Експорт та імпорт під час війни

З 1 липня у Україні змінилися умови оподаткування ряду імпортних товарів. Про ці зміни, а також взагалі, про ситуацію з імпортом та експортом товарів, з якими може працювати малий та середній бізнес, – читайте у нашому огляді.

За даними Міністерства економіки України, у зв'язку з агресією росії лише у березні 2022 року експорт українських товарів скоротився удвічі, імпорт – більш ніж утричі порівняно з даними за лютий 2022 року. Уряд з усіх сил намагається врятувати економіку країни та оперативно реагувати на виклики, які стоять перед зовнішньоекономічним сектором.

Правове поле для імпорту

Починаючи з кінця 2015 року в Україні діє заборона ввезення багатьох, проте не всіх, товарів походженням з росії. І лише з квітня цього року Кабмін заборонив імпортування всіх без винятку товарів з країни-агресора (постанова №426). Згодом декларантам було надано дозвіл на поміщення в митний режим імпорту товарів, переміщення яких територією росії здійснювалось транзитом, та товарів, ввезених з російської федерації до 24.02.2022 р. включно.

Ембарго на імпорт товарів з Республіки Білорусь не введено, оскільки її не було офіційно визнано країною-агресором. Однак і без цього ввезення товарів з території прибічника агресора припинилось, адже наразі закриті пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на кордоні з Білоруссю.

Крім того, 19 червня Верховна Рада України прийняла законопроєкт, яким заборонила імпорт та розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження, виготовлена, випущена у світ або ввозиться з території Республіки Білорусь.

Імпорт товарів з усіх інших країн здійснюється у загальному порядку, з дотриманням вимог законодавства. Так, зокрема, залишається чинною норма, яка передбачає необхідність отримання ліцензій для імпорту:

• контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (додаток 2 до постанови Кабміну №1424 від 29.12.2021 р.);
• товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (додаток 3 до постанови Кабміну №1424 від 29.12.2021 р.);
• товарів, імпорт яких з Республіки Північна Македонія підлягає ліцензуванню у рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія (додаток 4 до постанови Кабміну №1424 від 29.12.2021 р.).

При цьому до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на імпорт таких товарів не справляється (постанова Кабміну №241 від 10.03.2022 р.).

30 червня 2022 року Президент України підписав законопроєкт №7418, яким скасовуються норми про звільнення від оподаткування товарів ввізним митом під час його імпорту. Вказаним законом також повертається обов’язок зі сплати ПДВ для операцій з ввезення товарів на митну територію України платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, що сплачують податок за ставкою 2%. Закон набирав чинності з 1 липня.

Митне оформлення товарів станом на сьогодні здійснюється за спрощеною процедурою. Так, постановою №236 від 09.03.2022 р. Уряд дозволив на період дії воєнного стану здійснювати декларування імпортованих товарів шляхом подання попередньої митної декларації без пред’явлення товарів митному органу або шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, в будь-якому митному органі. Оформлення таких товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю). Загалом, такі заходи допомогли попередити дефіцит багатьох товарів та стрімке зростання цін.

Експорт 

Перелік товарів, експорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню, визначено постановою Кабміну №1424 від 29.12.2021 року. Вказаним переліком встановлено нульові квоти на срібло та золото (крім банківських металів), жито, овес, гречку, сіль харчову, фосфорні або калійні мінеральні або хімічні добрива, добрива з вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива (у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто не більш як 10 кг), рідке паливо (мазут), вугілля кам'яне, антрацит, брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам'яного вугілля (крім коксівного вугілля), природний газ українського походження. Тобто Кабінет Міністрів України фактично запровадив ембарго на експорт цих товарів.

Перелік інших товарів, які підлягають ліцензуванню, наведений у цій же постанові Уряду: як і у випадку з імпортом, ліцензуванню підлягає експорт контрольованих (озоноруйнівних) речовин та товарів, які можуть містити такі речовини.

Контрольованими речовинами є певні хімічні сполуки та елементи, виключний перелік яких міститься у вказаній постанові. При цьому Кабмін навів невиключний перелік товарів, які можуть містити такі речовини, віднісши до них, зокрема, ліки, барвники, фарби, лаки, косметичні препарати, засоби для макіяжу, препарати для догляду за шкірою чи волоссям, засоби для манікюру та педикюру, засоби для гігієни порожнини рота або зубів (зубні пасти, нитки), засоби для гоління, дезодоранти, засоби для прання, мастильні матеріали, полірувальні засоби, інсектициди, холодильники, морозильники, теплові насоси, кондиціонери, вогнегасники, зволожувачі та осушувачі повітря, газові балончики тощо.

Якщо товар, що експортується, відповідатиме товару з цього переліку і митник виявить у його складі контрольовані речовини, експорт такого товару без ліцензії буде неможливим.

Ліцензії на експорт, як і на імпорт, видає Міністерство економіки України. Оформлення ліцензії або підготовка листа з відмовою у її видачі відтепер має здійснюватися протягом двох днів (наказ Мінекономіки №393-22 від 10.03.2022 року). Збір за видачу таких ліценцій не справляється до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Експорт інших товарів, які не наведені у постанові Кабміну №1424 від 29.12.2021 р. та не містять у своєму складі контрольовані речовини, жодним чином не обмежується.

Розрахунки 

Під час дії воєнного стану для банків встановлено обмеження, які наведені в постанові Правління Нацбанку №18 від 24.02.2022 р. Зокрема, за нормами п. 17 цієї постанови, уповноваженим установам (банкам, фінкомпаніям) забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

• з використанням російських та білоруських рублів;
• учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь;
• для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстровані/постійно проживають) в російській федерації або в Республіці Білорусь.

Крім того, уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах. Винятком (серед інших 28) є здійснення імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови Уряду №153 від 24.02.2022 р.), та  здійснення розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів (з урахуванням ліміту ).

Критичний імпорт 

Отже, суб’єктам господарювання по суті дозволено проводити «закордонні» валютні операції лише для придбання товарів критичного імпорту, які наведені у переліку, що затверджений постановою Кабміну №153 від 24.02.2022 р.

Критерії, за якими товар можна віднести до критичного імпорту, визначено у іншій постанові Уряду №289 від 16.03.2022 р. Такі критерії стосуються 4 секторів: енергетики, безпеки та оборони, забезпечення життєдіяльності населення і функціонування виробничих підприємств. Якщо коротко, то імпортовані товари мають бути сировиною для виробництва критично важливих товарів, належати до дефіцитних товарів, бути необхідними для енергетичної безпеки і задоволення потреб військових або бути лікарськими засобами.

Якщо підприємець вважає, що запланований ним до імпорту товар може бути віднесено до товару критичного імпорту, він може звернутись до Мінекономіки з відповідною заявою та поясненням того, чому потреба такого товару не може бути забезпечена вітчизняним виробником. Уряд цілком оперативно реагує на звернення бізнесу і з 24 лютого уже 19 разів розширював перелік таких товарів, надаючи підприємцям можливість оплачувати їх поставку іноземною валютою.

Розрахунки за ЗЕД-контрактом мають проводитись виключно через банки, у тому числі через валютні рахунки, відкриті за кордоном, які зараз відкриваються без необхідності отримання ліцензії Нацбанку. Розрахунок може проводитись також за допомогою банківської картки, якщо сума операції за ЗЕД-контрактом не перевищує 400 000 грн в один операційний день.

Слід також зазначити, що починаючи з квітня граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів скоротився до 90 календарних днів (у мирний час він становив 365 календарних днів). У цей строк має бути здійснена поставка товару (для імпорту) або зарахування коштів на рахунок української компанії (для експорту). Наслідки прострочення усім відомі: 0,3% від суми неодержаних коштів (вартості недопоставленого товару) за кожний день прострочення.

Михайло ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ,

Адвокат АО «ЮФ «Антіка»