Оподаткування доходів у фермерських господарствах

Фермерське господарство – це зручна форма діяльності для сімейного бізнесу на селі. Досить проста за звітністю та комфортна за рівнем оподаткування, яка дає можливість працювати легально, організувати збут та масштабувати «домашнє» виробництво до рівня бізнесу.

Однією із форм підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України є фермерське господарство. Розглянемо, хто може бути членом фермерського господарства і яким чином оподатковується їх дохід.

Господарство має статус сімейного фермерського господарства лише за умови, що в ньому працюють члени однієї сім’ї – чоловік, жінка, їхні батьки, діти, яким виповнилося 14 років, інші члени родини та їхні родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства. Також воно може складатися усього із однієї особи.

Документ, що визначає порядок створення і діяльності такого об’єднання – Закон України від 19.06.2003 р. № 973-IV. Господарство може мати форму юрособи, і тоді діє на основі статуту або ФОП, який діє на основі договору (декларації) про створення фермерського господарства.

Фермерське господарство може обрати загальну систему оподаткування або спрощену. І тоді у разі обрання загальної системи оподаткування з отриманих доходів сплачується податок на прибуток – юрособами або ПДФО – ФОП, а на спрощеній – єдиний податок. Якщо фермерське господарство обрало 4 групу єдиного податку, то розмір податку залежить не від розміру отриманого доходу, а від площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності фермерського господарства або надані йому у користування. Податок визначається у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а розмір ставки податку – від категорії (типу) земель та їх розташування.

Оформлення трудових відносин

Трудові відносини у фермерському господарстві регулюються ст. 27 Закону № 973, якою визначено, що трудові відносини базуються на основі праці його членів. А у разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Звернімо увагу! Члени фермерського господарства не можуть працювати в ньому за трудовим договором (контрактом).

Для членів фермерського господарства трудові відносини регулюються статутом фермерського господарства – у юрособи або договором – у ФОП. В цьому документі необхідно детально прописати умови щодо оформлення працевлаштування членів фермерського господарства. А саме вказати:

• дату, з якої член фермерського господарства вважається працюючим на фермерському господарстві;
• дату припинення членом фермерського господарства трудової участі у фермерському господарстві;
• якими документами оформлюється/підтверджується початок та кінець трудової участі члена фермерського господарства тощо);
• періодичність, форму та порядок отримання доходу членами фермерського господарства за їхню працю;
• тривалість та види відпочинку (щоденний, щотижневий, щорічний);
• трудова дисципліна;
• види та розмір матеріальної відповідальності за шкоду, завдану членами фермерського господарства внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків;
•  відшкодування шкоди, заподіяної членам фермерського господарства каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, тощо.
• Водночас в цих документах повинно бути враховано, що гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, осіб з інвалідністю надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.

Трудові відносини осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), регулюються законодавством України про працю. Саме тому з такими особами укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються:

строк договору;

умови праці (тривалість робочого дня, вихідні дні);

форми оплати праці та її розміри;

умови відпочинку (щорічна оплачувана відпустка);

харчування тощо.

Укладення трудового договору здійснюється в загальному порядку – громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (за наявності в паперовій формі), а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи. Своєю чергою голова фермерського господарства видає наказ/розпорядження про прийняття на роботу і направляє до податкової за своїм основним місцем обліку повідомлення про прийняття на роботу працівника. Таке повідомлення подається до початку роботи працівника. Договір складається в двох екземплярах для кожної із сторін і підписується головою фермерського господарства і найманим працівником.

Визначення доходу і сплата податків

Необхідно враховувати наступне. Одержаний фермерським господарством дохід визначається за видами діяльності та в цілому по господарству. Він зменшується на суму витрат, що пов’язані з отриманням цього доходу, а також на суму сплачених податків. Визначений дохід розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них.

Члени фермерського господарства за свою працю в господарстві отримують не заробітну плату, а частину чистого прибутку, який отримає фермерське господарство. З цього доходу члена фермерського господарства сплачуються ПДФО, військовий збір та ЄСВ.

Таким чином, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу члену фермерського господарства включаються доходи, у тому числі від розподілу прибутку, що нараховуються фермерським господарством його членам, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

За загальними нормами з цього доходу утримується ПДФО у розмірі 18%, військовий збір – 1,5% і нараховується ЄСВ за ставкою – 22%. 

Що стосується найманих працівників, які працюють за трудовим договором (контрактом), то вони отримують заробітну плату. Її розмір не повинен бути меншим за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати. (У 2024 році з 1 січня – 7100 грн, з 1 квітня – 8000 грн.) І виплачуватися вона повинна не рідше ніж двічі на місяць. Відпустки таким працівникам надаються на загальних підставах. За загальними нормами з зарплати утримується ПДФО у розмірі 18%, військовий збір – 1,5% і нараховується ЄСВ за ставкою – 22%. Якщо найманий працівник є особою з інвалідністю, то на його зарплату нараховується ЄСВ за ставкою 8,41% суми нарахованої заробітної плати. Підставою для застосування цього розміру ЄСВ є завірена копія довідки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Звітність

Нагадаємо, що голова сімейного фермерського господарства по відношенню до членів фермерського господарства та найманих працівників має статус податкового агента. Тому саме він зобов’язаний щоквартально подавати до контролюючого органу розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування протягом звітного періоду доходів членам фермерського господарства та заробітної плати найманим працівникам.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4, доходи членів фермерських господарств, отримані за рахунок розподілу чистого прибутку таких господарств, відображаються за ознакою доходу «127», а доходи у вигляді зарплати, нараховані за трудовим договором – за ознакою доходу «101».

Звільнення від сплати ЄСВ 

Члени фермерських господарств сплачують ЄСВ не всі. Вони звільняються від сплати ЄСВ, якщо отримують пенсію за віком чи за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують пенсію чи соцдопомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно добровільно.

Також тимчасово, з 1 березня 2022 року та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні члени фермерського господарства мають право не нараховувати і не сплачувати ЄСВ за себе, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Але необхідно враховувати, що цей період несплати ЄСВ не зараховується до страхового стажу. Якщо вони вирішать сплачувати ЄСВ, то повинні це робити в загальному порядку щоквартально, у розмірі не менше мінімального страхового внеску (з 1 січня 2024 року – не менше 1562 грн, з 1 квітня – не менше 1760 грн).

Наталя Щербак, податковий консультант