Фактичні перевірки інтернет-торгівлі
Фактичні перевірки інтернет-торгівлі
Торгівля на інтернет-майданчиках та через власний онлайн-магазин – не «індульгенція» від використання РРО/ПРРО. Після того як було знято мораторій на застосування штрафів за розрахунки у готівкою чи онлайн, податківці почали полювання на порушників та проводити перевірки.
Наразі представники податкової ретельніше відслідковують, хто порушує норми Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). А доводять порушення норм – виходячи на фактичні перевірки.
Фактичною називається перевірка, що здійснюється за реальним місцем діяльності підприємця, розташування господарських або інших об’єктів. Така перевірка здійснюється з метою перевірити дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками тощо.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків. Однак для виходу на перевірку обов’язково повинна бути підстава. Це може бути, наприклад, письмове звернення покупця (споживача) про порушення продавцем порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій. Або у разі наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій.
Тобто на фактичну перевірку без підстави не прийдуть. Останнім часом податківці проводять доперевірочний аналіз суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю у тому числі через інтернет. Іноді аналіз задекларованих обсягів розрахункових операцій свідчить про високу ймовірність їх заниження та приховування, внаслідок чого й приймається рішення про доцільність проведення фактичної перевірки.
Для проведення фактичної перевірки оформлюється наказ керівником податкової або його заступником. Копія такого наказу вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Отже навіть у разі відсутності директора юрособи або самого ФОП фактична перевірка може бути проведена без їх присутності, бо є особа, яка проводить розрахункові операції.
Звернімо увагу, що більш детальні порушення виявляють під час проведення фактичної перевірки. Найчастіше в ході перевірки з’ясовують, що суб’єкти господарювання, серед яких чимало ФОП, не використовують РРО/ПРРО, навіть у разі якщо здійснюють реалізацію елітних смартфонів, аксесуарів до них, комп’ютерної техніки та інших товарів преміум-сегменту як безпосередньо в магазині, так і через мережу інтернет, приймають оплату за товар із використання реквізитів своєї банківської платіжної карти фізособи, не ведуть облік технічно складних побутових товарів, як того вимагає законодавство, не всі наймані працівники оформлені відповідно до вимог трудового законодавства.
Наявність таких порушень призводить до застосування штрафних санкцій. Зазначимо, що штрафних санкцій саме за незастосування РРО/ПРРО в Законі № 265 не передбачено. Але п. 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що штрафні санкції можуть бути застосовані за непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Відсутність РРО/ПРРО не дозволяє суб’єкту господарювання видати розрахунковий документ, який повинен бути проведений через РРО/ПРРО.
Розмір штрафу чималий:
100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Але Закон передбачає деякі виключення. Так, тимчасово до ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність із продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги у період із 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану, за таке порушення застосовується знижена ставка штрафу в розмірі:
25% вартості проданих із зазначеним порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, учинене вперше;
50% вартості проданих із таким порушенням товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Починаючи з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог цього Закону (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих РФ територіях України – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Притягнути до відповідальності можуть не тільки суб’єкт господарювання, а й його продавця у разі непроведення розрахунку через РРО/ПРРО та невидачі розрахункового документа. Оскільки дія продавця кваліфікована як порушення вимог п. 1 та 2 ст. 3 Закону № 265, що передбачає застосування до нього притягнення через суд до адміністративної відповідальності (ст. 1551 КУпАП) за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. За перше порушення протягом року розмір штрафу становить від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн), за друге – від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)
Передбачені і штрафні санкції за відсутність ведення товарного обліку. До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти нмдг. Такі вимоги не поширюються на ФОП – платників єдиного податку та не зареєстрованих платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Вести товарний облік необхідно тих товарів, які включені до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231. В цьому переліку зазначено окремі товари за конкретними кодами УКТ ЗЕД.
Форма товарного обліку визначена в Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженому наказом Мінфіну України від 03.09.2021 р. № 496.
Суб’єкт господарювання на такі товари зобов’язаний мати первинні документи від постачальників, оскільки п. 9 цього Порядку забороняє продаж товарів, на які в місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:
1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;
2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;
3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Звернімо увагу, що відсутність документів про походження товару означає відсутність товарного обліку, за що й передбачена фінансова санкція, розмір якої наведено вище.
Що стосується порушення трудового законодавства, то податківці передадуть матеріали перевірки до управління Держпраці. А це означає, що треба терміново готуватися до перевірки цією структурою. А штрафи за використання неоформлених найманих працівників чималенькі.
Наталя Щербак, податковий консультант
