Податкова вимога: що це таке і чи варто на неї чекати?

Якщо у платника податків виникає податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Розглянемо, коли їх направляють і кому під час воєнного стану.

Починаючи з 24.11.2022 р. (дати набрання чинності Закону України від 03.11.2022 р. № 2719-IX) для платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, та контролюючих органів відновлено перебіг строків здійснення заходів з погашення податкового боргу. Тобто, починаючи з цієї дати, податкова має право від таких платників податків вимагати погашення податкового боргу.

Що таке податкова вимога?

Податкова вимога – це письмовий документ встановленої форми, направлений контролюючим органом платнику податків щодо погашення суми податкового боргу. Форма податкової вимоги для юросіб – «форма Ю» є додатком 1, а для фізосіб «форма Ф» – додатком 2 до пункту 5 розділу ІІІ Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 р. № 610.

Форми Податкових вимог «форма Ю» та «форма Ф» згідно з наказом Мінфіну від 12.07.2022 р. № 196 оновлено. Їх також доповнено розрахунком – деталізацією сум податкового боргу платника податків, тому що разом з податковою вимогою надсилається детальний розрахунок суми податкового боргу.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення у встановлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі – ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією.

Коли надсилають податкову вимогу?

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Процедура погашення податкового боргу включає в себе заходи запобіжного та примусового характеру. Якщо у платника податків є можливість погасити податковий борг у добровільному порядку, то податкова інспекція здійснює заходи запобіжного характеру. Одним із яких є надсилання податкової вимоги.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків. Вона також може надсилатися (вручатися) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки.

Яким способом надсилають вимоги?

Податкова вимога може надсилатися як в електронній формі, так і в паперовій. Якщо вона надсилається (вручається) у паперовій формі, у день формування в ІТС її друкують у двох примірниках, підписують у керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, скріплюють печаткою і не пізніше наступного робочого дня один примірник надсилають (вручають) платнику податків, а другий долучають до його особистої справи платника податків.

Звернімо увагу, що платникам податків, які звітують в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті та подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, податкові вимоги можуть надсилатися в електронній формі засобами електронного зв’язку.

А якщо податкова вимога направлена, в Електронному кабінеті до реєстру вимог автоматично вноситься інформація про її доставку в Електронний кабінет платника податків з квитанції про доставку, а паперова копія вимоги та квитанції друкується та долучається до справи платника податків.

Чим загрожує ігнорування вимоги?

Необхідно мати на увазі наступне. Якщо протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, не будуть сплачені, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України до погашення такого податкового боргу (п. 87.13 ст. 87 ПКУ).

Заходи примусового характеру застосовуються у разі непогашення податкового богу в добровільному порядку. Серед них є такий, як підготовка матеріалів для звернення до суду щодо:

• стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;
• стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків за рахунок готівки, що належить такому платнику податків;
• отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
• стягнення податкового боргу платника податків – фізичної особи.

Коли не надсилають податкову вимогу

Чинним законодавством встановлена сума податкового боргу, за наявності якої податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються. Мова йде про борг, якщо загальна його сума не перевищує 180 нмдг (3060 грн). Якщо ця сума збільшується до розміру, що перевищує 3060 грн, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Отже, платнику податків необхідно самому слідкувати за тим, чи є в нього заборгованість з податків, користуючись відомостями, наведеними в особистому Електронному кабінеті платника податків.

Чи направляють вимогу зі сплати ЄСВ?

Необхідно зазначити, що вищенаведений порядок оформлення та направлення податкових вимог стосується податків та зборів, своєчасно несплачених, які визначені нормами ПКУ і заадмініструються органами ДПС України. А незважаючи на те, що ЄСВ також заадмініструється органами ДПС, заборгованість зі сплати ЄСВ не відноситься до податкового боргу. Податківці заборгованість зі сплати ЄСВ вважають недоїмкою.

Платнику, у якого виник борг з ЄСВ, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається 10 календарних днів. При непогашенні узгодженої суми боргу з ЄСВ податкові органи надсилають в порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки для стягнення. І для цього податківцям не потрібно звертатися до суду. Така вимога стає виконавчим документом і до неї застосовуються інші законодавчі норми. Тому краще своєчасно сплачувати ЄСВ.

Коли вимога не направляється?

Зробимо акцент на тому, що податкову вимогу може отримати платник податків, у якого виник податковий борг і він мав можливість його сплатити. Для тих же платників податків, які з поважних причин не мали можливості виконувати свої податкові зобов’язання під час воєнного стану, встановлений свій порядок, який дозволить уникнути відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків зі сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних (ПН) або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Порядок підтвердження неможливості виконувати свої податкові обов’язки затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 р. № 225 (далі – Порядок № 225). Його норми встановлюють перелік ситуацій, які визнаються неможливістю виконання податкових обов’язків, окремо для юридичних осіб і окремо для ФОП. У цьому Порядку також наведено перелік документів, які необхідно подати до заяви.

Отже, неможливість виконання своїх зобов’язань як платника податків підтверджується заявою, до якої додані підтвердні документи про таку неможливість. Подати таку заяву в довільній формі необхідно було не пізніше 30 вересня 2022 року.

Якщо неможливо платити податки

Воєнні дії продовжуються, тому зрозуміло, що не всі платники податків мали можливість подати заяву у встановлений строк або опісля опинилися в умовах, коли не мають можливості виконувати обов’язки платника податків. Тож Порядком № 225 визначено, що такі платники податків подають заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Тим платникам податків, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання податкового обов’язку та у яких відновилася можливість їх виконувати, необхідно взяти до уваги: вони зобов’язані повідомити контролюючий орган про відновлення можливості виконання податкового обов’язку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей, шляхом подання повідомлення довільної форми.

Після припинення або скасування воєнного стану виконати свої податкові обов’язки необхідно буде в строки, встановлені в пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Наталя Щербак, податковий консультант