 2017 року.

Повернення до відчутного зростання і прибутковості: рівень доходності власного капіталу знову на позначці 10 відсотків

У 2016 році показники прибутковості банківського бізнесу в регіоні ЦСЄ знову почали значно перевищувати аналогічні показники західноєвропейського банківського сектору після років переважаючої тенденції на зниження прибутковості банкінгу в ЦСЄ. У межах Єврозони рівень рентабельності власного капіталу в банківському секторі тримався на позначці близько 5-6% у 2016 році. З урахуванням надзвичайного разового ефекту в Україні (пов’язаного передусім із націоналізацією Приватбанку), середній рівень доходності (RoE) у ЦСЄ зріс до близько 10%.

«Загальні тенденції розвитку ринку в банківському секторі ЦСЄ сприяють реалізації цілі щодо досягнення в регіоні щонайменше 10% доходності на власний капітал – позначки рентабельності, яка б забезпечувала кредиторам можливість покривати свої витрати на капітал. Ми оцінюємо вартість капіталу для більшості кредиторів ЦСЄ на рівні приблизно 9-11% залежно від індивідуальної бізнес-моделі. У цьому контексті важливо наголосити, що у 2016 році секторальний показник RoE досягав позначки щонайменше понад 10% на восьми з чотирнадцяти банківських ринках, які охоплює даний звіт. У 2015 році 10-відсотковий рівень доходності власного капіталу було досягнуто лише на чотирьох ринках. У цілому, Україна була єдиним банківським сектором у ЦСЄ, який спрацював зі збитками у 2016 році», – сказав Гюнтер Дойбер (Gunter Deuber), глава підрозділу досліджень цінних паперів із фіксованою дохідністю та валюти Raiffeisen RESEARCH, один із провідних авторів звіту про діяльність банківського сектору ЦСЄ.

Позитивній динаміці доходів у банківському секторі ЦСЄ сприяло скорочення макроекономічного дисбалансу, більш однорідний і позитивний розвиток кредитування, а також відсутність головних ринкових чи регуляторних шоків (приміром, валютної кризи, посилених кредитних конверсій).  Більше того, за оцінками Raiffeisen RESEARCH, черговий етап конвергенції банківського сектору виглядає поміркованим. Поточні рівні  розвитку фінансового посередництва в усіх субрегіонах ЦСЄ – нижчі порівняно з реальним сектором економіки. “Таке середовище створює вірогідність чергового витка розвитку фінансового сектору, тобто темпи зростання банківського сектору дещо перевищуватимуть майбутнє зростання ВВП», – припускає Гюнтер Дойбер.  

Загальна частка непрацюючих кредитів у ЦСЄ – значно нижча за 10 відсотків; відчутні покращення у ЦЄ/ПСЄ

У 2016 році частка непрацюючих кредитів у регіоні ЦСЄ стабілізувалася на рівні 8%.  На додаток, відбулося і відчутне покращення показника непрацюючих кредитів у ЦЄ та ПСЄ, де частка NPL в середньому наразі стоїть на позначці близько 7% (ЦЄ – 6%; ПСЄ – 12%) від загального обсягу кредитів, що є найнижчим показником, починаючи з 2010 року. Незначне відставання показника непрацюючих кредитів у ЦСЄ порівняно з ЦЄ та ПСЄ  можна легко пояснити останніми подіями в регіоні Східної Європи. У Білорусі змінилися стандарти вимірювання NPL, що призвело до підвищення рівня NPL до близько 12%, тоді як раніше він вимірювався однозначним числом. В Україні офіційний показник частки непрацюючих кредитів залишається на рівні майже 30%. У Росії погіршення якості активів досягло свого піку дещо раніше, ніж очікувалося. Частка NPL тут трохи знизилася – із 7,2% у 2015 році до 7% у кінці 2016 року.  

Загалом експерти Raiffeisen RESEARCH очікують, що частка NPL у ЦСЄ поступово знизиться у 2017 році завдяки відчутному покращенню якості активів у ЦЄ, ПСЄ та в Росії. Однак частка NPL у Східній Європі протягом наступних двох-трьох років, вірогідно, залишатиметься вищою свого тривалого середнього рівня, що є відображенням складних умов у банківському секторі України та Білорусі, а також набагато менших можливостей для кредитування у Росії.  

Загальний коефіцієнт співвідношення кредитів і депозитів у ЦСЄ становить 86%

Коефіцієнти співвідношення кредитів і депозитів продовжували поступово знижуватися на всіх ринках та в субрегіонах ЦСЄ  у 2016 році, при загальному коефіцієнті співвідношення кредитів і депозитів у ЦСЄ на рівні 86% (у ЦЄ – 90%; у ПСЄ – 81%; у СЄ – 85%). Що стосується коефіцієнтів L/D у регіонах, на цей час ми досягли рівня, властивого банкам кілька років тому, тобто, до настання масового буму кредитування протягом років, що передували 2008-2009 рокам. Більше того, лише два банківських ринки у ЦСЄ (Україна та Білорусь) мають коефіцієнт L/D, що значно перевищує 100% – ситуація схожа на ту, яка була в 2004 році. Серед інших ринків ЦСЄ лише у Сербії наразі коефіцієнт L/D все ще залишається на рівні близько 100%, усі інші ринки продемонстрували показники, нижчі за 100% станом на кінець 2016 року.

Цифровий банкінг: регіон ЦСЄ як ідеальний «випробувальний майданчик» для тестування рішень у сфері міжнародного бізнесу

Заголовок звіту «Конвергенція банківського сектору 4.0» демонструє, що банківський сектор Центральної та Східної Європи переживає новий виток конвергенції, яка цього разу пов’язана з численними  технологічними викликами та можливостями. Отож, один із розділів даного звіту присвячений огляду цифрового банкінгу у ЦСЄ.

Ганс Чіжек (Hannes Cizek), керівник департаменту цифрового банкінгу Групи РБІ, пояснює: “Діджитал-трансформація спонукає банки адаптувати свої бізнес-моделі, прискорюватися у своїй ринковій діяльності та бути на рівних з «новими» конкурентами. Для західних банків, таких як РБІ, регіон ЦСЄ є ідеальним «випробувальним майданчиком» для тестування рішень у сфері міжнародного цифрового банкінгу, оскільки розмір деяких ринків ЦСЄ є порівняно малим, і користувачі виглядають відкритими для сприйняття нових продуктів і послуг, а також інноваційних каналів роздрібної торгівлі та комунікацій. Отже, ми дуже пишаємося тим, що в незалежному звіті компанії Deloitte[2] зазначено, що дочірній банк РБІ у Словаччині – Tatra banka – є взірцем цифрового банкінгу для всього регіону ЦСЄ».  

Пан Чіжек також зазначив, що РБІ нещодавно здійснив запуск програми фінтех-акселератора Elevator Lab (www.elevator-lab.com), яка запропонує фінтех-стартапам можливість стати довгостроковим партнером РБІ та його 14 мережевих банків у ЦСЄ із 16.6 млн клієнтів.  

Звіт про діяльність банківського сектору ЦСЄ у 2017 році доступний за посиланням:

http://www.rbinternational.com/ceebankingsectorreport2017

Фінансовий аналітик Гюнтер Дойбер

РБІ. Відень

[1] Звіт про діяльність банківського сектору в ЦСЄ визначає регіон Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) як такий, що включає субрегіони Центральної Європи (ЦЄ): Чеську Республіку, Угорщину, Польщу, Словаччину і Словенію;

 Південно-Східної Європи (ПСЄ): Албанію, Боснію і Герцеговину, Болгарію, Хорватію, Румунію і Сербію; а також Східної Європи (СЄ):  Білорусь, Росію та Україну.

[2] За результатами дослідження компанії Deloitte та Європейської асоціації фінансового менеджменту (EFMA) за 3 кв. 2016 року