Пожежні перевірки по-новому
На початку травня парламентарі прийняли Закон №3063-IX який, серед іншого, закріплює нові повноваження органів ДСНС в частині проведення перевірок, а для суб’єктів господарювання – нові обов’язки щодо забезпечення доступу до їх проведення. Закон, за певними виключеннями, набере чинності 27.11.2023 р.
То ж давайте розберемося, що зміниться і як залишатись в рамках правового поля.
Мабуть, ні для кого не секрет, що як протидія проведенню несподіваних (позапланових) пожежних перевірок та з метою «виграти трохи часу на підготовку» бізнесом досить часто використовувалась тактика недопуску контролюючих органів до проведення таких перевірок з формальної підстави – відсутності на місці керівника суб’єкта господарювання. При цьому такий недопуск навіть документально не оформлювався через відсутність особи, уповноваженої приймати відповідне рішення (про допущення/ чи не допущення контролюючих органів до проведення перевірки) з боку суб’єкта господарювання, діяльність якого планувалось перевірити. Втім, безвідносно обставин та передумов візиту контролюючих органів, вищеописану поведінку суб’єктів господарювання навряд чи можна охарактеризувати як добросовісну.
Відтак схоже, що законодавець вирішив розставити у цьому питанні крапки над «і».
Так, Законом доповнено новими, в т.ч. викладено в новій редакції низку існуючих положень (пунктів) статті 20 Кодексу цивільного захисту України, яка визначає завдання і обов’язки суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту. Зокрема, оновлені зобов’язання суб’єктів господарювання, зокрема, стосуються:
1) розміщення інформації, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі, про заходи безпеки працівників, населення у разі виникнення надзвичайної ситуації, пожежі або іншої небезпечної події та інформування працівників, громадськості про стан пожежної та техногенної безпеки об’єктів нерухомого майна, що перебувають у їхній власності або користуванні (крім суб’єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю);
2) забезпечення безперешкодного доступу уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки незалежно від присутності керівника (уповноваженої особи) суб’єкта господарювання;
3) визначення у разі відсутності керівника уповноваженої особи, яка має бути присутньою під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки тощо.
Крім того, Законом визначено особливості проведення заходів державного нагляду (контролю) саме в контексті перевірок ДСНС, які дотепер здійснювалися на підставі загального у сфері регулювання відносин державного нагляду (контролю) Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Так, у статті 66 Кодексу цивільного захисту України, частину першу якої викладено у новій редакції згідно з Законом, передбачено здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у формі проведення планових та позапланових перевірок об’єктів нагляду: земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності.
При цьому плановою перевіркою визначено перевірку, передбачену річним планом перевірок об’єктів нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, який затверджується не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його заступником.
Своєю чергою позаплановою вважається перевірка, не передбачена річним планом перевірок об’єктів нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Крім того визначено виключний перелік підстав для проведення позапланових перевірок, а саме:
1) подання суб’єктом господарювання письмової заяви про проведення перевірки об’єкта нагляду за його власним бажанням;
2) недостовірність даних, зазначених у поданій суб’єктом господарювання декларації відповідності матеріально-технічної бази з пожежної безпеки, виявлена впродовж трьох місяців з дня її подання, за винятком випадків виправлення таким суб’єктом відповідної декларації (шляхом повторного подання) упродовж місяця з дня її подання або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, що не впливає на зміст поданого документа;
3) необхідність перевірки виконання вимог приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, виданих за результатами проведення попередньої перевірки. Така позапланова перевірка проводиться не раніше останнього дня строку для усунення порушення, визначеного приписом або іншим розпорядчим документом, та не пізніш як через два місяці із зазначеного дня;
4) звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що заподіяло або може заподіяти шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, або юридичної особи про порушення, що заподіяло або може заподіяти шкоду її правам, законним інтересам. Проведення позапланової перевірки за вказаною підставою можливе лише у разі отримання на її проведення погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
5) доручення Прем’єр-міністра України про перевірку у сфері пожежної та техногенної безпеки суб’єктів господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища чи забезпечення безпеки держави;
6) виникнення аварії, пожежі, настання іншої небезпечної події чи надзвичайної ситуації, травми або смерті потерпілого внаслідок такої події чи надзвичайної ситуації, що пов’язано з діяльністю суб’єктів господарювання;
7) рішення суду.
При цьому повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки, забороняється.
Варто зауважити, що хоча прийняті нововведення певною мірою і розширюють повноваження ДСНС в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю), в тому числі шляхом конкретизації об’єктів нагляду, до яких, як зазначалось вище, віднесено, зокрема, земельні ділянки, будівлі та споруди, включаючи об’єкти будівництва (крім об’єктів класу наслідків СС1) тощо, говорити про наявність підстав для паніки, на наше переконання, передчасно. Відповідні нововведення слід розглядати радше як «еволюційні».
Що стосується практичної поради для бізнесу: ретельно перевіряйте правильність оформлення та повноту документів, з якими приходять представники контролюючих органів для проведення перевірки, коректність зазначення інформації в них, зокрема підстав для перевірки та обставин, які планується перевірити в контексті зазначених підстав, адже саме на цьому етапі можна виявити чимало невідповідностей, які можуть стати правовим підґрунтям для прийняття рішення про недопущення до проведення перевірки.
Василь ШЕРЕТЬКО
Адвокат, старший юрист «ЮФ «Антіка»
