Структура власності та кінцеві бенефіціари: коротко про головне

Одним із найбільш обговорюваних нововведень жовтня 2021 стало посилення вимог до процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ).

Так, Законом про фінмоніторинг (№361-IX від 06.12.2019 р.) було встановлено обов'язок для юридичних осіб, реєстрацію яких проведено до 28 квітня 2020 року, подати державному реєстратору до 11 жовтня 2021 року включно інформацію про своїх КБВ та схематичне зображення структури власності.

Нововведення викликало неабиякий ажіотаж. І це не дивно, адже обов'язок подати відповідну інформацію стосувався майже всіх приватних юридичних осіб, яких, за інформацією Мінюсту, в Україні налічується більше одного мільйона. Резонансу додало також те, що для виконання цього обов’язку було виділено лише три місяці, а відповідальність за його несвоєчасне виконання встановлена на рівні 17-51 тисячі гривень.

Однак, незважаючи на значний резонанс, такий обов'язок виконали менше 20% від загальної кількості зобов’язаних суб'єктів. Тож 8 жовтня народні депутати вирішили відкласти тотальне штрафування підприємців та прийняли Закон №1805-IX, яким шляхом заміни слів «три місяці» на «один рік» у пункті 4 Перехідних положень Закону про фінмоніторинг фактично перенесли кінцеву дату подання інформації про КБВ на 11 липня 2022 року.

Здавалося б, бізнес може видихнути з полегшенням. Однак з КБВ не все так просто, і відкладати це питання у довгу шухляду не варто. Давайте про все по порядку.

Хто такий КБВ та для чого потрібна структура власності?

КБВ – це фізичні особи, які мають вирішальний вплив на компанію (>25% статутного капіталу чи кількості голосів). Особливість КБВ полягає у тому, що вони не завжди є засновниками чи учасниками юридичної особи. Новації Закону про фінмоніторинг спрямовані, в першу чергу, на виявлення саме прихованих КБВ, які не вказані в реєстрі.

Прихованих КБВ визначають за ланцюгом контролю/володіння. Найпростішим прикладом такого ланцюга є створення однієї юридичної особи іншою. Для того, щоб визначити реального КБВ, потрібно встановити всіх осіб, які мають вплив на юридичну особу-засновника відповідної компанії, і так до кінця всього ланцюга структури власності. Ситуація може ускладнюватися наявністю власників – іноземних компаній, власників яких в українських реєстрах знайти неможливо.

Тому, прийнявши Закон про фінмоніторинг та зобов’язавши юридичних осіб подати структуру власності та інформацію про КБВ, влада переклала обов'язок із встановлення реальних КБВ на бізнес. Інформація про реальних КБВ потрібна, зокрема, суб'єктам первинного фінансового моніторингу, які зобов'язані повідомляти уповноважені органи про подання юридичною особою недостовірної інформації щодо КБВ та ризиковані фінансові операції, здійснені за участю контролерів.

Тут варто нагадати, що суб’єктами первинного фінансового моніторингу, окрім банків та фінансових установ, є також всі без винятку ріелтори, бухгалтери, податкові консультанти, адвокати, юридичні радники, нотаріуси, постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, тощо.

Такі особи зобов'язані стати у встановленому порядку на облік в Держфінмоніторингу, впровадити внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, призначити працівників, відповідальних за його проведення, а також виконувати інші обов’язки, передбачені Законом про фінмоніторинг. Неналежне виконання таких обов’язків може мати наслідком накладення штрафу у розмірі до 34 тис. грн.

Як правильно зобразити структуру власності?

Це питання риторичне. Оцінювати творчу складову схематичного зображення структури власності навряд чи хтось буде. До реєстру заноситься інформація про КБВ, яка зазначається у відповідній заяві (форма 2), тоді як зображення структури власності лише підтягується у відповідний розділ реєстру та не є джерелом формування такої інформації.

Структура власності зображується в довільній формі у вигляді схемок. Мінфін на своєму сайті розмістив зразки такого зображення, які, на нашу думку, є цілком прийнятними.

Для юридичних осіб із одним учасником-фізичною особою все просто: такий учасник, за загальним правилом, і буде КБВ, адже має прямий вирішальний вплив (100% статутного капіталу).

Якщо ж у юридичної особи є декілька учасників – фізичних осіб, у яких чітко виражені частки у статутному капіталі або кількість голосів, на схемі потрібно визначити, хто з них має прямий вирішальний влив (>25%). При цьому потрібно враховувати пов’язаність таких учасників, оскільки для цілей визначення впливу частки пов'язаних осіб можуть розглядатися спільно і становити непрямий вирішальний вплив. При цьому важливо, що жодні інші особи не мали опосередкованого впливу на формування складу та результати голосування органів управління компанії, вчинення нею правочинів тощо. Інакше таких осіб також слід вказувати на схемі.

Ще складнішою буде схема структури власності для юридичних осіб, корпоративні права яких належать іншим юридичним особам. В таких випадках потрібно зображати усіх учасників кожної юридичної особи до самого кінця ланцюга власності. Розмір впливу для визначення КБВ визначатиметься в результаті добутку часток кожного елемента ланцюга. Наприклад, громадянин, який володіє 40% статутного капіталу в товаристві, яке, своєю чергою, є власником 60% статутного капіталу іншої юридичної особи, не буде мати вирішального впливу на таку особу, адже його вплив буде становити лише 24% (40% х 60%).

В одній юридичній особі може бути декілька КБВ, а може й не бути жодного (якщо ніхто не володіє часткою >25% або якщо вирішальний вплив неможливо встановити).

Зображення структури власності дуже індивідуальне і залежить від багатьох факторів, які слід врахувати під час визначення КБВ. При цьому нагадуємо, що стаття 205-1 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за внесення в документи, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості. Тому до заповнення документів у сфері державної реєстрації слід підійти серйозно та відповідально.

Разом із структурою власності реєстратору подаються витяги з іноземних реєстрів щодо компаній-учасниць та нотаріальні копії документів, що підтверджують непрямий вплив (траст, довірча власність, управління тощо), а також нотаріальна копія паспорта КБВ, якщо у нього немає українського ІD-паспорта.

Так що з відповідальністю?

Питання відповідальності слід розглядати через призму двох різних процесів: (1) подання інформації про КБВ до 11 липня 2022 року та (2) її щорічне підтвердження.

(1) юридичні особи, які не встигли подати інформацію про КБВ до 11 жовтня 2021 року, очевидно, не нестимуть за це відповідальності. При цьому такі особи мають виконати відповідний обов'язок до 11 липня 2022 року. Неподання або несвоєчасне виконання цього обов’язку може мати наслідком накладення штрафу у розмірі від 17 до 51 тисячі гривень.

Щоправда, на нашу думку, правові підстави для накладення штрафів на керівників юридичних осіб, зареєстрованих після 28 квітня 2020 року, за неподання інформації про КБВ до 11 липня 2022 року відсутні, адже на них вимоги пункту 4 перехідних положень Закону про фінмоніторинг не поширюються.

(2) юридичні особи (окрім виключень, передбачених законом) зобов’язані щороку, протягом 14 календарних днів з дати своєї державної реєстрації, подавати документи для підтвердження відомостей про КБВ. Тобто якщо датою реєстрації компанії є, наприклад, 01 січня, документи для підтвердження інформації про КБВ потрібно подавати до 15 січня щороку. Відтак, у 2022 році юридичним особам, які не ще подали інформацію про КБВ та структуру власності, доведеться подавати реєстратору одразу два пакети документів: для внесення інформації (форма 2) та її щорічного підтвердження (форма 6).

При цьому варто підкреслити, що обов'язок щорічного підтвердження інформації про КБВ може виникнути раніше 11 липня 2022 року (наприклад, у юридичних осіб, які зареєстровані у першому півріччі), тому не слід зволікати з поданням інформації про КБВ та відкладати її аж до липня. Невиконання обов'язку зі щорічного підтвердження інформації про КБВ також може мати наслідком накладення штрафу у розмірі від 17 до 51 тисячі гривень, незалежно від виконання обов'язку з подачі первісної інформації до 11 липня.

А судді хто?

Кабінет Міністрів України 21 січня 2021 року вніс зміни до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації та встановив, що у разі виявлення фактів неподання юридичною особою інформації про КБВ юридичної особи Мін’юст рекомендованим листом інформує про це керівника відповідної юридичної особи або уповноважену особу з вимогою щодо необхідності звернення у місячний строк до Мін’юсту для складення протоколу про адміністративне правопорушення (КУпАП).

Обставина несвоєчасного складання протоколу може буде використана у районному суді, який і вирішуватиме питання про накладення штрафу. При цьому 3-місячний строк на притягнення порушника до відповідальності розпочинається з моменту його виявлення, тобто, коли Мінюст направив лист із запрошенням, а не склав протокол.

Михайло ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ

адвокат, старший юрист 

АО «ЮФ «Антіка»