РРО/ПРРО для платників єдиного податку в 2022 році

З початку року запрацював закон, який передбачає застосування РРО/ПРРО фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку. Він був прийнятий понад два роки тому, але «старт» декілька разів відтерміновувався. Розглянемо, в яких випадках це обов’язково, а в яких ні. 

Отже з 1 січня 2022 року ФОП незалежно від виду діяльності та обсягу доходів за наявності розрахункових операцій зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО.

Загальні принципи

Одразу зазначимо, що немає потреби їх застосовувати платникам єдиного податку 1 групи. Всі інші платники єдиного податку зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, якщо має місце розрахункова операція.

Необхідно зазначити, що у разі застосування РРО/ПРРО обов’язково має бути й POS-термінал. Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50% кількості РРО/ПРРО, а за наявності одного РРО/ПРРО – один термінал. Реєструвати платіжний термінал в органі ДПС або повідомляти про його наявність не потрібно.

Мають право працювати без терміналу:

- заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів;

- підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім АЗС);

- суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Що стосується розрахунків з використанням платіжних карток, необхідно зазначити таке. Попри те, що такі розрахунки є безготівковою формою розрахунків, при їх застосуванні використання РРО/ПРРО є обов’язковим.

Отже, оплата готівкою або платіжними картками є розрахунковою операцією, тому необхідно застосовувати РРО/ПРРО.

Дуже часто покупці здійснюють розрахунки за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY тощо, які передбачають застосування банківських платіжних карток. В розумінні Закону про РРО – це розрахункові операції, тому без РРО/ПРРО не обійтись.

Торгівля через інтернет

Для розуміння, чи потрібно інтернет-магазину реєструвати РРО/ПРРО, необхідно звернути увагу, на те, які реквізити для оплати використовуються на сайті. Якщо для оплати товару пропонується номер розрахункового рахунку у форматі IBAN й покупець оплачує зі свого розрахункового рахунку у форматі IBAN, можна працювати без РРО/ПРРО. Якщо ж є можливість покупцеві переказати гроші зі своєї картки, то РРО/ПРРО необхідно використати обов'язково.

У разі застосування РРО/ПРРО при продажу товарів через інтернет розрахунковий документ слід видавати під час передавання товару споживачеві. Чек на РРО пробивається за фактом підтвердження платежу від покупця та вкладається з товаром у поштове відправлення. Якщо використовується ПРРО, фіскальний чек можна надіслати на наданий покупцем номер телефону або адресу електронної пошти.

Якщо товар передається покупцеві раніше, ніж гроші надійшли на розрахунковий рахунок ФОП, проводити оплату через РРО/ПРРО необхідно датою передавання товару. Якщо покупець оплатив товар карткою на сайті (інтернет-еквайринг), то проводити продаж через РРО потрібно до моменту отримання товару покупцем (саме таку позицію підтримують і податківці.

У будь-якому разі основне правило тут таке: чек слід видавати під час передавання товару покупцеві. Якщо покупець оплатив товар карткою на сайті, то перевізник оплату не приймає, він тільки доставляє товар. Та якщо є час дочекатися зарахування грошей від банку на рахунок, то можна провести оплату через РРО/ПРРО на підставі банківської виписки і розрахунковий документ положити у відправлення.

Якщо оплата прийшла у вихідний день, вона має бути проведена наступного робочого дня згідно з графіком роботи інтернет-магазину. Розрахункові операції у разі попередньої (авансової) оплати за товар проводяться через РРО/ПРРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів».

Доставка товару «Новою поштою»

Якщо товар вже оплачений, то покупець отримує товар у відділенні «Нової пошти» і сплачує тільки доставку, якщо це передбачено умовами договору з продавцем. Розрахунковий документ оформлюється в такому ж порядку, як у разі торгівлі через інтернет.

Якщо ФОП за заявкою покупця надсилає товар через «Нову пошту», а покупець, отримуючи його на складі відділення, оплачує його вартість готівкою або платіжними банківськими картками, розрахунковий документ (фіскальний касовий чек) видає ТОВ «Нова Пей», а не ФОП-продавець.

Документом, що свідчить про отримання товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб'єктом господарювання (продавцем) у посилку. Але необхідно враховувати наступне. Якщо «Нова пошта» розраховується з ФОП-продавцем готівкою, то такий розрахунок необхідно проводити через РРО/ПРРО, якщо ж перераховує на розрахунковий рахунок, то це не розрахункова операція і РРО/ПРРО не застосовується.

Використання вендингових ПТКС

Що стосується торгівлі з використанням вендингових програмно-технічних комплексів самообслуговування (автоматів із продажу товарів чи послуг), необхідно звернути увагу на таке. Статтею 2 Закону про РРО серед різновидів РРО визначено й вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі ведингових апаратів. Отже, їх використання можливо за умови, що розрахунки за допомогою безконтактної технології оплати PayPass мають бути фіскалізовані. У Державному реєстрі РРО є моделі РРО для використання у вендингових автоматах, проте ФОП може вирішити використовувати саме ПРРО.

Хто може працювати без РРО/ПРРО

Слід розуміти, що існують випадки, коли можна на законних підставах РРО/ПРРО не застосовувати. Це стосується безготівкових розрахунків, а також операцій, коли покупці товарів (робіт, послуг) здійснюють оплату через касу банку або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), якій належить банку й видає фіскальні чеки.

Нагадаємо, що безготівкові розрахунки – це розрахунки за допомогою переказу коштів із розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця без використання платіжних карток (зокрема, за реквізитами розрахункового рахунку ФОП у форматі IBAN). Для продавця також безготівковими є розрахунки, якщо оплата здійснюється через касу банку або ПТКС, тому що кошти зараховуються банком на розрахунковий рахунок ФОП.

Безготівкові розрахунки не є розрахунковими операціями, тому РРО/ПРРО не застосовується.

Звернімо увагу, що Законом про РРО визначено й інші випадки, коли РРО/ПРРО не застосовується. Одним з таких є здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14 статті 9 Закону про РРО).

Але податківці наполягають на тому, що таке можливо лише в разі надання дистанційних послуг, хоча в законі йдеться про послуги незалежно від способу їх надання, а дистанційною має бути тільки оплата за них. У будь-якому разі безпечніше, якщо клієнт оплачуватиме послугу за реквізитами розрахункового рахунку ФОП у форматі IBAN. Як наведено раніше – це не розрахункова операція, а безготівковий розрахунок, тому РРО/ПРРО не застосовується.

Як і раніше, без РРО/ПРРО мають право працювати ФОП – перевізники на автомобільному транспорті при продажу проїзних і перевізних документів, талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також ті ФОП, які продають квитки на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів (пункт 4 статті 9 Закону про РРО).

Також мають право здійснювати розрахунки без використання РРО/ПРРО ФОП, які торгують у кіосках, з лотків та розносок газетами, журналами та іншими виданнями, листівками, конвертами, знаками поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення (пункт 10 статті 9 Закону про РРО).

Не потрібно застосовувати РРО/ПРРО в місці отримання товарів (надання послуг), якщо операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (пункт 12 статті 9 Закону про РРО). Тобто за ці товари розрахунки вже проведені.

Дозволено здійснювати без використання РРО/ПРРО продажі води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу (пункт 11 статті 9 Закону про РРО).

Хто може працювати з розрахунковими квитанціями

Необхідно також зазначити, що при здійсненні окремих видів діяльності згідно статті 10 Закону про РРО дозволено не використовувати РРО/ПРРО, але обов’язково розрахунки оформлювати квитанціями затвердженої форми.

Перелік видів діяльності, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО/ПРРО є обов'язковим, затверджено постановою КМУ. Згідно з нею ФОП – платники єдиного податку мають право без використання РРО/ПРРО з розрахунковими квитанціями здійснювати роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів). Якщо ж така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому здійснюється й торгівля підакцизними товарами; або такими ФОП також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет; або сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

Необхідно також зазначити, що працювати без РРО/ПРРО можна до досягнення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, який становить 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів). У 2022 році це 1 085 500 грн (6500 грн х 167).