Золоті прянощі з України #3 | Raiffeisen Bank Aval Золоті прянощі з України #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Золоті прянощі з України #13 | Raiffeisen Bank Aval Золоті прянощі з України #14 | Raiffeisen Bank Aval Золоті прянощі з України #15 | Raiffeisen Bank Aval Золоті прянощі з України #16 | Raiffeisen Bank Aval Золоті прянощі з України #17 | Raiffeisen Bank Aval Золоті прянощі з України #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
29 Вересня 2020

Золоті прянощі з України

Малий фермер на своїх 25 гектарах у с. Любимівка на Херсонщині кілька років вирощував моркву, цибулю, але зіткнувся з тим, що овочеві культури є не досить прибутковими, адже за умови великого врожаю ринкові ціни швидко знижуються, а у разі посухи та несприятливого року доводиться залазити у борги. Намагався взятися за суниці, але там час для реалізації врожаю обмежений годинами, і це бізнес надто сезонний. Шукав нішеві культури, якими не перенасичений ринок, з довгим терміном реалізації. «Ми вирішили спробувати виростити шафран, тому що термін реалізації прянощів – до 10 років, і є час знайти клієнта. Якщо культура приживеться, то можна реалізовувати посадковий матеріал та спецію», – розповідає Віталій Шакало. Так і сталося.

Посадивши на 5 сотках цибулин на 3500 доларів, Віталій з родиною повернули вкладені кошти за перший рік і мали змогу розширитись. Навіть купили будинок біля поля, щоб бути ближче до шафранових скарбів. Наразі фермерське господарство «Шафран любимівський» виробляє понад 10 тонн посадкового матеріалу та понад 10 кг прянощів на рік і є головним українським постачальником шафрану. Сьогодні площа під цією культурою становить понад 5 гектарів. Є окремі ділянки шафрану на спецію, дорощення та на розмноження.

Фінансова основа

Фермерське господарство заробляє не лише на продажах вирощених прянощів, але й продає посадковий матеріал, надає консультації з догляду за рослинами в Україні та Грузії. В Узбекистані він консультує проєкт «Здоров’я нації», за яким шафраном засаджено 300 га, але вивозити його за кордон на продаж заборонено, бо прянощі «мають оздоровити націю».

«Маленький шафрановий бізнес можна розпочати, засадивши шафраном 10 соток, для цього потрібно посадкового матеріалу на 3,5-5 тис. дол. В перший рік можна отримати 500 г спецій, у другому – кілограм. Окупність настає за два роки. З третього по восьмий рік життя цибулини підприємець отримує чисту 100%-ву рентабельність», – розповідає Віталій Шакало. На його думку, є сенс вирощувати шафран навіть на 3-5 сотках, адже він вимагає мінімального догляду і дасть суттєву додачу до родинного бюджету. 

Грам шафрану в Україні на ринку коштує 150-190 грн, залежно від обсягу закупівлі. За кордоном дорожче. «Якщо люди не вміють продавати самі, то віддають сировину посередникам по 3-4 долари, а ті перепродують за кордон по 10 доларів/грам», – каже Віталій. 

Прянощі шафрану продають вроздріб як оздоровлюючу харчову добавку. 90% клієнтів – це люди похилого віку, які хочуть поліпшити здоров’я, а також онкохворі чи ті, хто хоче покращити зір. Національний харківський фармакологічний університет провів дослідження українських спецій і довів корисні властивості шафрану.  

Особливості догляду

Порівняно з іншими культурами шафран простий у вирощуванні. Закупивши посадковий матеріал, не треба його обробляти, досить висадити цибулини у відкритий ґрунт на глибину 15-20 см. Не треба витрат на фунгіциди, культивування, мульчування. Влітку за потреби поле обробляється будь-яким простим гербіцидом. Період активної вегетації рослини – травень, цвітіння та збирання врожаю квіток припадає на вересень-листопад. Викопувати цибулини після цвітіння не треба. Основні витрати часу та праці йдуть на збирання врожаю. Квітка зривається вручну, відділяється рильце, обережно струшується пилок, який і є тими самими цінними прянощами.

В Херсонській області, яка є однією з найбільш посушливих і спекотних в Україні, шафран почувається добре і може зростати без поливу. Але з досвіду господарства, рослини краще ростуть та дають більші врожаї, якщо провести восени 5 поливів і весною 5-7 поливів.

Росте шафран і в центрі, на півночі України, де переживає морози та дощі без проблем. У Київській, Вінницькій, Житомирській, Ужгородській областях зрошування взагалі не потрібне, вистачає природної вологи. Особливих шкідників у цієї культури немає завдяки особливостям вегетації. Рослина дуже витривала. Зберігати цибулини можна на складі, в гаражі – все одно восени почнуть розпускатися квітки.   

Продажі за продажами

Прянощі фасують у скляні колбочки сам підприємець з дружиною. Віталій Шакало вважає, що такий цінний продукт не можна пакувати у пластик. Клієнтам, які беруть по 50-100 г прянощів на місяць, складають їх у пакетики із zip-застібкою. 

Господарство продає прянощі та цибулини шафрану на посадку через Фейсбук-сторінки https://www.facebook.com/SaffronLyubimovsky/ та https://www.facebook.com/shafranua/. Також замовлення на посадковий матеріал надходять від партнера – голландського фермера.

Цікавий приклад партнерства та маркетингу – фестивалі тюльпанів, лаванди, лілій, які започаткував і проводив Віталій у своєму господарстві. «Коли ми тільки починали займатися шафраном і я приїхав на поле голландського фермера під Житомиром, то побачив, як перебирали цибулини тюльпанів. Пошкоджені просто відкидали вбік як брак, їх назбиралася велика купа. У дитинстві я обожнював ці квіти, тож попросив їх не викидати, а віддати мені на посадку», – згадує він. Пізно восени посадив 30 соток тюльпанів і розмістив фото на сторінці в соцмережі. Сталося диво – за ніч публікація набрала 680 перепостів, а якась місцева турагенція почала збирати охочих на весну побувати на екскурсії на тюльпанове поле. І вже назбиралося 4000 лайків. Віталій був знічений: дороги до поля немає, навколо сміття і жодної інфраструктури. Повідомив про неможливість екскурсії – у відповідь люди запропонували заплатити, аби все налагодити. Екскурсія відбулася, потім ще – і фермер заробив на показі тюльпанів понад 30 тисяч гривень. Так йому віддячилось за порятунок квітів.

Ідея виявилась вдалою: люди із задоволенням приїздили на вихідні помилуватися квітучими полями, зробити світлини. Водночас дивилися на квітучі крокуси і дізнавалися про цілющі властивості шафрану, купували прянощі. Фото з екскурсій публікували в соцмережах – це була жива і дієва реклама компанії.

Після несподіваного успіху фестивалю тюльпанів Віталій підійшов до справи вже як бізнесмен. Посадив кілька сортів голландських лілій, нарциси, поля шавлії та лаванди. Вийшла «Маленька Голландія на Херсонщині», приваблива для туристів. Уклав угоду з турагенцією на регулярне проведення екскурсій, де екскурсоводи розповідали цікаві історії про різні рослини, які в нього росли. Цього року через карантин фестивалів не було, але люди, які побували у ФГ «Шафран любимівський», продовжували робити замовлення через інтернет.

Підводні камені бізнесу

Той, хто вирішить створити бізнес на шафрані, має знати: на ринку багато підробок посадкового матеріалу. Найчастіше продають просто цибулини декоративних крокусів, які ніколи не дадуть тих самих «золотих» прянощів. Хоча сорт, з якого їх отримують, називається «крокус посівний», насінням він не розмножується, тож такі пропозиції насіння шафрану – теж фальшивка.

Тим, хто чесно вирощує і виробляє прянощі, доведеться під час реалізації конкурувати і з дешевими підробками, і з дорожчою імпортною продукцією з Індії, якій покупець може надати перевагу завдяки гарній упаковці. Найбільші виробники шафрану у світі – Іран та Індія. Іранський шафран дешевший за український, але, за даними Шакала, гірший за хімічним складом. «Спеції шафрану в Ірані під час фасування зазвичай просочують оливковою олією, щоб збільшити вагу, а олія швидко гіркне», – пояснює він. Шафран з Індії – дорожчий за вироблений в Україні.  

Мрії і плани

«Українські виробники шафрану пропонують по суті не продукцію, а сировину, яка далі кимось продається з доданою вартістю. Вітчизняний шафран не має бренда, зареєстрованої торгової марки, його ніхто не просуває ні на внутрішньому, ні на зовнішньому ринку», – зазначає напрямок розвитку Віталій Шакало. Він мріє про те, щоб український продукт став брендом, відомим у світі.

У фермера є ідея створити кооператив чи асоціацію українських виробників шафрану і вийти на прямий експорт за кордон під єдиним брендом. Віталій не готовий цим займатися сам, але відкритий до партнерства: може надати базу даних усіх виробників, проконсультувати щодо особливостей продукції та поділитися дослідженням ринків. Наразі спільно з інтернет-магазином створюють сайт різними мовами, щоб продавати любимівський шафран по всьому світу.