Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста #3 | Raiffeisen Bank Aval Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста #13 | Raiffeisen Bank Aval Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста #14 | Raiffeisen Bank Aval Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста #15 | Raiffeisen Bank Aval Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста #16 | Raiffeisen Bank Aval Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста #17 | Raiffeisen Bank Aval Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
10 Липня 2019

Зелена архітектура: як сільське господарство вплітається в міста

Урбаністичні ферми прямо посеред мегаполісів - вже не новина, а скоріше альтернатива майбутнього. Тепер інженери і дизайнери спільно з агрономами працюють над іншим питанням - як красиво впровадити теплиці і ферми в архітектуру міста.

Продукти харчування долають величезний шлях, перш ніж опинитися в кожному будинку на столі. Логістика продуктів шкодить не тільки навколишньому середовищу, виділяючи велику кількість СО2 щорічно, але й забирає приблизно 45% вартості самих товарів. Для того, щоб нагодувати місто з населенням до 7 млн осіб, необхідно 2,5-3 млн тонн їжі щодня. Рішенням проблеми поставки продуктів у великі міста кілька років тому стала урбанізація ферм, коли офісні будівлі і житлові будинки почали поєднувати безпосередньо з агровиробництвом. Для багатьох світових мегаполісів єдина концепція архітектури міста - ключовий фактор для вирішення забудов. З тих пір світові фахівці у сфері архітектури та сільського господарства знайшли ряд рішень, як зробити симбіоз «агро» і «урбан» естетичним.

Бізнес-центр як екосистема

Рішення обладнати місце в офісах і бізнес-центрах під теплиці для вирощування рослин прийшло з Нідерландів - країни, де бережуть кожен квадратний сантиметр місця. Компанії, які впровадили таку систему, були в основному аграрними, це дозволило заощадити на просторі, логістиці і дало можливість співробітникам пригощатися вирощеними овочами прямо з грядок.

Справжню екосистему влаштували в 10-поверховому офісі одного з найбільших торгових майданчиків для торгівлі рукоділлям Etsy. Внутрішні двори для відпочинку на третину заповнені грядками засаджених рослин. По периметру коридорів розсаджені вертикальні клумби з декоративними рослинами, які живляться за рахунок дощової води, зібраної з резервуарів на даху.

Бек-офіс з озелененням

Не тільки найбільші компанії можуть дозволити озеленювати свої стіни. Позаштатний кінорежисер Філіп Вендроліні перетворив місце на задньому дворі в тепличний бек-офіс. Тепличну студію зібрав практично сам, закупивши всі матеріали у виробника теплиць. Конструкція дозволяє контролювати рівень тепла протягом усього року.

Наразі офіс являє собою невелике приміщення, оброблене деревом з однією прикритою панеллю для регуляції сонячних потоків, невеликою бібліотекою, диваном і робочим місцем, що безпосередньо виводить на сад. Сам Вердоліні каже, що в такій атмосфері розроблені проекти стають більш вдалими.

З роботи - додому, в теплицю

У північних країнах Європи почала з'являтися тенденція нестандартних рішень для приватних будинків для економії дорогих комунальних ресурсів і продуктів. У Швеції деякі жителі давно вже практично не платять за опалення. Ще в 1976 році еко-архітектор Бенгт Уорн створив перший концепт будинку-теплиці. По суті, Naturhus - це звичайне житло, повністю об лаштоване в теплиці, який створює в домі власну екосистему і дозволяє цілий рік вирощувати рослини, що зазвичай не виживають в холодному кліматі. Теплиця захищає фасад від опадів, а сонячні панелі накопичують енергію для подальшого опалення та електризації будинку. Сьогодні в Швеції та інших країнах багато таких будинків, що дозволяють людям змінювати підхід не тільки до архітектури житла, а й до життя.

Майбутнє в масовості

Великі мегаполіси вже почали інвестувати в подібні архітектурні проекти, роблячи це явище масовим трендом, навіть на законодавчому рівні. Мерія Парижа ввела ініціативу, згідно з якою в місті до 2020 року 100 га дахів будинків повинні бути озеленені, 1/3 з яких будуть складати урбаністичні ферми.

ОАЕ, які імпортують 85% їжі і витрачають близько 500 л води для людини в день, також шукають варіанти. Міністерство з питань зміни клімату та навколишнього середовища ОАЕ оголосило про укладення угоди з Shalimar Biotech Industries щодо будівництва 12 вертикальних ферм в Дубаї. Компанія будуватиме ферми і розвиватиме об'єкти інфраструктури, такі як опріснювальні установки, клімат-контроль, світлодіодне освітлення та автоматичні системи поливу.

У Лондоні цієї весни проходить виставка, що іменує майбутнє міста як продуктова столиця. На заході представлять концепт не лише вже відомих вертикальних ферм, але й ферм комах, «їстівних стін» і рослинних джерел світла. Мета виставки - показати, як агроархітектура може перетворити міста зі споживачів на виробників. Це дозволить значно збільшити місцеве виробництво продуктів харчування, зокрема свіжих фруктів, трав, овочів і комах, щоб прогодувати швидко зростаючі міські та приміські райони.