Як продовжити граничні строки валютних розрахунків #3 | Raiffeisen Bank Aval Як продовжити граничні строки валютних розрахунків #4 | Raiffeisen Bank Aval
New MyRaif convenient application
Download Download
Sign in Transfers and Payments
Як продовжити граничні строки валютних розрахунків #13 | Raiffeisen Bank Aval Як продовжити граничні строки валютних розрахунків #14 | Raiffeisen Bank Aval Як продовжити граничні строки валютних розрахунків #15 | Raiffeisen Bank Aval Як продовжити граничні строки валютних розрахунків #16 | Raiffeisen Bank Aval Як продовжити граничні строки валютних розрахунків #17 | Raiffeisen Bank Aval Як продовжити граничні строки валютних розрахунків #18 | Raiffeisen Bank Aval
Eng
27 May 2024

Як продовжити граничні строки валютних розрахунків

Для суб’єктів, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, НБУ встановлює граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними договорами. Наразі контракт потрібно «закрити» протягом 180 календарних днів. Іноді контрагентам не вдається вкластися у цей строк і їм загрожують санкції. Однак панацея від покарання існує. Розповімо детальніше.

 

Для яких операцій встановлено граничні строки?

Нагадаємо, НБУ встановлено граничні строки розрахунків за операціями резидентів:

- з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується;

- з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Натепер граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів і застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року (п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стан»). Водночас за операціями з експорту деякої аграрної продукції (наприклад, пшениці, кукурудзи, сої, насіння ріпаку, олії соняшникової, соєвої або ріпакової) строки валютних розрахунків становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11.11.2023 р. (п. 1-2 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Окрім цього, граничні строки розрахунків не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Тобто операцією на незначну суму вважають, якщо її сума менше 400 тисяч грн (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – менше 55 тисяч грн).

Поза тим, граничні строки розрахунків не поширюються на значний перелік операцій з експорту та імпорту товарів, робіт і послуг. Повний список таких привілейованих операцій наведено в постанові Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Рятівний висновок Мінекономіки

Одним зі способів отримати дозвіл на триваліший строк для валютних розрахунків є отримання висновку Мінекономіки про продовження граничних строків розрахунків. Отримати його можливо лише за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації – операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв’язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації – операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві – операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки – операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування – експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів – імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення – операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним КМУ; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює НАК «Нафтогаз України», та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Цей перелік наведений у Порядку № 104. Перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Також Порядком № 104 затверджено перелік товарів, за якими звернення про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків залишать без розгляду.

Які документи необхідно подати

Резидент може подати пакет документів для одержання висновку поштою або особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі. Висновок видають безоплатно.

До складу пакету документів, який потрібно подати, належать:

  • заява на одержання висновку. Її форма затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2019 р. № 329. У заяві зазначають відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
  • копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід’ємними частинами договору (контракту). Їх необхідно належним чином засвідчити. Якщо контракт укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;
  • копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів. Сюди належать засвідчені платіжні банківські документи, довідки банків, митні декларації, коносаменти, транспортні документи, акти приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг);
  • засвідчені копії листів, повідомлень, що обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків.

Який строк розгляду документів

Мінекономіки протягом 10 робочих днів з дати одержання документів від резидента повинне прийняти рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Зазначимо, якщо документи подали в електронній формі у вихідний, святковий, інший неробочий день або в неробочий час робочого дня, днем подання таких документів вважається перший робочий день, що настає за таким днем.

Коли відмовлять у видачі висновку

Звісно, Мінекономіки може відмовити у видачі висновку. Така оказія можлива, коли:

  • у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію;
  • документи подали з порушенням вимог щодо документів, поданих для одержання висновку, в т.ч. вимог щодо комплектності та оформлення документів;
  • заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень;
  • у контракті відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством;
  • операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, за якою можна продовжити строки розрахунків на підставі висновку Мінекономіки;
  • операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком до Порядку № 104;
  • продовження строків розрахунків виконання контракту за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами;
  • в ЄДР відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.

Якщо резиденту відмовили у продовженні строків, то Мінекономіки в рішенні про відмову у видачі висновку має вказати причини відмови з посиланням на положення законодавства.

 

Чи можна через суд змусити Мінекономіки надати висновок

Якщо підставою для відмови у наданні висновку заначено відсутність в наданому комплекті документів належного обґрунтування щодо необхідності продовження строків розрахунків за контрактом, таку відмову можна оскаржити в суді.

Суди можуть визнати оскаржуване рішення Мінекономіки протиправним, скасувати його та зобов’язати Мінекономіки повторно розглянути заяву на одержання висновку, оскільки у відмові Мінекономіки не вказано, яким саме чином заявник повинен обґрунтувати необхідність продовження строків розрахунків за спірною зовнішньоекономічною операцією та не обґрунтовано правомірність неприйняття зазначеного заявником обґрунтування як належного (див. постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 р. у справі № 826/6135/18).

Проте у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Мінекономіки надати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією буде відмовлено. Це обґрунтовано тим, що суд не вправі перебирати на себе функції дозвільного органу та своїм рішенням зобов`язувати Мінекономіки надавати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією чи виносити відмову у його наданні.

Василь Луцик, юрист-консультант