Форс-мажор – не означає звільнення від зобов’язань

Так званий «антикоронавірусний закон» відніс карантин, встановлений Кабміном, до обставини непереборної сили (форс-мажору). Проте не в кожному випадку карантин та інші обмеження автоматично стають «індульгенцією» від виконання зобов’язань компанії. Розібратись у нюансах допомагав партнер юридичної фірми «Антіка» Сергій Корнієнко.  

Як повідомила ТПП України в своєму роз’ясненні, відповідно до міжнародної практики сам по собі факт установлення форс-мажорної обставини, зокрема карантину, автоматично не звільняє особу від відповідальності. Для цього зацікавлена особа зобов’язана довести факт обмеження виконання зобов’язання саме з причини установлення карантину.

Наприклад, якщо підприємець не може виплатити орендну плату за договором через відсутність у нього грошей (причиною чого стало припинення торгівельної діяльності в орендованому приміщенні), відмовитись від платежів, посилаючись на загальний форс-мажор, не вийде. Але якщо орендар підтвердить документами, що не може здійснити оплату через наявність технічного обмеження, пов’язаного із карантином, така обставина може бути визнана форс-мажором і орендар буде звільнений від відповідальності за невиконання свого зобов’язання.

За загальним правилом, підтвердження форс-мажорних обставин здійснюється Торгово-промисловою палатою (ТПП) України та регіональними ТПП шляхом видачі відповідного сертифікату. У заяві на його отримання має бути опис зобов’язань, що не можуть бути виконані у встановлений термін в зв’язку із установленням карантину та/або обмежувальних заходів. Звісно, з наданням доказів такої обставини, початку її виникнення і терміну дії тощо. До заяви необхідно додати комплект документів для засвідчення форс-мажору, які мають свідчити, в тому числі, про причинно-наслідковий зв’язок між введенням карантину (обмежувальних заходів) та неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань.

Варто зазначити, що з огляду на значну кількість звернень за підтвердженням форс-мажорних обставин, які пов’язані із установленим карантином або запровадженими обмежувальними заходами, ТПП України 23.03.2020 р. розмістила повідомлення на власному офіційному веб-порталі, яким сповістила про можливість подачі заявниками в цьому випадку мінімального пакету документів, який включає в себе:

• заповнену заяву встановленої форми;
• копію договору;
• копію наказу (розпорядження) у зв’язку з необхідністю припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів;
• повідомлення (сповіщення іншої сторони).

Всі заяви на одержання сертифікатів про форс-мажор приймаються на єдину електронну адресу: [email protected] та за загальним правилом мають бути розглянуті ТПП протягом семи робочих днів із дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Не менш дієвим механізмом врегулювання сторонами договору питання про перенесення строків виконання зобов’язань або звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань в період дії обмежувальних заходів або заборон може бути домовленість між сторонами, наприклад, про перенесення строків виконання договірних зобов’язань. Як свідчить практика, в багатьох випадках проведення переговорів між сторонами договору та досягнення домовленостей про зміну строків або порядку виконання зобов’язань в результаті виникнення обставин непереборної сили може бути більш ефективним інструментом врегулювання потенційно спірної ситуації, а тому не варто нехтувати таким простим і водночас дієвим механізмом вирішення ситуації.

Поряд із віднесенням карантину до обставин форс-мажору комплект «антикоронавірусних законів» запровадив також комплекс поступок, коротко нагадуємо:

• на період встановлення карантину або обмежувальних заходів роботодавці можуть. змінювати графік роботи підприємства, доручати працівникам виконувати роботу вдома та надавати працівнику за його згодою відпустку (в т.ч. без збереження заробітної плати, понад встановлені законодавством 15 днів на рік);
• до 31 травня 2020 року заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім ряду виключень;
• заборонено проведення податкових перевірок в період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень;
• до 31 травня 2020 року зупинено проведення всіх документальних та фактичних перевірок, які були розпочаті та не були завершені до 18 березня 2020 року;
• за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються за деякими виключеннями;
• в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності і використовуються підприємцями у господарській діяльності;
• в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року не визнаються об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
• продовжено на 3 місяці термін впровадження РРО платниками ЄП другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями);
• запроваджена низка заходів, що стосуються платників ЄСВ, про які детально – у матеріалі «Час платити податки. Все про сплату ЄСВ у цьому кварталі».