Оформляємо простій на період карантину
Можливо, ваш бізнес потрапив під тимчасову заборону і ви закрили свої салони, студії, кафе, ресторани, непродовольчі магазини або івент-агентства до закінчення карантину. Або завантаження виробництва різко скоротилося. Необхідно приймати рішення, як правильно вчинити з найманими працівниками, утримувати яких стає все складніше.
На перший погляд, здавалося б, ця проблема легко вирішувана - є три можливих варіанти:
• надання щорічної оплачуваної відпустки;
• надання відпустки без збереження заробітної плати на період карантину;
• оформлення простою.
Кожен з варіантів має свої особливості. Найвигідніше для ФОП рішення - це відправити працівників у відпустку без збереження зарплати, оскільки він витрат не понесе. Але не всі працівники можуть на це погодитися, а змусити їх ФОП не може, оскільки така відпустка оформляється за погодженням сторін. Піти в щорічну оплачувану відпустку працівника також не можна примусити. Можна запропонувати, якщо він погодиться. А якщо ні? Роботодавець змушений встановити простій, незважаючи на те, що оформлення такого рішення є не найвигіднішим для нього варіантом, оскільки діяльність не здійснюється, доходу немає, а зарплату працівникам нараховувати потрібно.
Визначення простою дано в ст. 34 КЗпП: «Це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами». В даному випадку карантин - це «інші обставини», які не дозволяють працівникам виконувати їхню роботу.
Природно, виникає питання: скільки потрібно платити працівникам за час простою? І незважаючи на те, що КЗпП містить спеціальну статтю - 113, однозначної відповіді не було і немає. А все тому, що в ній передбачено два розміри можливої оплати. І незважаючи на те, що уточнення були внесені Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX, які набрали чинності 2 квітня 2020 року, вони не дають однозначної відповіді. Тепер згідно з новою редакцією ст. 113 КЗпП:
- період простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачується з розрахунку не нижче ніж 2/3 тарифної ставки встановленого окладу (абз. 1 ст. 113 КЗпП);
- за період простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або оточуючих його людей і навколишнього природного середовища не з його вини, за працівником зберігається середній заробіток (абз. 3 ст. 113 КЗпП).
З одного боку, абз.1 ст. 113 КЗпП містить таку причину для оплати простою, як карантин. Виходячи з якої, оплата повинна проводитися виходячи з 2/3 окладу. З іншого, з метою запобігання поширенню COVID-19 бізнес підприємця потрапив під заборону, і він змушений припинити свою діяльність. І в цьому випадку можна говорити про те, що простій пов'язаний із загрозою для життя і здоров'я працівника. А значить, він повинен оплачуватися виходячи із середнього заробітку. Як правильно платити, офіційної відповіді на це питання поки немає.
Сміємо припустити, що в разі, коли бізнес ФОП на період карантину потрапив під заборону, і він змушений припинити свою діяльність, то за період простою за працівниками слід зберігати середній заробіток. Якщо ж бізнес не потрапив під заборону, але скоротився обсяг виробництва і ФОП прийняв рішення для окремих працівників оформити простій, в цьому випадку слід проводити оплату в розмірі не нижче ніж 2/3 тарифної ставки встановленого окладу.
У будь-якому разі простій оформляється документально. ФОП повинен видати розпорядження. У ньому вказати з посиланням на постанову КМУ, якою оголошені карантин і заборона на здійснення його виду діяльності, з якої дати встановлюється простій і для яких працівників (навести прізвища), якщо їхня робота не може бути дистанційною. У розпорядженні слід також зафіксувати розмір виплат за час простою. З цим документом під розпис повинні бути ознайомлені всі працівники, яким оформлено простій. Період простою також повинен знайти своє відображення в табелі обліку робочого часу. І позначається він літерним кодом «П».
Авторство за редакцією Церковної А.
