Генератори для бізнесу: умови використання в новому «сезоні»

Генератори для бізнесу: умови використання в новому «сезоні»

Наближається період холодів. Ворог готується до нових спроб залишити нас без світла. Але й підприємці готуються до цього заздалегідь. Більшість ще минулого року придбали генератори та наразі думають про запаси пального для них. А от тут є певні нюанси.

Минулого року мало хто із власників генераторів думав над податками, зборами чи ліцензіями. Завдання стояло – вижити. Однак поступово діяльність бізнесу повертається до звичних рамок і має бути законною. Тож є низка питань, відповіді на які – пошукаємо.

Чи потрібна ліцензія на зберігання пального?

Зрозуміло, що бізнес, який використовує енергію генератора, має десь зберігати певний запас палива для нього. І от за загальними законодавчими нормами таке зберігання пального передбачає отримання ліцензії. Тому ще у 2022 році податківці роз’яснили, що зберігання пального у баку (!) генератора не потребує отримання ліцензії. А от у разі зберігання пального для заправки генератора у каністрі чи будь-якій іншій споживчій тарі об’ємом понад 5 літрів вимагає ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального! Завдяки цьому роз’ясненню минулого року підприємці масово переливали бензин у баклажки з-під води.

Але відбулися законодавчі зміни, що відрегулювали проблему. На початку 2023 року набули чинності зміни до закону, який, на перший погляд, жодним чином генераторів не стосується: «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Цими змінами передбачено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки, в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, інших дозволів);

зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки, в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – декларація).

У декларації, зокрема, мають бути зазначені відомості про загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження. Декларацію можна подати у довільній формі, поштою або в електронному вигляді в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ. Необхідно зазначити, що за невиконання цих умов передбачена відповідальність. Так, якщо в період дії воєнного стану на території України + 30 днів з дня його завершення будуть виявлені факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії чи належної декларації, до порушника застосують відповідальність, встановлену ст. 17 Закону № 481. Розмір штрафу дорівнює 500 тис. грн!

Отже, цього опалювального сезону підприємці точно не зобов’язані оформлювати ліцензію на зберігання пального для заправки генераторів, максимум – декларувати цей факт. Однак зробити це треба обов’язково, адже штраф – дуже значний!

Облік використаного пального

Юридичній особі та ФОП на загальній системі оподаткування необхідно організувати облік та списання пального, яке використовується для роботи генератора, бо вартість пального відноситься до витрат, пов’язаних з підприємницькою діяльністю. А розмір витрат зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток у юросіб та ПДФО у ФОП. Таким чином, суб’єкт господарювання повинен визначитися, яким чином він буде вести облік використаного пального. А для розрахунку обсягу використаного пального необхідно знати кількість відпрацьованих генератором годин та його годинну витрату пального за номінальної потужності.

Затверджена законодавством форма ведення обліку відсутня, тож суб’єкти господарювання самі визначають, у якій формі вести цей облік. Це може бути, наприклад, Журнал обліку часу електрогенераторної установки, в якому зазначаються місце знаходження, дата, час запуску та час зупинки, кількість годин роботи. Може також бути передбачено підпис особи, яка відповідає за роботу установки, або тієї, яка цього дня її включала. Зазначимо, що якщо їх декілька, то необхідно вести облік щодо кожної.

Значення величини годинної витрати пального за номінальної потужності генератора можна знайти в його технічному паспорті. Для зручності розрахунок використаного палива за місяць можна також вести в довільній формі. Наприклад, якщо використовується різне пальне, передбачити наступні графи: тип пального, кількість годин роботи за місяць, годинна витрата пального за номінальної потужності генератора (л/год), обсяг витраченого пального (л).

Розрахувати обсяг витраченого пального буде нескладно: треба помножити кількість відпрацьованих за місяць генератором годин на його годинну витрату пального.

Списання витрачених матеріалів для підприємницької діяльності найчастіше здійснюється на підставі актів на списання. Не є виключенням і дана ситуація. Для списання фактично використаного пального за підсумками місяця необхідно скласти акт. Можна скористатися формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.12.2022 р. № 431, а можна розробити свою. Бо затверджена форма обов’язкова для застосування суб’єктами державного сектору.

Чи потрібно сплачувати екологічний податок

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Визначення стаціонарного джерела забруднення наведене в пп. 14.1.230 ст. 14 ПКУ – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Тобто за загальними нормами суб’єкти господарювання, які використовують генератори, повинні бути платниками екологічного податку. Але Законом № 2836 внесено зміни до пп. 14.1.230 ст. 14 ПКУ, згідно з якими починаючи з 3 січня 2023 року тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, із визначення стаціонарних джерел забруднення виключені електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (п. 46 підрозділу 5 р. ХХ ПКУ). Таким чином, власники відповідних генераторів не зобов’язані сплачувати екологічний податок.

Чи потрібно реєструвати місце зберігання пального для генератора?

За загальними нормами акцизні склади, на яких здійснюється зокрема розлив, навантаження-розвантаження, зберігання підлягають реєстрації. Але Законом № 2836 також внесено зміни до п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ. Відповідно до цих змін не є акцизним складом:

• приміщення або територія, зокрема платника акцизного податку з реалізації пального, в кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується суто для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 л;
• приміщення або територія, зокрема платника акцизного податку з реалізації пального, в кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені у попередньому абзаці, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка розлила його в таку тару.

Таким чином, місце зберігання пального в об’ємі, що не перевищує 2000 л (без врахування пального у споживчій тарі ємністю до 5 л), яке використовується виключно для заправлення генераторів, реєструвати як акцизний склад не потрібно. Такі суб’єкти господарювання тимчасово не зобов'язані також отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Наталя Щербак, податковий консультант