В Україні зміниться концепція виробництва молока
В Україні з 16 липня офіційно набрали чинності зміни до вимог виробництва молока. Це дозволить підвищити якість і безпеку молока і молочних продуктів, а також експортувати продукцію згідно з європейськими нормами.
Нові норми виробництва зобов'яжуть переробників стежити за показниками якості та безпеки, ввести нові підходи до періодичності відбору зразків. По суті, вся відповідальність за вироблену продукцію тепер лягає на учасника ринку. При цьому контролюючі перевірки органів Госпродпотребслужби залишаться плановими.
Планується, що перехідний період для адаптації для операторів внутрішнього ринку встановлено до 2022 року. Це дозволить оптимізувати виробництво і закупити необхідне обладнання. Вимоги стосуються всіх операторів ринку молока і молочних продуктів незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою і введенням в обіг зазначеної продукції. Правила не поширюються на первинне виробництво молока і молозива, призначених для власного споживання.
За словами першого заступника міністра аграрної політики Олени Ковальової, за останні 5 років обсяги надходження молока на переробку «екстра» класу збільшилися в 2,6 рази, досягнувши в 2018 році 600 тис. тонн. «Тенденції до поліпшення якості молока повинні стати незворотними, адже вони націлені на забезпечення громадського здоров'я. Населення повинно споживати якісну молочну продукцію, виготовлену з безпечної сировини з дотриманням гігієнічних вимог і без залишків антибіотиків», - зазначила Олена Ковальова. Вона додала, що велика частина програм державної підтримки спрямована саме на стимулювання розвитку молочного сектора.
Провідний аналітик «Інфагро» Максим Фастеєв прогнозує, що обсяги переробки помітно знизяться через скорочення виробництва молока господарствами населення. Через це вперше за останні роки помітно скоротиться експорт сирого молока. Частка надходження на переробку молока від господарств населення скоротиться до 25%. «Посередники, на відміну від населення, підходять до своєї справи як до бізнесу, тому не хочуть працювати за копійки. Відповідно, всі цінові ризики ланцюжка лягають на умовну «бабусю». Адже ті домогосподарства, які все-таки хочуть заробити, вже відмовилися від подібної моделі реалізації і працюють через інші канали - продають сировину на ринках/базарах самостійно, організовують сімейні ферми, відкривають крафтову переробку», - зазначає Фастеєв.
Експерт вважає, що нові норми будуть впливати на поліпшення якості сировини, що переробляється, і, відповідно, якості молочної продукції на полиці, зниження волатильності у виробництві, потенційне зростання закупівельної вартості молока.
