Ринок IT в Україні: тренди та перспективи

У ринку IT немає ніш з перенасиченістю, а бізнесів, яким потрібні IT-послуги, стає все більше. Наші експерти розповідають про тренди і вектори розвитку IT в Україні.

Український IT-сектор - драйвер світової індустрії. Цьому є кілька доказів, стверджує директор з інжинірингу в GlobalLogic Юлія Ізоніна. З одного боку, доказом тому служить зростання вітчизняного ринку: до пандемії воно сягало 20-30%, тоді як глобального - 6%. Український експорт IT-послуг у 2016 році становив майже 2 млрд доларів, у 2019-му ця цифра подвоїлася і досягла трохи більше 4 млрд доларів. Таким чином, галузь зайняла друге місце в країні з експорту послуг, випередивши свого часу експортні надходження від послуг газотранспортної системи. З іншого боку, в Україні сконцентрована світова IT-експертиза - тут працюють близько 4000 IT-компаній. А деякі світові гіганти цифрового бізнесу відкрили свої R&D офіси в Україні - наприклад, Oracle, Samsung і Amazon.

А ось Володимир Погойда, генеральний директор Unicorn Systems UA, дотримується іншої думки і вважає, що ринок IT «досить сильно відстає». За його словами, підготовка фахівців проходить на такому низькому рівні, що їм всім потрібне додаткове навчання, щоб мати цінність на ринку ІТ. Фіскальне законодавство недосконале, комунікації бізнесу і держави залишають бажати кращого, закони про авторське право також вимагають доопрацювання. І тому в результаті цих всіх факторів серед усіх послуг IT-компаній найпоширеніші - найменш технологічні: аутсорсинг фахівців або виконання замовлень для іноземних клієнтів. Ніхто з великих компаній не відкрив в Україні центр інновацій або центр розробки ПЗ, і тим більше ніхто не планує переносити сюди стратегічні проекти. Так що у IT-галузі в Україні все ще попереду.

«Українська IT-галузь - надія української економіки, що динамічно розвивається. Саме у IT є шанс зробити серйозний ривок за рахунок масштабів і швидкості зростання компаній та їхніх доходів. Саме у IT є феномен єдинорогів - компаній, вартість яких може сягнути до 1 мільярда протягом короткого терміну, до 5 років», - упевнена Наталя Веремєєва, директор платформи TechUkraine. Вона вважає, що почавши рух до глобальних ринків із аутсорсингу і аутстаффінгу - моделей, за яких послуги розробки надаються на замовлення, ринок IT сформував пласт підприємців і програмістів з досвідом роботи із західними замовниками і на західних ринках. Тепер настала черга наступного етапу - розвитку продуктових компаній. І він вже почався.

За її словами, індустрія IT посідає третє за розмірами експорту місце, в ній задіяні близько 200 тисяч програмістів, активно розвивається екосистема - конференції, освітні курси, IT-кластери, асоціації тощо. У той же час, якщо дивитися на світовий масштаб, то ми займаємо не більше 1% від глобального ринку, що для країни такого розміру і потенціалу поки не так вже й багато. Нам точно ще є куди зростати.

Серед основних замовників як і раніше фігурують США. Частка замовлень з цієї країни становить близько 50%, на другому місці - країни Європи (приблизно 35%), Канада (8%), країни Азіатського регіону (5%) і замовники на внутрішньому ринку з України (2%).

Що ж стосується основних трендів, то, за словами Володимира Погойди, затребуваним буде все, що пов'язано з автоматизацією бізнес-процесів, більш ефективним використанням ресурсів і новими post-COVID-19 реаліями життя - онлайн-освіта, онлайн-медицина, використання штучного інтелекту в медицині, автопілотування, електричні системи smart grid тощо. Наталя Веремєєва доповнила список трендів інтернетом речей, робототехнікою, віртуальною і доповненою реальністю (AR/VR), Big Data, нейромережами, машинним навчанням і штучним інтелектом.

Юлія Ізоніна окремо виділила тренд - цифрова трансформація (Digital Transformation), тобто переклад операційної моделі бізнесу в цифровий формат. За її словами, до них в компанію приходить багато проектів, пов'язаних саме з цифровою трансформацією. Для яких GlobalLogic розробив застосунок «TAO», що дозволяє оцінити готовність бізнесу потенційних замовників до такої трансформації і визначити наступні кроки.

У зв'язку з тим, що Україна працює за сервісною моделлю, вона переймає тренди, які характерні для країн, що знаходяться на піку розвитку цифрових продуктів - США і Європа. І якщо компанія розробляє якийсь продукт, то відразу можна буде оцінити його затребуваність на глобальному ринку. Найуспішніші IT-продукти з України Petcube і Grammarly якраз спочатку орієнтувалися на глобальний ринок, підкреслила Юлія Ізоніна. Наталя Веремєєва також зазначила в нашій бесіді, що «в умовах локального ринку вихід на глобальний - мало не ключовий фактор комерційного успіху продукту/компанії».

У портфелі компанії GlobalLogic, в якій працює Юлія Ізоніна, знаходяться в розробці рішення для медицини, автомобілебудування, промисловості, роздрібної торгівлі, транспорту і логістики, роботобудування, освіти тощо. «Немає такої галузі, в якій не було б проектів українських компаній», - стверджує вона. Люди майже щодня стикаються з технологіями, до яких причетні українські інженери. Наприклад, майже половину інжинірингу (розробки та тестування ПЗ) для американської компанії Avid вже багато років поспіль виконують українські IТ-фахівці. Завдяки програмам Avid сьогодні в світі створюють понад 70% всієї комерційної музики. За допомогою їхніх рішень створені саундтреки до фільмів «Хоббіт» і серіалу «Гра престолів». До слова, панелі безконтактного замовлення в McDonalds, які останній використовує по всьому світу, розробили фахівці з GlobalLogic.

На думку наших експертів, про перенасиченість якихось ніш рано говорити, ринок досить великий. Скоріше відчувається нестача розробників, хоча українські виші й випускають в рік 23 тис. IT-фахівців. Можливо, їх варто почати запрошувати з-за кордону - у нас в країні є низка переваг, стверджує Юлія Ізоніна. - Це низька податкова ставка і відносно недорога вартість життя порівняно з Європою і США. При цьому зарплата місцевих фахівців порівнянна з фахівцями з сусідніх країн - Польщі та Словаччини. Друга можливість - віддалене співробітництво. Тепер компанії можуть розширювати рамки своєї географічної присутності і залучати в свою компанію інженерів з інших регіонів, не маючи при цьому там свого офісу.

На думку Володимира Погойди, ІТ-сфера досить добре перенесла пов'язану з коронавірусом кризу, оскільки більшість фахівців мобільні, успішно працюють з дому і звикли до того, що учасники команди можуть перебувати в різних географічних регіонах. Більше постраждали їхні клієнти, які виявилися не в змозі оплачувати IT-послуги. Так що до локдауну IT-індустрія готова.

Через пандемію і карантин, обмеження з пересуванням і логістикою частина IT-компаній в Україні втратили частку бізнесу. Напередодні можливого нового локдауна компаніям варто фокусуватися на диверсифікації - пошуку клієнтів у галузях, які або не постраждали зовсім, або не надто сильно відчули на собі вплив кризи. Зокрема, телекомунікації та продукти для онлайн-кооперації, медицина, особливо телемедицина, і продукти для віддаленої комунікації між пацієнтами та лікарем.

Важливо також забезпечити максимально швидкий і зручний перехід команди на дистанційний режим роботи і відкрити безпечний віддалений доступ до сервісів і програмних продуктів, що використовуються всередині компанії.

Що стосується нових можливостей, Наталя Веремєєва вважає, що «варто сфокусуватися на тих секторах, які зростають зараз. Це все, що стосується дистанційної роботи, онлайн-навчання, конференц-зв'язку, в цілому управління віддаленими розподіленими командами, а також онлайн-розваг - ігри, відеоконтент. Тенденції на віддалену роботу і онлайн-формати навчання залишаться і будуть розвиватися й далі».

 Що стосується кризи в Білорусі, то наш уряд зміг оперативно відреагувати і дав можливість фахівцям звідти перенести бізнес в Україну на час кризи. Створення ось такого технологічного хабу, залучення міжнародних талантів буде дуже благотворно позначатися в цілому на всьому секторі, адже в такому міксі і народжуються нові ідеї, складаються партнерства і залучається фінансування. Наразі Міністерство цифрової трансформації працює над проектом «Дія Сіті» (https://city.diia.gov.ua) , він якраз про це.