Оптимізація видатків з оплати праці під час карантину

Карантин зупинив або скоротив обсяги доходів багатьох підприємців. Навряд чи цей надзвичайний стан завершиться до початку травня і, на жаль, може знову повернутися осінньо-зимового сезону. Підприємці не мають права звільняти незадіяних працівників, тому мають іншими рішеннями зменшувати навантаження на фонд оплати праці. Запропонуємо два законних варіанти.

Відпустка без збереження зарплати

Держава надала роботодавцям можливість утримати своїх працівників без звільнення в період карантину, використовуючи право надання відпустки без збереження зарплати на весь період відсутності роботи.

Отже, якщо вид діяльності на період карантину заборонено і відсутній дохід, ФОП може запропонувати своїм робітникам написати заяву на оформлення відпустки без збереження заробітної плати. Така можливість з’явилася, починаючи з 17.03.2020 р. після доповнення ст. 84 КЗпП частиною 4 та ст. 26 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» частиною 3. Працівникам за домовленістю із роботодавцем надано можливість на період карантину піти у безоплатну відпустку, яка тепер може тривати більше, ніж звичні 15 днів.

Що необхідно знати підприємцю про надання «карантинної відпустки»

• Відпустка на період карантину може бути надана незалежно від того, чи використано право на 15-денну відпустку, чи чергову оплачувану. Ніяка з них не замінює будь-яку іншу.
• Тривалість такої відпустки законом не лімітована – скільки буде тривати карантин, на стільки днів і можна її оформлювати. Вона може бути розбита на частини, або взяти її можна на неповний термін карантину, але її кінцевий строк не повинен виходити за рамки дії карантину.

В «карантинну відпустку» неможливо відправити працівника примусово. Якщо працівник не згоден – оформлення такої відпустки буде вважатись незаконним. Тому потрібно знайти підхід до співробітників.

Відпустка не є «автоматичною»: для її оформлення працівник повинен написати заяву, а роботодавець повинен видати розпорядження, з яким працівник повинен ознайомитись. Без оформлення цих документів відпустки бути не може.

На період знаходження працівника в «карантинній відпустці» за ним повинно бути збережене його робоче місце, на яке він має повернутись після відпустки.

Якщо працівник захворіє під час перебування у відпустці без збереження зарплати, лікарняний не підлягає оплаті.

Неповний робочий час

Не всі види діяльності заборонені. Є й такі, яким дозволено працювати, але звернення до них клієнтів значно скоротилось, тому й обсягу доходу, який отримують ФОП, ледве вистачає на покриття необхідних витрат. Тому вони вимушені запропонувати своїм працівникам встановити неповний робочий час.

Звернімо увагу, що ініціатором зміни режиму роботи повинен бути працівник. Якщо ж ФОП буде цього вимагати, це буде вважатися , що змінюються умови праці за ініціативою роботодавця. А для цього передбачена певна процедура. ФОП повинен в письмовій формі повідомити за 2 місяці до зміни режиму праці. В даному випадку це неможливо. Тому це знову дипломатичний момент. Потрібно поговорити з колективом, показати перспективу. Дати вибір: втратити частину доходу чи втратити роботу взагалі через те, що компанія не витримає витрат на персонал без прибутків і збанкротує.

Отже за домовленістю сторін (працівника та роботодавця) з ініціативи працівника на період карантину може бути встановлений режим роботи у вигляді неповного робочого часу.

Такий режим роботи може бути встановлений у вигляді неповного робочого дня або неповного робочого тижня. До речі, такі умови можна зафіксувати і під час прийому працівника на роботу, і в подальшому в процесі роботи. Як на встановлений строк, так і без його обмеження. Можливо встановити неповний робочий день (наприклад, з 9.00 до 14.00) або неповний робочий тиждень (наприклад, понеділок, середа, п’ятниця), або неповний робочий тиждень с неповним робочим днем (наприклад, понеділок с 9.00 до 14.00, середа с 15.00 до 20.00, п’ятниця з 10.00 до 18.00, вівторок, четвер, субота та неділя – вихідні). Оплата праці буде здійснюватися пропорційно відпрацьованому часу.

Щоб оформити режим неповного робочого часу, працівник повинен подати заяву, а ФОП видати розпорядження, в якому визначити: з якої причини, з якої дати, на який термін встановлено режим неповного робочого часу, графік роботи (кількість годин роботи, якщо неповний робочий день, або кількість робочих днів і які, якщо неповний робочий тиждень). При цьому термін щорічної відпустки зберігається. Вона не може бути меншою за 24 календарні дні.
Авторство за редакцією Церковної А.