Надійне збереження та примноження ваших заощаджень

З 18 травня набирає чинності Закон України щодо мобілізації, який має зробити цей процес більш системним. Тож поговоримо, які дії мають вчиняти юридичні особи стосовно військовозобов’язаних працівників та інших аспектів мобілізації.

Військовий облік

Ведення військового обліку суб’єктами господарювання повинно здійснюватися згідно з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (далі – Порядок № 1487). Для всіх роботодавців ведення військового обліку є обов’язковим. Водночас для ФОП такий обов’язок не затверджено на законодавчому рівні. Тому вони можуть здійснювати ведення військового обліку в добровільному порядку. За організацію військового обліку відповідає керівник підприємства (установи). Саме він зобов’язаний цей облік впровадити. А саме, необхідно:

• Призначити наказом особу, відповідальну за військовий облік на підприємстві, з фіксацією її обов’язків у посадовій інструкції або наказі та встановити доплати у розмірі до 50% посадового окладу.
• Повідомити ТЦК за місцем реєстрації підприємства про призначення особи, відповідальної за військовий облік.
• Визначити потреби в підвищенні кваліфікації особи, відповідальної за ведення військового обліку. Проходити підвищення кваліфікації з питань військового обліку, згідно з чинним законодавством, кожні 5 років (наказ про визначення потреби в навчанні затверджується роботодавцем щороку до 1 жовтня).
• Розмістити в доступному та видному місці Правила військового обліку.
• Забезпечити ознайомлення з цими Правилами всіх новоприйнятих військовозобов’язаних працівників.
• Організувати ревізію та аналіз військово-облікових документів військовозобов’язаних працівників.
• Забезпечити формування справ з військово-обліковими документами працівників відповідно до визначених Порядком № 1487 категорій, оформлення документів, необхідних для належного військового обліку на підприємстві.
• Налаштувати взаємодію підприємства з ТЦК і своєчасно направляти повідомлення про зміну облікових даних працівників, щороку звіряти дані, оповіщати, обробляти запити ТЦК тощо.
• Здійснювати контроль за дотриманням правил військового обліку на підприємстві.

Згідно з оновленими правилами, щороку протягом січня-березня беруться на військовий облік громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років.

Зокрема, підприємства, установи, організації, заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов’язані щороку до 1 грудня складати і подавати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік призовників, а також .

сповістити призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відповідальність посадових осіб

Керівники, інші посадові особи зокрема підприємств, установ, організацій та закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності, та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, взяття на військовий облік, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Штраф за не ведення (неналежне ведення) військового обліку на даний момент становить від 5100 грн до 8500 грн і накладається відповідно до п. 87 Порядку 1487 на підставі статті 210-1 КУпАП. А саме за:

• неподання до ТЦК списків громадян, що підлягають приписці до призовних дільниць;
• прийняття на роботу призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку;
• несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів тощо.

Мобілізація майна

Чинним законодавством передбачена не лише мобілізація громадян України, але й майна. Під час мобілізації українці та суб’єкти господарювання у разі необхідності повинні надавати будівлі, споруди, транспортні засоби та інше своє майно Збройним силам України та іншим військовим формуванням із подальшим відшкодуванням вартості. Це є військово-транспортним обов’язком. Він поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян – власників транспортних засобів.

Вилучити майно, у тому числі транспортний засіб, можуть Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), СБУ чи ГУР на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.

Зазначимо, що це правило існує в Законі України від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», який також передбачає можливість мобілізації транспортних засобів підприємств, організацій і громадян. Але ці правила оновлені.

Згідно з оновленими правилами, відповідно до Мобілізаційного плану України КМУ на період мобілізації та у воєнний час визначає Порядок виконання військово-транспортного обов’язку, норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки. Норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки визначаються у відсотках за підприємством (установою, організацією) за галузями національної економіки.

Фактично буде працювати наступний алгоритм дій перед вилученням транспортного засобу:

• Збройні сили складають перелік потрібних їм транспортних засобів.
• Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в областях у межах цих потреб формують мобілізаційні замовлення. В цих замовленнях визначаються обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності.
• Транспортні засоби ставляться на облік у ТЦК і в разі необхідності можуть бути вилучені. Інформацію про наявні транспортні засоби у суб’єктів господарювання і громадян ТЦК отримає від органів, що ведуть їхній облік (МВС, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства).
• Якщо конкретні транспортні засоби, які є в наявності у підприємств, установ та організацій усіх форм власності і вони необхідні для забезпечення потреб Збройних сил України, інших військових формувань, їх безоплатно залучають на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Зазначимо, що у разі вилучення транспортного засобу його заборонено відправляти в інший регіон або за межі України. Також заборонено передавати права власності на транспортний засіб, здавати його в довгострокову оренду чи використовувати як заставу. Повернути транспортний засіб власнику мають протягом 30 днів після оголошення демобілізації.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом.

Наталя Щербак, консультант