Які фінансові програми потрібні аграріям
Підприємства аграрного сектору історично розвивались у тому числі й за рахунок кредитного фінансування. 2020 рік не виключення, і як завжди наш Банк займає лідируючі позиції у фінансуванні цієї галузі. «Ми спостерігаємо перегляд аграріями своїх стратегій із залучення коштів. Зменшення обсягів кредитування інвестиційних програм в агросфері – особливість цього сезону», – розповідає керівник з питань розвитку партнерських програм Райффайзен Банку Аваль Денис Гончарук.
Найактивнішими наразі є підприємці мікро- і малого сегмента аграрного бізнесу (з виручкою до 90-100 млн грн та земельним банком до 3-5 тис. га залежно від регіону).
Водночас більші за розміром с/г підприємства (від 5 тис. до 40 тис. га) вже зменшили свої інвестиційні потреби. На скорочення фінансових апетитів українських сільгоспвиробників впливає одразу декілька факторів. Та хоча розпал карантину прийшовся на час весняно-польових робіт, ключову роль для АПК відіграє наразі не пандемія COVID-19, вона лише додає невизначеності.
Причини трансформації
Така обережність викликана очікуваннями відкриття ринку землі, який повинен запрацювати з 1 липня 2021 року. Це, безумовно, вносить певну нервозність і стримує інвестиції в галузь. Аграрії намагаються підготуватися заздалегідь, накопичуючи фінансовий ресурс. Звичайно, у найнеобхіднішому (насіння, добрива, ЗЗР) учасники ринку не можуть собі відмовити, проте набагато стриманіше ведуть себе в оновленні технічного й машинно-тракторного парку, в реалізації довгострокових і капіталомістких програм з розбудови господарств. Далеко не всі виробники впевнені, що зможуть втримати поточний земельний банк, тому витрачають кошти на придбання нової с/г техніки лише за суттєвої необхідності.
Крім того, рентабельність виробництва в рослинництві за останні п’ять років суттєво знизилась, незважаючи на рекордні врожаї та постійне підвищення урожайності культур. За даними Держстату, торік прибутковість виробництва зернових культур скоротилася до 11,8%, тоді як за попередні роки в середньому вона становила близько 30%. Це найнижчий показник починаючи з 2014 року. Аналогічна ситуація і з соняшником. Його рентабельність у минулому році становила лише 23,5%, тоді як середній показник попередніх років сягав 50%.
Зменшення прибутковості сталося через зростання вартості ресурсів для агровиробництва і орендної плати за землю на фоні зниження цін зернових та олійних. Зрозуміло, існують певні побоювання, що невисокі ціни на сільськогосподарську продукцію на світових ринках в комплексі з низькою врожайністю й надалі погіршуватимуть фінансовий стан с/г підприємств.
Третій момент – це ревальвація гривні у другій половині 2019 року. Торік виробники сіяли за курсом 27, а жнивували за курсом 23-24. Як наслідок, на тлі зростання витрат на матеріально-технічні ресурси українські аграрії недоотримали значну частину виручки за вирощену продукцію, на яку розраховували.
«Маржинальність аграрного бізнесу зменшилась. Через ревальвацію гривні та недоотримання прибутків офіційна фінансова звітність у багатьох аграріїв виглядає зараз менш привабливою. Баланси таких підприємств, на жаль, не дають можливості банківським установам збільшувати обсяг кредитного фінансування, як у попередні роки», – зауважує Денис Гончарук.
Банківські продукти
Якщо до минулого року банки пропонували фінансувати придбання добрив лише на умовах стандартних відсоткових ставок, які не надто приваблювали аграріїв (17-18% річних), то відтепер, завдяки спільній роботі з партнерами-виробниками та продавцями і умовам ексклюзивних партнерських програм, відсоткові ставки на добрива Райффайзен Банк Аваль пропонує починаючи з 0,01% річних.
Також сільгоспвиробники продовжують користуватися програмами вексельного фінансування на купівлю насіння, садівного матеріалу, мінеральних та мікродобрив, засобів захисту рослин, устаткування для поливу та крапельного зрошення.
Комісія за надання авалю за векселем складає від 1%, відстрочка платежу – до 9 місяців: саме це робить продукт зручним та вигідним. Стабільним лишається й попит на програми фінансування поповнення обігових коштів, відсоткова ставка за якими стартує від 0,01%, а термін фінансування – 12 місяців.
«За допомогою векселів підприємці оперативно закривають свої потреби у придбанні насіння та засобів захисту рослин. Обсяги видачі векселів, незважаючи на зовнішні негативні фактори, цьогоріч у нас не скоротились. Райффайзен Банк Аваль на сьогоднішній день є лідером за цим продуктом – обсяги надання авальованих банківських векселів складають 2,3 млрд грн», – зазначає Денис Гончарук.
Напередодні осінньої посівної ми пропонуємо своїм клієнтам скористатися перевагами спільних фінансових програм. Ексклюзивні угоди з брендами Bayer, Monsanto, DuPont та Pioneer компанії Corteva, Syngenta та дистриб’юторами добрив дозволять забезпечити потреби аграріїв в якісніших ТМЦ, що, сприятиме покращенню їхніх фінансових показників.
Банк бере активну участь у проектах, спрямованих на поширення безготівкового розрахунку з пайовиками. Переваги цього способу для аграріїв та власників паїв – в його прозорості та легкості адміністрування. І для агровиробників, що використовують безготівковий розрахунок, Банк пропонує вигідні умови для співпраці.
Також у РБА є цікаві продукти в зрошенні, які актуальні передусім для аграріїв південних регіонів. Виробники, що збільшують площі під зрошенням, вважаються найкращими для Банку клієнтами, адже їхня господарська діяльність більш прогнозована. Але, на жаль, зважаючи на поточний фінансовий стан агрокомпаній південного регіону, рівень кредитного навантаження на підприємства та часткову втрату врожаю через посуху, можливості Банку щодо задоволення клієнтів з цього напрямку є досить обмеженими.
Не лишається осторонь нагальних проблем аграріїв і держава. Після запуску Програми пільгових кредитів 5-7-9, розробленої Кабміном і Нацбанком, ситуація з державною підтримкою АПК потроху виправляється.
РБА в травні підписав з Фондом розвитку підприємництва Договір про співробітництво, таким чином, клієнти Банку можуть скористатися умовами пільгового фінансування за Програмою 5-7-9. Також на 2020 рік пролонгована Програма часткової компенсації вартості при придбанні вітчизняної с/г техніки, і клієнти РБА продовжують отримувати держпідтримку з цього напрямку.
З 2020 року впроваджуються нові ініціативи з компенсації відсоткових ставок за кредитами агровиробникам. Віднедавна держава підписала меморандуми з банками про механізм компенсації відсоткових ставок за кредитами, офіційно делегувавши банківським установам місію зі збору документів та подачі реєстрів з компенсації до Мінекономіки. Головним для всіх учасників ринку є те, що механізм відшкодування стає більш прозорим. Раніше схема відшкодування і виплати державної компенсації агрокомпаніям була занадто складною, підприємці мали подавати документи на відшкодування на розгляд регіональних комісій. Процес компенсації був довгим, непрозорим і незручним. В поточних умовах, з одного боку, збільшується відповідальність Банку щодо збору документів та нарахування компенсації, навантаження на діючі процеси також зростає. З іншого боку, зростає цінність Банку, що надає якісний сервіс своїм клієнтам за все більшою кількістю напрямків.
«І хоча це лише перший рік, коли агровиробникам виплачують компенсації за кредитами через банки, попит на участь у цій програмі досить великий. До 50% наших продуктів складає фінансування аграріїв на виробничі потреби строком до одного року. Після того, як держава значно спростила маршрут клієнтів для компенсації, очікуємо, що на наступний рік кількість аграріїв, що звернуться за банківськими кредитами, і попит на фінансування у цьому секторі значно зростуть», – прогнозує Денис Гончарук. Також слід зазначити, що завдяки тому, що клієнт має можливість подати пакет документів тільки до одного обслуговуючого банку(по кредитах, що оформлені в цьому банку), це буде сприяти «консолідації» лімітів аграріїв в одній фінустанові для максимізації державної компенсації, що також матиме вплив на ринок.
