Працівник зіпсував майно ФОП: чи повинен він відшкодувати збитки?
Багато підприємців перевели на дистанційну роботу офісних працівників. Зазвичай, надаючи у користування ноутбуки. Що робити, якщо техніка виявиться зіпсованою?
Наприклад, дитина співробітника залила клавіатуру молоком... З’ясуймо, чи повинен працівник відповідати за завдану шкоду? І якщо повинен, то в якому розмірі.
Відповідно до закону, підприємець зобов’язаний створити працівникам умови для нормальної роботи й забезпечити їх необхідним обладнанням, а працівники – зберігати доручене їм майно, дбайливо до нього ставитися.
Згідно з діючим законодавством, роботодавець може притягти свого робітника до матеріальної відповідальності, якщо його діями заподіяно шкоду майну. Але тільки в межах норм КЗпП.
Нагадаємо, що матеріальна відповідальність буває двох видів – повна й обмежена. Повна в даному випадку не може бути застосована, тому що вона застосовується тільки у випадках, прямо передбачених законом. Вичерпний перелік таких випадків наведено в ст. 134 КЗпП. Ноутбук був пошкоджений у зв’язку з недбалим ставленням. Така причина пошкодження майна в цьому переліку відсутня. Тому можна притягнути працівника тільки до обмеженої матеріальної відповідальності.
Обмежена матеріальна відповідальність передбачена ст. 132 та 133 КЗпП. Згідно із цими статтями, працівники несуть відповідальність за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), зокрема під час їх виготовлення, у розмірі заподіяної з їхньої вини прямої дійсної шкоди, але не більше від свого середнього місячного заробітку. У такому самому розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих їм роботодавцем у користування.
Звернімо увагу, що якщо з’ясується, що ноутбук можливо відремонтувати, і вартість ремонту буде менша за середньомісячний заробіток, розмір збитку дорівнюватиме вартості ремонту.
Щоб ФОП притягнув працівника до матеріальної відповідальності, мають виконуватися такі умови:
1. Наявність прямої дійсної шкоди.
2. Шкода заподіяна протиправними діями (бездіяльністю) працівника, зокрема завдана внаслідок недбалості або необережності.
Що ж таке пряма дійсна шкода? Під такою шкодою розуміють втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність його відновлення або придбання нового майна, тобто необхідність зайвих грошових витрат, викликаних порушенням працівником трудових обов’язків.
Водночас робітник може добровільно відшкодувати завдані ним збитки повністю або частково. За згодою з ФОП-роботодавцем він також може передати для відшкодування збитків рівноцінне майно або відремонтувати пошкоджене.
Отже, якщо працівник, виконуючи свої трудові обов’язки, пошкодив або зіпсував майно роботодавця, його можна притягти тільки до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше від його середнього місячного заробітку. Суму збитку, що перевищує цей розмір, він не відшкодовує.
Притягуючи працівника до матеріальної відповідальності, необхідно пам’ятати про таке:
1. Розмір шкоди, що не перевищує середньомісячного заробітку, стягується на підставі розпорядження, з яким працівник повинен бути ознайомлений під підпис. Для визначення середньомісячного заробітку використовують виплати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцеві, у якому ухвалено рішення про стягнення з працівника відшкодування заподіяного збитку.
2. Розпорядження видається не пізніше ніж два тижні з дня виявлення заподіяної шкоди, а звернено до виконання – не раніше ніж сім днів із дня повідомлення про це працівника. У цей період працівник може оскаржити таке рішення роботодавця.
3. Утримання суми збитку із зарплати працівника повинно відбуватися з дотриманням обмежень, передбачених ст. 128 КЗпП. Сума утримання має становити не більше ніж 20% зарплати, а в окремих випадках – не більше ніж 50%.
Наталя Щербак, податковий консультант газети «Приватний підприємець», спеціально для журналу «Мій Бізнес»
