Ведення бізнесу ФОП у квартирі #3 | Raiffeisen Bank Aval Ведення бізнесу ФОП у квартирі #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Ведення бізнесу ФОП у квартирі #13 | Raiffeisen Bank Aval Ведення бізнесу ФОП у квартирі #14 | Raiffeisen Bank Aval Ведення бізнесу ФОП у квартирі #15 | Raiffeisen Bank Aval Ведення бізнесу ФОП у квартирі #16 | Raiffeisen Bank Aval Ведення бізнесу ФОП у квартирі #17 | Raiffeisen Bank Aval Ведення бізнесу ФОП у квартирі #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
10 Березня 2023

Ведення бізнесу ФОП у квартирі

Останнім часом деякі ФОП провадять свою діяльність у власній квартирі. Чи дозволено житлові приміщення використовувати для здійснення підприємницької діяльності, якщо дозволено, то які види діяльності і чи потрібно про це сповіщати податкову, розглянемо.

Чи можна житло використовувати для бізнесу?

Так, але не всім. Це залежить від виду бізнесу та/або цільового призначення цих приміщень.

Як ми бачимо, великий відсоток квартир, розташованих на перших поверхах багатоповерхових будинків на червоній лінії, уже давно переобладнано під магазини, салони краси, ресторани, офіси. Найчастіше такі квартири вже переоформлені і виведені з житлового фонду. В них змінене цільове призначення приміщень. Вони вже не вважаються житлом, тому їх можна використовувати у підприємницькій діяльності.

Але останнім часом дуже багато ФОП здійснюють підприємницьку діяльність у своїх квартирах не на першому поверсі: фрілансери, які надають IT-послуги, швачки, перукарі, кухарі, диспетчери тощо.

Наскільки це законно?

Для деяких видів діяльності це законно. Якщо звернутися до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), то ч. 1 ст. 319 передбачене право кожного розпоряджатися нерухомим майном чи його частиною на власний розсуд. Аналогічну норму знаходимо у ст. 150 Житлового кодексу України (далі – ЖКУ). Водночас ст. 320 ЦКУ хоч і констатує право власника «використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності», але дає уточнення, що «законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності».

Натепер перелік випадків, які обмежують право власника житлового приміщення, міститься у нормах ст. 383 ЦКУ та ст. 6 ЖКУ, у яких чітко вказано, що обмеження використання житла стосуються організації промислового виробництва або потреб промислового характеру.

Отже, в житловому приміщенні заборонено здійснювати промислове виробництво або здійснювати діяльність промислового характеру.

Але заборони на розміщення диспетчерського пункту, надання послуг в ІТ-індустрії (програмування, копірайтинг, верстання, дизайнерські послуги, розробка сайтів тощо), консультування з питань комерційної діяльності, роботу інтернет-магазину тощо в законодавстві відсутні. Водночас необхідно брати до уваги, що здійснення підприємницької діяльності у власній домівці в багатоповерхівці не повинно порушувати права інших мешканців будинку або сусідів, на що вказує ч. 5 ст. 391 ЦКУ та ч. 4 ст. 14 Закону України від 29.11.2001 р. № 2866-ІІІ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Деякі ФОП у власній квартирі облаштовують швацьку майстерню. Оскільки це не виробництво, здається, що її відкрити можна. Але в даному разі необхідно враховувати наступне: як часто і в якій кількості приходитимуть замовники, роботу виконуватиме одна господиня квартири, чи у неї будуть задіяні наймані фахівці, як гучно і до котрої години працюватиме швацьке обладнання. Якщо вони не турбуватимуть інших мешканців будинку, то така майстерня може працювати і жодних спеціальних дозволів отримувати не потрібно. Більш того, в період воєнного стану дуже багато жінок почали шити необхідне для ЗСУ у своїх квартирах. Хто на волонтерських умовах, а хто як бізнес. Сподіваємося, що сусіди, розуміючи, що відбувається в країні, не стануть перешкоджати в роботі таких майстринь.

Однак є бізнеси, такі як, приміром, перукарські послуги, приготування їжі, надання медичних послуг тощо, які може й не порушують права інших мешканців будинку, але передбачають отримання спеціальних дозволів, ліцензій та дотримання певних санітарних вимог.

Чи необхідно повідомляти податкову про бізнес в квартирі?

Так, необхідно. Звернімо увагу, що ФОП, на відміну від юридичних осіб, реєструються платниками податків за місцем проживання і можуть мати тільки одну податкову адресу.

Залежно від видів діяльності, які здійснює ФОП, він може провадити свою діяльність як за місцем реєстрації (у власному житловому приміщені), так і на інших об’єктах. Такі місця здійснення діяльності можуть бути власністю ФОП або орендовані чи використовуватися на інших умовах.

Про всі місця, в яких ФОП здійснює свою діяльність, він зобов’язаний проінформувати податкову за місцем своєї реєстрації. Для цього він подає повідомлення за формою № 20-ОПП.

Якщо місце проживання ФОП є місцем провадження підприємницької діяльності або пов’язане зі здійсненням підприємницької діяльності, то він зобов’язаний подати до ДПС повідомлення за ф. № 20-ОПП про місце проживання як про об’єкт оподаткування.

У такому разі в графі 3 цього повідомлення, керуючись рекомендованим довідником типів об’єктів оподаткування, він зазначає тип об’єкта оподаткування залежно від його виду: «682 – квартира», «685 – житловий будинок», «293 – котедж» тощо.

Графа 9 повідомлення передбачає зазначення фактичного стану об’єкта оподаткування (експлуатується, орендується, здається в оренду тощо) на момент заповнення повідомлення № 20-ОПП.

У графі 10 вказується вид права на об’єкт оподаткування (право власності, володіння, користування тощо), який визначений відповідним правовстановлювальним документом (документами).

Чи потрібні якісь дозвільні документи?

Наразі для більшості видів діяльності подаються декларації, які підтверджують відповідність матеріальної бази закону про пожежну безпеку. В реєстрації декларації може бути відмовлено у випадку, якщо інформація, наведена в декларації, не відповідає існуючим вимогам законодавства. А житлове приміщення не може відповідати вимогам, які передбачені для перукарського салону, медичного кабінету, пункту з приготування їжі тощо. Тому отримати такий дозвіл не вийде. Також неможливо отримати дозвіл від структурного підрозділу Держпродспоживслужби – СЕС, тому що для таких об’єктів передбачено окремі санітарні норми, яким не може відповідати житлове приміщення. Так, наприклад, для випікання хлібобулочних виробів необхідно в приміщенні мати водонепроникну підлогу (наприклад, з керамограніту); стіни повинні бути викладені плиткою на висоту 175 см від підлоги; обов’язково мають бути водопостачання та каналізація, а також кондиціонер та вентиляція; окреме приміщення для зберігання продуктів тощо. Заборонено використовувати підвальні та напівпідвальні приміщення житлового будинку.

Санітарні правила та норми для перукарень різних типів наведено в ДСПІН 2.2.2.022-99. Щодо житлових будинків: можливе розміщення перукарні на першому або цокольному поверсі за дотримання певних умов. Одна з них – наявність окремого входу до перукарні. Так що розміщувати перукарню у квартирі вище першого поверху заборонено. Тобто ніякі дозвільні документи оформити неможливо.

Що стосується медичних послуг, то потрібно також отримати ліцензію на надання медичних послуг. А для її отримання залежно від видів послуг необхідно подати документи, які підтверджують кваліфікацію ФОП, відповідність приміщення та обладнання виду послуг.

ФОП чи його наймані працівники повинні мати особисті медичні книжки, якщо його діяльність пов’язана з використанням продуктів харчування чи/або життям та здоров’ям замовників.

Чи потрібно використовувати РРО/ПРРО?

У разі торгівлі та/або надання послуг в житловому приміщенні, про яке ФОП подав до податкової повідомлення за формою № 20-ОПП як про місце, де проводиться підприємницька діяльність, може бути зареєстровано реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або ПРРО. Реєструвати РРО/ПРРО необхідно лише у тому випадку, якщо ФОП здійснює розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі з використання платіжних карток.

Чи передбачена відповідальність за діяльність у житловому приміщенні?

Так, фінансова відповідальність за провадження господарської діяльності у житловому приміщенні чинним законодавством передбачена, але вона незначна. Згідно зі ст. 159 КУпАП порушення правил користування житловими приміщеннями, правил експлуатації житлових будинків, житлових приміщень та інженерного обладнання, а також самовільне переобладнання та перепланування житлових будинків та житлових приміщень, використання їх не за призначенням тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян – від 17 до 51 грн та на посадових осіб – від 51 до 119 грн.

Наталя Щербак, податковий консультант