Захист прав споживачів по-новому

Нещодавно, 7 липня, було опубліковано новий Закон №3153-IX «Про захист прав споживачів», який набирає чинності 07.07.2024 року (якщо до того часу буде припинено воєнний стан). Він має відчутно вплинути на діяльність компаній. Тож пропонуємо розглянути основні зміни у відносинах бізнесу зі споживачами через призму порівняння з нині діючим законом.

Вимоги щодо якості товару та його гарантійного обслуговування 

На відміну від нині діючого Закону, який, установлюючи вимоги до якості товару, лише відсилає до підзаконних актів, новий Закон прямо прописує вимоги, які ставляться до товару.

В цій частині найбільш цікавою є вимога того, що товар повинен мати кількісні, якісні та інші характеристики, зокрема щодо довговічності, функціональності, інтероперабельності або сумісності цифрового вмісту і безпечності, які мають товари такого типу і на які обґрунтовано очікує споживач виходячи з природи такого товару та враховуючи інформацію про товар, надану споживачу до укладення договору суб’єктом господарювання або від його імені в рекламі, на етикетці або в інший спосіб.

Тобто товар, який не відповідатиме рекламі, вважатиметься неякісним з відповідними наслідками. Зважаючи на це, бізнесу потрібно буде більш виважено підходити до маркетингової політики.

Також новий Закон прямо передбачає перелік товарів, що не підлягають поверненню. До таких товарів, окрім тих, які вже визначені Кабміном як недопустимі до повернення, віднесено також товари, які:

• виготовлені за індивідуальним замовленням;
• швидко псуються або втрачають свої споживчі властивості;
• придбані в запакованому вигляді та розпаковані споживачем, внаслідок чого порушено гігієнічні та інші властивості товару, пов’язані з охороною здоров’я, або властивості цифрового вмісту;
• які після придбання змішуються або нерозривно з’єднуються з іншими товарами чи складовими, внаслідок чого товар втрачає свої вихідні властивості;
• придбані на аукціоні, у тому числі шляхом проведення електронних торгів;
• які є аудіо-, відеозаписами або програмним забезпеченням, придбані у запакованому вигляді та розпаковані споживачем;
• пошкоджені або зіпсовані з вини споживача;
• товари з цифровим вмістом, якщо договором передбачено постачання цифрового вмісту не на матеріальному носії, коли його постачання вже розпочалося та за умови, що це прямо передбачено договором (ліцензійними умовами).

При цьому саме по собі пошкодження упаковки товару не позбавляє споживача права на обмін (повернення) товару належної якості, якщо таке пошкодження не вплинуло на товарний вигляд, ціну товару, його комплектність, якість або можливість його подальшого продажу відповідно до споживчих властивостей та призначення).

Тобто новим Законом надається більше можливостей споживачу у заміні або поверненні товару належної якості, зокрема товарів з цифровим вмістом (офлайн-курси, тренінги, додатки, програми, реалізовані на маркетплейсах, тощо).

А бізнес звільнять від відповідальності, якщо споживач не встановив оновлення цифрового контенту, якщо йому таке оновлення було своєчасно надане з належною інструкцією щодо його інсталювання.

Якщо нині гарантійний строк на товар встановлюється нормативно-правовими актами чи договором, то за новим Законом мінімальний гарантійний строк становитиме 2 роки, а на вживані товари – 1 рік. Якщо строк служби товару менший за вказані періоди – гарантія дається на відповідний строк служби товару (термін придатності). Такі гарантійні строки не поширюються на харчові продукти.

Таким чином, пропонування до придбання нехарчових товарів з меншим гарантійним строком вважатиметься порушенням та матиме відповідні негативні наслідки, зокрема, обмеження доступу до веб-сайту, на якому такий товар пропонується.

Водночас новим законом вводиться інститут «комерційної гарантії» – тобто гарантії, яку споживач може додатково отримати за певних умов, у тому числі на оплатній основі. В межах гарантійного строку, встановленого комерційною гарантією, споживач звільняється від обов’язку оплачувати ремонт товару або його заміну.

Істотний недолік та експертиза

Станом на сьогодні право споживача вимагати заміни товару або повернення його вартості законодавець напряму пов’язує із наявністю істотних недоліків такого товару, що трапились з вини продавця (виконавця, виробника). Чинний Закон передбачає, що для виключення можливості виникнення дефектів з вини споживача продавець (виконавець, виробник) може провести експертизу продукції, результати якої можуть оскаржуватися споживачем.

Новий Закон прибрав таку процедуру, максимально спростивши її та розширивши права споживача. Відтепер, починаючи з 07.07.2024 року, споживач, у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліку придбаного товару, має право вимагати від суб’єкта господарювання проведення гарантійного ремонту товару або здійснення гарантійної заміни товару на такий самий або аналогічний товар без проведення будь-яких експертиз (раніше таким правом споживач був наділений виключно у випадку істотного недоліку).

Водночас новий Закон унормовує, що гарантійний ремонт (заміна товару) здійснюється безоплатно для споживача, у строк, що не перевищує 14 днів з дня звернення споживача, або в інший строк за спільною домовленістю споживача та суб’єкта господарювання, без будь-яких суттєвих незручностей для споживача з урахуванням природи товару та цілей, для яких споживач його придбав.

Зниження ціни товару або повернення його вартості споживач може вимагати у будь-якому з таких випадків:

• суб’єкт господарювання не здійснив гарантійний ремонт або гарантійну заміну товару, або не виконав свої зобов’язання, пов’язані з ремонтом чи заміною;
• той самий недолік з’явився після ремонту;
• недолік товару є настільки суттєвим, що дає право споживачеві вимагати від суб’єкта господарювання зниження ціни товару неналежної якості або відмовитися від договору;
• суб’єкт господарювання заявив або це підтверджується фактичними обставинами, що ремонт чи заміна не можуть бути виконані у визначений строк або без створення будь-яких суттєвих незручностей для споживача;
• суб’єкт господарювання заявив, що ремонт або заміна товару є для нього економічно невигідними.

Більше того, новий Закон передбачає, що якщо оплата за товар проводилась частинами, зокрема у разі придбання товару з розстроченням платежу, споживач має право не здійснювати черговий платіж до моменту виконання суб’єктом господарювання зобов’язань із заміни неякісного товару.

Дійсно, новий Закон передбачає, що споживач не має права вимагати розірвання договору та повернення коштів, якщо виявлений ним недолік є незначним та таким, що може бути легко усунутим і дає змогу споживачу використовувати товар за призначенням.

Однак обов’язок доведення таких обставин покладено на суб’єкта господарювання, і якщо вони не будуть доведені протягом 14 днів з моменту звернення, споживач набуде безумовне право на повернення вартості товару, адже вважатиметься, що продавець не виконав гарантійні зобов’язання у відведений строк.

Таким чином, поняття «істотного» недоліку, яке зараз є визначальним при гарантійному обслуговуванні, та можливість відтермінування моменту повернення вартості товару на період проведення експертизи відходить у минуле.

Інформація про товар

Цікавим нововведенням є вимоги до застосовування понять «знижка», «зменшена ціна», «вигода», «низька ціна», «акція», «розпродаж» або будь-які інші аналогічні за значеннями поняття.

Як і зараз, такі поняття можуть вживатися лише за умови, що ціна продукції є нижчою за її звичайну ціну продажу. Проте нині діючий Закон не визначає, що таке «звичайна ціна».

Натомість новий Закон встановлює, що звичайна ціна продажу продукції – це найменша ціна, за якою суб’єкт господарювання пропонував придбати продукцію протягом останніх 30 днів до повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок, зменшення ціни продажу або з дня початку продажу продукції, якщо період її продажу становить менше 30 днів.

При цьому, якщо суб’єкт господарювання знижує ціну продажу продукції поступово, звичайною ціною продажу продукції вважатиметься найменша ціна, за якою пропонувалося придбати продукцію до повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок, зменшення ціни.

Такі положення нового Закону наберуть чинності не одразу, а через рік після набрання чинності самим Законом. Тому можна очікувати, що починаючи з 07.07.2025 року на «чорну п’ятницю» знижки будуть не такі привабливі, як зараз.

Що стосується іншої інформації, то на відміну від чинного, новий Закон не вимагає позначати на товарі дані про наявність ГМО у його складі, описувати правила та умови його ефективного використання.

Крім цього, новий Закон унормовує питання розміщення інформації про товар, наділяючи правом наносити її безпосередньо на продукцію, її упаковку, етикетку, приєднану до продукції, або у супровідній документації, що додається до продукції, або надавати інформацію в інший спосіб (у доступній наочній формі).

Такі положення нарешті припинять практику Держпродспоживслужби з винесення приписів щодо товару, на якому відповідна інформація розміщена на етикетці у формі книжечки, першу сторінку якої потрібно відклеювати для прочитання всієї інформації (актуально для косметичної та медичної продукції).

В новому Законі приділено більше уваги мові, якою має бути викладена інформація про товар. Зокрема, така інформація надається виключно державною мовою та за потреби може дублюватися іншими мовами, проте не може надаватися мовою держави-агресора або держави-окупанта. Така інформація не повинна приховуватися або спотворюватися іншою текстовою чи графічною інформацією, а розмір шрифту державної мови не може бути меншим за розмір шрифту інших мов.

Інші зміни 

Новий Закон передбачає цілу низку інших нововведень, визначає права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі, передбачає запровадження порталу «Є-покупець» для споживачів у сфері електронної комерції, наділяє Держпродспоживслужбу правом обмежувати доступ до веб-сайту підприємця у разі порушення ним законодавства, подавати до суду позови про захист прав споживачів, зокрема щодо невизначеного кола споживачів тощо.

Однак про такі зміни доцільніше буде розповісти уже після набрання чинності новим Законом.

Михайло Войцеховський, адвокат АО «ЮФ «Антіка»