Скасування спецгрупи ЄП та повернення РРО
З 1 серпня можуть скасувати спецгрупу єдиного податку та повернути штрафи за відсутність РРО/ПРРО.
Відповідний законопроєкт нещодавно пройшов перше читання. І хоча непопулярне рішення знову відсрочили до 01.08.23, воно однозначно буде прийняте: прийняття законопроєкту є однією з умов програми з Міжнародним валютним фондом. Тож використайте час, що додатково отримали, аби запобігти можливим наслідкам.
Скасування спецгрупи ЄП
Законопроєктом № 8401 передбачено відмінити можливість застосування єдиного податку в третій групі за ставкою 2%. І ті підприємці, які нині працюють за цією ставкою, автоматично будуть повернені на свою рідну систему оподаткування. Платники єдиного податку першої та другої груп позбавляться можливості не сплачувати ЄП. Також повертаються штрафи за несвоєчасне подання звітності і сплату податків та ЄСВ.
Повернеться відлік строків (подання податкової звітності, проведення перевірок, отримання податкової інформації податківцями, проведення процедури адміністративного оскарження тощо), визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого здійснює податкова.
Повернення РРО та штрафів за його невикористання
Нагадаємо, що порядок застосування РРО/ПРРО регулюється нормами ПКУ та Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО), і вимоги цих законодавчих актів на період воєнного стану ніхто не відміняв і дію їхніх норм не призупиняв. Тобто їх необхідно було дотримуватися ще починаючи з 1 січня 2022 року.
А це означає, що всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та безготівковій формі з використанням електронних засобів, незалежно від обраної системи оподаткування та форми власності (як юрособи, так і ФОП) зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО навіть під час воєнного стану.
Виключення передбачено лише для ФОП – платників єдиного податку першої групи. Тільки вони мають право працювати без використання РРО/ПРРО (пункт 296.10 статті 296 ПКУ).
Але зміни, внесені до розділу ІІ Закону про РРО багатьох підприємців розслабили, бо новим пунктом 12 було встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Тому переважна більшість підприємців не поспішали реєструвати та використовувати РРО/ПРРО. Вважали, що «війна все спише». До того ж і окремі консультанти стверджували: якщо штрафи не застосовуються, то можна працювати без РРО/ПРРО.
Необхідно зазначити, що в статі 17 Закону про РРО ви дійсно не знайдете штрафних санкцій саме за відсутність РРО/ПРРО. Насправді штрафи будуть застосовуватися, по-перше, у разі перевірки, а по-друге, якщо під час перевірки податківцями будуть виявлені факти непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, зареєстровані і переведені у фіскальний режим.
Розмір штрафу загрожує чималий – за перше порушення 100% вартості реалізованого товару, за кожне наступне – 150%. Тому поява Законопроєкту від № 8401, одним із пунктів якого передбачено поновлення планових документальних перевірок і завершення табу на штрафи, дуже стурбувала бізнес.
Очікується, що Законопроєкт № 8401 буде невдовзі прийнятий, бо це один з елементів виконання меморандуму МВФ. Отже, з 1 серпня 2023 року можуть повернуться планові перевірки і штрафні санкції за порушення норм Закону про РРО, а також повернеться заборона на роботу ПРРО в режимі off-line без виданого діапазону фіскальних номерів.
Звернімо увагу, що останнім часом почало розглядатися питання, чи може податкова застосовувати штрафні санкції заднім числом, коли РРО/ПРРО повинен був бути, але його не було. На жаль, однозначна відповідь на це питання відсутня, бо норми Закону про РРО сформульовані так, що не мають чіткого визначення, тому деякі податківці вважають, що після припинення мораторію на перевірки можна буде застосовувати штрафні санкції і за період воєнного стану.
Якщо їх дійсно почнуть застосовувати, то багато підприємців залишаться не лише без бізнесу, але й без майна, бо за законом, ФОП за борги відповідають усім своїм майном, яке належить їм на правах власності.
Більш того, нагадаємо, що штрафні санкції передбачені не лише Законом про РРО, а й КУпАП. Статтею 155-1 КУпАП встановлено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти нмдг (від 34 грн до 85 грн) і на посадових осіб – від п’яти до десяти нмдг (від 85 грн до 170 грн).
Якщо особа за ті самі дії протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності, штраф становитиме від п'яти до десяти нмдг (від 85 грн до 170 грн) і на посадових осіб – від десяти до двадцяти нмдг (від 170 грн до 340 грн). І на їх застосування послаблення не було. Їх мають право застосовувати і зараз. Тим паче що їх найчастіше застосовують у разі виявлення порушень у ході фактичних перевірок, а вони дозволені і під час воєнного стану.
Звернімо увагу ще й на таке. Наявність РРО/ПРРО передбачає обов’язкове застосування платіжних терміналів. А починаючи з 1 січня 2023 року це стосується навіть тих суб’єктів господарювання, які через кількість населення в населених пунктах мали право їх не застосовувати навіть за наявності РРО/ПРРО.
Тобто якщо в населеному пункті чисельність мешканців перевищує 25 тис. осіб, то незалежно від площі торгової точки необхідно застосовувати платіжний термінал. Мова йде про норми постанови КМУ від 29.07.2022 р. № 894, якою поступово запроваджується застосування платіжних терміналів навіть ФОП- платниками єдиного податку першої групи.
Наразі кількість платіжних терміналів не залежить від кількості РРО, встановлених у торговій точці, як це було раніше. Але за відсутність можливості розрахуватися з використанням платіжного терміналу також передбачений штраф. Згідно зі статтею 16315 КУпАП розмір штрафу становить від 100 до 200 нмдг (від 1700 грн до 3400 грн), а за повторне порушення, учинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, розмір штрафу становить від 500 до 1000 нмдг (від 8500 грн до 17 000 грн).
Також слід зазначити, що відповідно до статті 2342 КУпАП справи стосовно порушення порядку проведення готівкових розрахунків і розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (тобто правопорушення, визначені статтею 16315 КУпАП) розглядають податкові органи. І під час розгляду таких справ вони зобов’язані дотримуватися процедурних моментів, визначених цим Кодексом. А саме, статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення.
Відповідно до статті 247 КУпАП у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
На завершення звернімо увагу: виправити помилки, які вже мають місце (провести розрахунки через РРО заднім числом), неможливо! Необхідність використання РРО/ПРРО та платіжних терміналів стає обов’язковою незалежно від того, чи скасовано воєнний стан в країні, чи ні. І навіть якщо Законопроєкт №8401 не призведе до штрафів зараз – очевидно, що держава повернеться до цього питання трохи згодом, і робота без РРО стане неможливою.
Тож не варто розраховувати, що «знову пронесе», чи чекати застосування штрафних санкцій за порушення законодавства, а краще розібратися, яким чином з меншими фінансовими затратами виконати ці вимоги.
Наталя Щербак, податковий консультант
