Працівники з інвалідністю: держава компенсує облаштування робочого місця
Працівники з інвалідністю: держава компенсує облаштування робочого місця
Один з викликів, які ставить перед нами війна – реінтерграція та працевлаштування ветеранів, особливо тих, хто отримав інвалідність. За останні два роки чисельність людей з інвалідністю зросла більш ніж на 300 тисяч і загалом становить 3 млн українців. Це десята частина населення, що натепер залишилось. І це – фактор на ринку праці.
Щоб заохотити роботодавців працевлаштовувати таких співробітників, держава почала впроваджувати певні стимулюючі заходи. Раніше це переважно стосувалося осіб з інвалідністю третьої групи, бо вона надавала право працювати. Тепер надана перевага працевлаштуванню осіб з інвалідністю першої та другої груп. Розглянемо, за виконання яких умов роботодавець може отримати від держави компенсацію.
Спочатку нагадаємо, що на території України діє Закон України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875). Ним передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії. Більш того, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Його розмір становить 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо кількість працівників від 8 до 25 осіб, норматив дорівнює одному робочому місцю (ч. 1 ст. 19 Закону № 875). Тобто на кожні 8 осіб працюючих має бути одна особа з інвалідністю.
Раніше роботодавці зобов’язані були не лише працевлаштовувати таких осіб, але й реєструватися за своїм місцезнаходженням у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подавати до Фонду Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ.
Але 06.11.2022 року набув чинності Закон України № 2682-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю», яким внесено зміни до Закону № 875. Згідно з цими змінами роботодавцям не потрібно реєструватися у Фонді та подавати звіт, але, як і раніше, у разі невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю доведеться сплачувати штраф.
Відтепер Фонд буде знати про таке невиконання не із звітів роботодавців, а з інформації Пенсійного фонду України. Саме ПФУ надаватиме Фонду інформацію:
про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю;
про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу.
Підозра в порушенні цих норм буде підставою для проведення перевірки роботодавця. До того ж Фонд щороку до 10 березня в автоматизованому режимі визначатиме роботодавців, які не працевлаштували у попередньому році необхідну кількість осіб з інвалідністю, та надсилатиме їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій. Розрахунок надсилатиметься у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств на вебпорталі електронних послуг ПФУ.
Водночас, щоб посилити зацікавленість роботодавців до працевлаштування людей з інвалідністю, прийнято постанову КМУ від 22.08.2023 р. № 893, якою затверджений Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю.
Роботодавець, який надав роботу людині з першою або другою групою інвалідності та підлаштував під її потреби робоче місце, може отримати грошову компенсацію у сумі:
- до 15 мінімальних зарплат (на сьогодні – 106,5 тис. грн) – за особу з інвалідністю І групи;
- до 10 мінімальних зарплат (71 тис. грн) – за облаштування робочих місць для особи з інвалідністю ІІ групи.
На перший погляд, дуже цікаві суми можна отримати. Але необхідно бути готовим, що це стосуватиметься не кожного роботодавця, бо фінансування компенсації здійснюється у межах коштів, передбачених на такі цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Серед підстав, за наявності яких можуть відмовити у фінансуванні витрат, є така, як відсутність коштів на фінансування компенсації або відмова в наданні компенсації.
Порядок № 893 передбачає, що суб’єкт господарювання, який має намір отримати компенсацію, повинен надати центру зайнятості відомості про сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої ним протягом останніх трьох років, її форму та мету. В даному випадку незначною державною допомогою є державна допомога одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої, незалежно від її форми та джерел, не перевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тисячам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим НБУ, що діяв на останній день фінансового року.
Отже, якщо роботодавець таку допомогу отримував у зазначеному розмірі, то він не зможе отримати компенсацію за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю. Більш того, в п. 7 Порядку № 893 наведений перелік підстав, за наявності яких компенсація не надається. А саме, якщо:
- роботодавець має заборгованість/податковий борг з ЄСВ станом на 1 число місяця, в якому подана заява; із виплати зарплати та з податків, зборів та інших платежів понад шість місяців, що передують 1 числу місяця, в якому подана заява;
- станом на дату подання заяви до роботодавця застосовуються судові процедури банкрутства або роботодавець перебуває на стадії ліквідації;
- станом на дату подання заяви сума компенсації та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно перевищує суму незначної державної допомоги;
- особа з інвалідністю станом на дату її працевлаштування не була застрахованою особою;
- компенсація на дату подання заяви вже була виплачена заявителю або іншому работодавцю;
- особа з інвалідністю до подання заяви вже перебувала в трудових відносинах протягом 180 календарних днів;
- роботодавець подав заяву через 90 календарних днів з дня працевлаштування особи з інвалідністю;
- не подані всі необхідні документи;
- роботодавцем подана недостовірна інформація, зазначена в заяві, та/або надані недостовірні документи, та/або підтверджений факт невідповідності роботодавця або працевлаштованої ним особи вимогам цього Порядку;
- роботодавець станом на дату подання заяви фактично перебуває та провадить свою господарську діяльність на тимчасово окупованих рф територіях України та територіях активних бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, та для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
- роботодавець станом на дату подання заяви провадить господарську діяльність на території рф та Республіки Білорусь;
- роботодавця станом на дату подання заяви віднесено до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України, щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції».
Якщо роботодавець не має підстав, за наявності яких йому можуть відмовити в компенсації, тоді йому необхідно ретельно передивитися Перелік допоміжних засобів, які можна придбати для облаштування робочого місця особи з інвалідністю. Повний перелік цих засобів наведений в Додатку 1 до Порядку № 893 і розділений на групи. В кожній групі є детальний перелік, що конкретно може придбати роботодавець залежно від того, які вади має працевлаштована особа з інвалідністю. Якщо він придбає засіб, якого немає в цьому переліку, то йому відмовлять в отриманні компенсації.
Звернімо увагу! Роботодавець спочатку власним коштом повинен обладнати робоче місце для особи з інвалідністю, прийняти її на роботу, почати виплачувати їй зарплату, і лише після цього у нього з’явиться можливість подати заяву на отримання компенсації своїх витрат на створення такого робочого міста.
При цьому дуже ретельно необхідно ставитися до оформлення первинних документів, які підтверджують такі витрати. Бажано мати весь пакет: договір на придбання, рахунок на оплату, накладну (акт приймання-передавання тощо), яка підтверджує отримання, та платіжний документ, який підтверджує, що витрати понесені. Бо якщо чогось не буде, можуть відмовити в наданні компенсації.
За компенсацією роботодавець може звернутися впродовж 90 календарних днів після облаштування робочого місця для працевлаштованої особи з інвалідністю. Для цього необхідно подати заяву встановленої форми (Додаток 2 до Порядку № 893) до центру зайнятості за місцем провадження своєї господарської діяльності. Не треба затримуватися з поданням заяви, бо якщо цей термін мине, компенсацію не нададуть. До заяви, в якій зазначаються відомості про роботодавця та найманого працівника, необхідно додати:
копію наказу про прийняття на роботу особи з інвалідністю або примірник трудового договору чи відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
документи, що підтверджують придбання допоміжних засобів для облаштування робочого місця (договір, рахунок-фактура, рахунок, квитанція, накладна тощо).
Заяву та копії документів можна подавати в паперовій або в електронній формі засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості або через Портал «Дія» або надіславши заяву з накладенням електронного підпису на офіційну адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості.
Центр зайнятості після розгляду наданих роботодавцем документів протягом 10 робочих днів приймає рішення про надання компенсації або відмову в її наданні. Виплачуються кошти протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про надання компенсації на рахунок роботодавця.
На завершення зазначимо, що компенсація виплачується в розмірі фактичних витрат роботодавця за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю, але не вище граничного розміру компенсації, встановленого для конкретної групи інвалідності. Якщо роботодавцем змінюється місце здійснення господарської діяльності, то компенсацію надає той центр зайнятості, який прийняв рішення про її надання.
Наталя Щербак, податковий консультант
