Органіка, на яку чекають в Європі.

BIOFARM ORGANIC з Вінниці ще зовсім «молодий» бізнес – він був заснований у грудні 2015 року. Це агрокомпанія нового покоління, що на засадах органічного землеробства вирощує і продає, переважно на експорт, нішеві та популярні органічні культури та ягоди. Співзасновник Світлана Віязловська розповіла читачам про досвід, можливості ринку і переваги органічного бізнесу.

Років шість тому, коли мова лише заходила про органічне землеробство, аграрії ставилися до цього як до експерименту. А наразі багато навіть великих агрохолдингів, не кажучи вже про середній і малий бізнес, звертають увагу на цей напрямок і намагаються долучитися. Особливо ті, хто територіально ближче до європейських кордонів. Світлана Віязловська з партнерами вийшли на ринок в період його бурхливого розвитку. Сьогодні BIOFARM ORGANIC - це група компаній з цілим спектром напрямків діяльності: від експериментів з культурами до глибокої переробки. Соціальна позиція бізнесу проявляється не лише в обраному напрямку, а й у соціальній та екологічній відповідальності, роботі благодійного фонду «Благодар Органік». Компанія має розвинену культура бренда, влучні маркетингові рішення, вибудовані процеси…

Пані Світлано, яка історія старту вашого бізнесу, що спонукало вибрати саме органіку?
Я була топ-менеджером у великих агрохолдингах, тож досвід роботи у галузі мала достатній. Ці компанії часто «возили» своїх менеджерів до Європи: ми дивилися, як просувається ринок, які напрямки розвиваються. І звертали ще років вісім тому увагу на те, що на органічний продукт буде попит, і Україні треба задуматися над цим. Відвідуючи різні форуми, виставки в Берліні, Гамбурзі, Нюрнберзі, прийшло бажання започаткувати свій бізнес. Не потрібно було вигадувати напрямок, бо сформувалося розуміння попиту і бачення, що потрібно робити. Згодом ми побували у великих супермаркетах, великих мережевих маркетах в Європі, через які продається 70% органічної продукції. Це дало нам основу для збуту.

Який у вас основний портфель рослинних культур?
Ми вирішили не йти стандартним шляхом – вирощувати зернові, соняшник, кукурудзу, а бути інноваційними, шукати себе, якусь індивідуальність. В минулому році на експорт у нас йшов льон коричневий, спельта, чорний кмин, чорна чечевиця. Продаємо насіння чіа, кіноа, амаранту (а також борошно і масло). Більш зрозумілі українцям – нут, маш, просо, жито, овес, гречку. Спробували вирощувати багаторічну квітучу рослину енотеру для фармацевтичних компаній і для компаній, які займаються косметологічними засобами. Це теж олійна культура, яка схожа за запахом на суміш м'яти з лавандою. Ще ми розвиваємо ягідний напрямок: лохину, малину, суниці.

На які країни ви орієнтувалися щодо асортименту і збуту?
Ми більше вивчали попит і смаки в Німеччині, вона «законодавець моди». І відчули, що дійсно попит буде перевищувати пропозицію. Так і сталося: велику частку поставок через трейдера ми здійснюємо у мережу супермаркетів EDEKA, вона дуже популярна в Німеччині і в інших країнах Європи. ТОП-3 наших поставок – це Німеччина, Швейцарія, Голландія.

Ви і досі відчуваєте попит на західних ринках?
Фактично на кожний вид продукції є ніша, яку треба заповнити цією продукцією. Чи то льон коричневий, чи то соя органічна, чи то спельта… Ємність ринку можна прогнозувати, можна побачити, що з України може надійти, наприклад, чи 10 тисяч тонн, чи 20. Це визначається маркетинговими дослідженнями ринку, а також у процесі спілкування з основними трейдерами. Вони часто приїздять до України в пошуках сертифікованих органічних виробників, які роблять якісну продукцію і яким можна зробити замовлення. Трейдери самі пропонують якісь культури, в яких є потреба. У них є інтерес купити – не менший, ніж у нас продати. Трейдери хочуть виграти на логістиці. Наприклад, та сама енотера «їде» з Ефіопії, а чорний кмин – з В’єтнаму. У нас чорний кмин росте прекрасно, так само, як коріандр, фенхель, але на півдні України.

Чи є альтернативи європейському ринку збуту?
Насправді ємність ринку в Європі чітко визначена. У них все розплановано і запрограмовано по всіх країнах, по всіх культурах і продуктах. Той робить печиво, той корми, той олію, той переробляє ягоди… Настільки все відрегульовано за процесами, що потрапити кудись на полицю, витіснити того чи іншого конкурента - європейського виробника - надзвичайно важко. Тому ми вивчаємо і альтернативні ринки. Наприклад, нещодавно була виставка продуктів харчування в Дубаї. Там були представлені й органічні бренди. Ми побачили, що зацікавленість є, навіть привезли декілька замовлень - зокрема на органічний мед і на сублімовані органічні ягоди. Японський ринок для нас дуже цікавий. Я говорила про коноплю органічну – вона якраз орієнтована на східні ринки, там вони вживають цю продукцію навіть у салати. Тому ми теж дивимося в той бік.

По суті, ви усе віддаєте на експорт, з Україною ви не торгуєте?
Продукти нашого органічного землеробства та мед – так. Першу сертифіковану партію в минулому році (близько 12 тонн продукції) ми підготували саме на експорт. Поділюся планами: наразі ми розробляємо лінійку під гаслом «Смачнюсики з користю»: будемо запускати нові пасти на основі органічного меду, батончики з горіхами і з медом, з органічного вівса та сушених ягід. Це буде наша торгова марка. Хочемо сертифікувати окреме виробництво і продавати саме в Україні. Тому що дійсно, у нас теж багато молоді та людей, які звертають все більше уваги на користь продуктів. Ми не будемо йти в ритейл-лавки, а саме будемо просуватися через інтернет-ресурси. Це для себе вже однозначно вирішили.

Ви вирощуєте нетипові для України рослини, наш клімат їм підходить?
Кожна культура – особлива, тому треба зрозуміти, районована вона до наших умов чи ні, бо у нас менше сонячної інсоляції і більше опадів, більше вологи. Кожну культуру треба «приміряти». У нас є багато демо-ділянок, де ми висаджуємо експериментальні культури, вивчаємо їх, думаємо, як допомогти перезимувати, якщо це багаторічна рослина. Які хвороби у них, які шкідники. Пробуємо різні біологічні сертифіковані препарати. Тобто це творча робота, і команді, яка у нас підібралася, вона дуже подобається.

Яка пропорція експериментальних та стабільних культур?
По суті, 50х50. Навіть у випадку експериментів ми висіваємо ті культури, на які у нас вже підписані контракти. Тож у нас збут – це не головний біль, скоріше завдає клопоту робота з самою культурою.

В яких культурах ви – першопрохідці?
Деякі культури дійсно вперше вирощувалися в Україні - на Поліссі зокрема… На Поліссі гірчицею не здивуєш, а от чорної чечевиці не було ні в кого. Та ж енотера. Крім того, ми наразі маємо ще одне цікаве замовлення: вирощуватимемо квіти для чаїв. Їх потрібно спеціальним чином ферментувати і сушити. Дотепер ці всі засушені пелюстки імпортувалися з далеких країв - з Ефіопії, Індії тощо.

Де ви берете насіння таких рідкісних рослин?
Якісне насіння, яке не протравлене, а головне не підготовлене для органіки – це проблема в Україні. Якщо будуть вимоги застосовувати тільки органічне сертифіковане насіння, його потрібно буде десь брати. А це великий обсяг по країні. Тож це окрема тема для бізнесу, можливо - і для нашого.

Які перспективні напрямки стосовно нішевих продуктів ви для себе визначаєте?
У перспективі - розвивати органічні коноплі, ми якраз отримуємо дозвільну документацію. Протеїнові добавки, які роблять з ядра цієї рослини, користуються значним попитом, тим паче органічні… Для людей, які ведуть здоровий спосіб життя, це стратегічний продукт. На ці всі різні протеїнові добавки є дуже великі замовлення.

Як організоване ваше виробництво?
Ми підібрали перелогові землі, які не оброблялися 12-20 років, у Житомирській області. Це обґрунтовано і з точки зору логістики, і грунтово-кліматичних умов. Землі розташовані в трьох районах, приблизно посередині – переробні потужності, транспортний парк, сертифіковані складські приміщення зі спеціальними умовами зберігання. Наразі ми обробляємо десь 1200 гектарів, вирощуємо саме продукцію рослинництва.

Ви маєте власні виробничі потужності?
Є очисне обладнання, лінії по доробці готової продукції та сушінню. Все ще вдосконалюється, постійно закуповуємо нове обладнання, вдосконалюємо технологічні лінії, тому що хочеться дійсно давати якісну продукцію, яка б не «підтягувалася» під євростандарти, а була такою сама по собі. Експортні контракти побудовані таким чином, що потрібна чистота продукції на 99%.

Які добрива використовуються в органічному землеробстві?
Органічні. Це ще один напрямок нашого бізнесу - вермикультура і отримання органічних добрив на основі переробки різних органічних відходів. Це також дуже цікавий напрямок. Зараз ми проходимо реєстрацію препарату «Гумірайс», який є насправді багатий мікроелементами, гуміновими і фульвіо-кислотами. Ми застосовуємо цей препарат вже у себе і задоволені. Будемо теж просувати його під нашим брендом на ринку. Тобто ми постійно шукаємо якісь продукти, які будуть цікаві для органічного землеробства, які були б інноваційними і, звичайно, цікавим не тільки для зовнішнього, а й для внутрішнього ринку.

Чи багато людей працює в компанії?
Основний кістяк – це 15 осіб. Допоміжний персонал – механізатори, інженерна служба (це вже ті, що виконують якісь технологічні операції) – це також близько 15 осіб. Фактично всі процеси з доробки продукції, з очищення, фасування – це все максимально автоматизовано.

Як ви популяризуєте органічний напрямок?
Ми заснували першу громадську організацію «Центр розвитку органічного землеробства». Разом з громадською організацією «Біолан» тісно співпрацюємо, влаштовуємо міжнародні конференції, на які запрошуємо і науковців, і фермерів, тобто представників бізнесу. Запрошуємо туди й людей, які просувають органічні платформи, створюють проекти. Тобто ми є певний хаб, що допомагає обміну досвідом. До нас потроху приєднуються фермери, які працюють саме в органічному секторі.

Ви не думаєте про кооперацію, кластер?
Нам цікаво об’єднувати, розвивати. Не за рахунок збільшення площі, а за рахунок залучення таких партнерів, які можуть виконати якийсь сегмент робіт або передавати певні замовлення. Ми контролюємо технології, надаємо консультативні послуги, перевіряємо якість… Якщо у фермера небагато площі (200-300 гектарів), він з цією площею не вийде на експорт і не зможе сформувати експортну партію. А для нас він ту саму чорну чечевицю може прекрасно виростити. І нам не потрібно масштабувати площі.

Чи допомагає Європа, яку ви «годуєте»?
Зараз працюємо з ЄБРР, там є такий проект: вони компенсують вкладення компанії в якийсь ключовий напрямок. Програмою передбачена компенсація 25 тисяч євро. Ми з ними погодили, що нам треба маркетингові послуги для просування на ринку, допомога в брендингу нового продукту. І ми з ними вже дійшли згоди і отримали дозвіл вибрати компанію, яка для нас це буде робити.

Маєте надійних фінансових партнерів?
Так! Ми пишаємося тим, що співпрацюємо з Райффайзен Банком Аваль. Це дійсно для нас високе досягнення, що ми змогли з ними спрацюватися. Почали партнерство в сімнадцятому році, вже майже рік відчуваємо підтримку. У нас рахунки, у нас овердрафти, у нас кредитні лінії, які дозволяють нам поновити наше технічне забезпечення відповідно до європейських стандартів. Ми беремо в основному кошти на техніку і обладнання – це для нас важливо. Адже коли приїжджає якийсь європейський замовник чи інспектор, він хоче бачити потужності, хоче бачити, як і де ми отримуємо цю якість. Маючи таких партнерів, як Райффайзен Банк Аваль, ми можемо впевнено розвивати свій технологічний потенціал, підкріплювати з кожним роком. Ми виконуємо свої зобов'язання і будемо ще і ще звертатися за підтримкою.

Яким ви бачите свій шлях до успіху?
Успіх прийде тільки тоді, коли буде терпіння. Тому потрібно відганяти страх і недостатність твердості у своїх намірах, а робити те, що треба для досягнення мети, незважаючи на всі перешкоди. Тоді тільки можна досягти успіху. Однозначно.