Громадський сектор vs бізнес: особливості роботи ГО
Чим неприбуткова організація схожа на бізнес, як зекономити на операційних витратах і мотивувати людей, та головне – як бути корисним для суспільства і довкілля.
Про особливості роботи у громадському секторі розповіла виконавча директорка однієї з найбільш впливових організацій Східної Європи «Екодія» Наталя Гозак.
Історія «Екодії» розпочалася у березні 2017 року. «Наша місія – діяти на захист довкілля через вплив на прийняття рішень і розвиток активної спільноти», – розповідає Наталя Гозак. Наразі в організації 30 членів та майже 30 співробітників. Багато з них – провідні експерти у своїх напрямках, які можуть впливати на ситуацію. Наприклад, минулого року Ірина Ставчук, на той час директорка «Екодії», пройшла за конкурсом на посаду заступниці міністра довкілля. Робота «Екодії» розділена на окремі напрямки:
- протидія зміні клімату і відстоювання амбітної кліматичної політики у державі, наприклад, стосовно транспорту;
- енергетичний блок – адвокація відмови від вугільної та атомної енергетики, впровадження відновлюваних джерел енергії;
- екологізація промисловості – включає різні елементи безпеки довкілля, зокрема вплив сільського господарства на забруднення води, допомогу ініціативним групам у забезпеченні чистого повітря в містах чи зменшенні впливу тваринництва на довкілля тощо.
«Специфіка громадської діяльності в тому, що ми працюємо на досягнення дуже далекосяжних цілей, – пояснює Наталя Гозак. – Наше завдання – піднімати питання у соціальному дискурсі. Тому не можна сказати, що якесь зрушення у суспільстві – виключно наша заслуга». Наприклад, у 2018 році в результаті активної кампанії відбулося підвищення витрат у державному бюджеті на заходи з енергоефективності. Кліматичний марш у Києві 2019 року, який співорганізовувала «Екодія», підняв питання зміни клімату на рівень актуальних як для держави, так і для місцевої влади. Вже у 2020 році не допущено зняття акцизу із імпорту вживаних авто, бо це рішення мало би значну екологічну шкоду для чистоти повітря у містах.
У «Екодії» налагоджена тісна комунікація із чиновниками. Вони враховують у своїй роботі рекомендації із досліджень та публікацій організації, що стосуються екологічних та кліматичних питань.
Джерела надходження та витрат ГО
Всю цю діяльність по всій Україні координує один філіал організації у Києві. 28 штатних співробітників до карантину працювали у великому офісі на вул. Саксаганського, зараз розійшлися на дистанційну роботу по домівках. Річний обіг коштів в організації – понад 500 тисяч євро. 99% надходжень організації – це міжнародні гранти від урядів європейських країн: Норвегії, Швеції, Німеччини.
Неприбуткова організація має право витрачати кошти на виконання цілей, прописаних у Статуті: для «Екодії» це інформаційна робота з тем клімату, енергетики, промисловості. Податки на прибуток, ПДВ не платяться. «Співробітники – наша головна цінність. Тож 56% витрат становлять зарплати співробітників та податки на них. Ми одна з небагатьох ГО, яка платить всі податки із зарплатні, а не на ФОПів», – підкреслює Наталя. Решта – адміністративні витрати на підтримку офісу та цільові активності: дослідження, відрядження, проведення заходів.
Особливості ГО як контрагента
З цього року ГО перейшла на систему документообігу «Вчасно», завдяки чому і «Екодія», і десятки її партнерів перейшли на оформлення первинної документації без необхідності витрачати папір. «Це більш дружнє до довкілля рішення, до того ж економія на папері, поштових і транспортних послугах, ще й швидкість», – пояснює Наталя Гозак. Частину внутрішньої документації теж перевели в електронний обіг: наприклад, тендери.
«Екодія» часто шукає підрядників серед фізичних осіб-підприємців на такі послуги: друк, дизайн, виготовлення відеопродукції, проведення соціологічних досліджень, рекламні агентства, зв’язки з громадськістю, кейтеринг, фотографія, розміщення інформації на веб-вузлах тощо. Замовляють вузькі фахові дослідження від груп дослідників, щоб розібратися у вузьких фахових питаннях. Тендери цієї та інших громадських організацій зазвичай розміщують на їхньому сайті та на ресурсному порталі «Гурт». Тож тут є немала площина для співпраці з підприємцями.
Особливості фандрайзингу
«Ми не беремо гроші у будь-якого бізнесу, – відзначає Наталя Гозак, – але відкрили програму «Друзі Екодії», за якою можна долучитись до нас і допомогти нам як волонтер або фінансово.
В Україні у великих корпорацій в рамках КСО саме набуває популярності так званий green washing – намагання показати себе «зеленою» та екологічно відповідальною компанією за рахунок підтримки громадських екологічних проектів.
«Екодія» ще на етапі створення визначила принципову відмову від отримання коштів від бізнесу чи партій, розповідає Наталя Гозак: «Ми маємо повну незалежність у думках та висловлюваннях. Наприклад, якщо ми впевнені, що енергетичний перехід від вугілля та АЕС до відновлюваних джерел має відбуватися, то ми про це кажемо. І ніхто не може нам дорікнути, буцім це робиться для лобіювання інвесторів у ВДЕ».
Фінансування отримують шляхом відкритих конкурсів: уряди зазвичай публікують оголошення про грантові конкурси на своїх ресурсах, організація розглядає умови та надсилає пропозиції, далі укладається контракт та виконується власне проектна робота. «Важливо, що донор не має на нас важелів впливу і не диктує, що ми повинні робити, ми просто виконуємо умови контракту», – зазначає Наталя.
Соціальне підприємництво «Екодія» не застосовує, але Гозак позитивно відгукується про цей вид бізнесу. «Змінити підходи до того, як працює держава, без бізнесу неможливо. Наприклад, ми інформаційно підтримуємо створення енергетичних кооперативів, на кшталт «Сонячного міста», – говорить директорка.
Комунікації – основа мотивації
Щоб організація, як і компанія, стала помітною, велику роль відіграють активні зовнішні комунікації. У «Екодії» є потужний комунікаційний відділ із 6 співробітників. Він працює з журналістами, організує інтерв’ю, пише відповіді на запити. Готує та поширює пости для соціальних мереж, блоги експертів для свого сайту та для партнерів. Офлайн працюють на репутацію заходи, власні чи партнерські, публікації, виступи у медіа. Щотижня комунікаційний відділ робить e-mail розсилку із новинами. Часто підписники і стають волонтерами, коли йде оголошення про підготовку якихось заходів.
«Волонтерів приваблює певна цінність, соціальна місія, яку несе організація, – ділиться секретом Наталя. – Також люди люблять, коли все зрозуміло і комфортно». На сайті ГО є кнопка «Стати волонтером», після заповнення анкети з людиною контактує менеджерка. Для волонтерів проводяться тренінги, англійський розмовний клуб на екотеми. Широке коло прибічників – це ті, до кого можна достукатися через соціальні мережі. При тому онлайн-спільноти під час карантину настільки перевантажені, що доводиться застосовувати платне просування.
Через карантин «Екодія» планує більше працювати з онлайн-акціями: електронні петиції, флешмоби в соцмережах. Наталя Гозак розповідає про плани: «Продовжимо діяти гнучко та відстоювати зміни на рівні національного законодавства. Зокрема, будемо просувати Зелений Курс та зниження викидів парникових газів».
Бізнес та екологія
Не секрет, що багато бізнесів здійснюють той чи інший негативний вплив на довкілля. І це має значення не лише при отриманні дозволів на викиди, але й при проведенні Стратегічної екологічної оцінки (СЕО) будівництва нових об’єктів. «Бізнес краще знає, як він впливає на довкілля, ніж активісти. І має бути відповідальним, не очікувати скандалів від громадських організацій, – вважає Гозак. – Замало висаджувати дерева чи збирати батарейки, хоч і це непогано. Чим більше буде вкладено у трансформацію бізнесу, модернізацію обладнання, тим краще, і це важливіше за виділення невеликих коштів на гранти».
Європейський Green Deal, до якого вже готуються великі підприємства, у середньостроковій перспективі вплине на усіх експортерів. За прогнозами Гозак, мито Carbon border adjustment tax з високою вірогідністю буде впроваджено вже з наступного року, і за товари, що прямують в Європу, але були вироблені з високими викидами парникових газів, наприклад, з використанням викопного палива, доведеться доплачувати.
Щодо недавно створеного Фонду декарбонізації, який буде підтримувати коштами проекти з екологічної модернізації виробництва, то це можливість швидше для великих підприємств, аніж для малого та середнього бізнесу, оцінює експертка. Але пропонує МСБ лобіювати свої інтереси у цій сфері.
Євросоюз розробляє стратегію from farm to fork – від ферми до виделки, за якою зменшення впливу на довкілля стосується фермерів: зменшувати кількість добрив, не розорювати природоохоронні території, транспортувати ощадливо, застосовувати найкращі доступні технології.
Але нові екологічні вимоги будуть впроваджуватися поступово, бізнесу є час підготуватися і максимально переводити діяльність на безпечну для довкілля. Фінансування для таких проектів надають Світовий банк, ЄБРР, тож бізнесу варто подавати заявки на те, щоби ставати більш «зеленим» і сталим. Міжнародний кліматичний фонд має великий фонд саме для підприємців.
Співпраця із Райффайзен Банком Аваль:
Наталя Гозак, виконавча директорка ГО «Екодія»:
«Ми багато працюємо з валютою, яка приходить з численних грантових програм. В Райффайзен Банку Аваль хороші умови для такої роботи. Тож усі наші рахунки юридичної особи, а їх декілька в різних валютах та в гривні, обслуговуються у РБА. Валютні рахунки відкривати швидко, і нема жодних проблем із отриманням коштів з-за кордону. Кошти автоматично переводяться у гривневий еквівалент. Зручно, що відділення поруч, менеджери завжди уважні. У банку відкрито зарплатний проект для наших співробітників».
