Що ми зможемо дізнатися з упаковки?

З початку серпня в Україні почав діяти Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Передбачено трирічний перехідний період для введення нових етикеток, але готуватись до змін потрібно вже тепер. Ухвалений закон стосується не лише маркування на етикетках, а й будь-якої інформації про харчовий продукт, яка надається через рекламу, Інтернет або повідомляється споживачеві під час продажу.

Яка інформація має бути про заморожений харчовий продукт? За новим законом, на маркуванні товару обов’язково має зазначатися, чи відбувалося заморожування або розморожування продукції, бо це впливає на її якість. Наприклад, креветок чи риби. В наших магазинах цей товар зазвичай виглядає так, що здається, там більше льоду, ніж самого продукту. Купуєш заморожену продукцію, а після розморожування її вага зменшується в півтора-два рази. Згідно з новим законом на маркуванні буде зазначена загальна маса (тобто з льодом) і маса безпосередньо продукту! Як і дата його замороження. Споживач, маючи реальну інформацію про товар, зможе робити свідомий вибір. А у назві харчових продуктів, які були заморожені до продажу, має міститися слово «розморожений».

Ще одне питання, яке часто постає у нас під час придбання «неоднорідних» продуктів: як зрозуміти, скільки у них того чи іншого інгредієнта? Наприклад, м’яса у сосисках. Новий закон допоможе споживачам. Перелік інгредієнтів включатиме всі складові харчового продукту в порядку зменшення їхньої маси. Тобто якщо на етикетці ковбаси першим пунктом краще бачити м'ясо, а не сою чи субпродукти. Кількість (відсоток) певного інгредієнта в харчовому продукті зазначається у маркуванні обов’язково, якщо його назва зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою даного товару. Наприклад, «паштет печінковий», який так часто виробляється зі свинячого м’яса та цілого «вінегрету» інших складових, відтепер буде мати пояснення, скільки власне печінки у його складі.

Щоб покупців менше вводили в оману, закон визначає чіткі умови застосування і слова «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчового продукту і, окремо, молочної продукції. Для останньої категорії це особливо важливо. Наприклад, якщо у молочних продуктах були хоча б частково замінені складові молока (молочний жир, молочний білок, лактоза) або такий продукт вироблений із використанням жирів або білків немолочного походження, стабілізаторів та консервантів, його маркувати як «натуральний» заборонено.

З’являться новації і в термінах споживання. Дата «вжити до» - граничний термін (календарна дата) споживання, після якого харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини. А от новий «мінімальний термін придатності» («краще спожити до….»; «краще спожити до кінця…») – це радше з категорії «якщо дуже хочеться, то можна» або «не викидати ж, якщо вже купили»…

Зазначений розподіл дуже актуальний для ЄС, де величезна кількість харчових продуктів викидається у сміття, хоча вони можуть бути цілком безпечно спожиті протягом певного часу. У нас така проблема менш відчутна, адже нерідко «утилізацією», точніше – переробкою продуктів з критичними термінами – займаються кулінарні відділи торгових закладів.

Основна ідея закону полягає у тому, що для швидкопсувних та більш небезпечних з точки зору мікробіології продуктів має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця). А для продуктів, які за умови дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення терміну придатності (цукор, кава, крупи, солодощі, ковбаса, твердий сир), встановлюється також мінімальний термін придатності. Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Закон не вимагає моментальних змін, він передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно три роки, щоб виробники перелаштувались згідно з новими вимогами. Протягом цього часу суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію, яка маркована за чинними на даний момент нормами.

Потім оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили згадані вимоги, нестимуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього веде до накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців - у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн).

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) - для фізосіб-підприємців. Гривневий еквівалент штрафів актуальний для поточного року - розмір мінімальної зарплати на 2019-й встановлений на рівні 4173 грн.

Погодьтеся, це достатня мотивація…