Дистанційна робота в законодавчому полі
3-го листопада 2020 року в першому читанні прийнято законопроект 4051, яким передбачено врегулювання правових аспектів застосування дистанційної роботи в Україні.
Необхідність такого врегулювання виникла у зв’язку з тим, що в цьому році законами України внесено зміни до КЗпП, які запроваджують серед іншого використання такої форми роботи, як дистанційна робота (робота на дому).
Необхідно зазначити, що КЗпП і до того передбачав таку форму роботи, як робота на дому, але підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють її порядок, є надто застарілими і не відповідають сучасним викликам на ринку праці. В умовах стрімкої діджиталізації економіки відсутність норм права, які б надавали змогу роботодавцям та працівникам застосовувати можливості сучасних засобів комунікацій, ставлять під сумнів подальший розвиток трудових відносин і створюють загрозу життю та здоров’ю українських працівників, як, наприклад, у випадку з поширенням COVID-19.
Тому законопроектом № 4051 передбачено в КЗпП надати окремі визначення поняттям «дистанційна» та «надомна» робота, що дасть змогу використовувати більш затребувану форму праці. Серед іншого працедавцю надається право при укладенні трудового договору про дистанційну або роботу на дому отримувати відомості про місце проживання або інше місце щодо її вибору, де буде виконуватись трудова функція (з метою належного оформлення працівника на дистанційну роботу). Він зобов’язаний забезпечити можливість ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, локальними нормативними актами працедавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, шляхом обміну електронними документами, а також дистанційного ознайомлення працівника з вимогами щодо охорони праці шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеозв’язку.
Це дозволить працедавцю забезпечити належні та безпечні умови праці для всіх працівників, зокрема й тих, що працюють вдома чи в іншому місці на власний розсуд. Тому що діючі норми об’єктивно неможливо виконати. А це створює підґрунтя для численних конфліктів працедавців, працівників та контролюючих органів, підвищує корупційні ризики, сприяє подальшій тінізації ринку праці та демотивує працедавців укладати трудові договори з працівниками, які фактично працюють поза приміщеннями чи територією роботодавця. Прийняття законопроекту № 4051 в цілому дозволить вирішити ці питання.
Наталя Щербак, податковий консультант газети «Приватний підприємець», спеціально для журналу «Мій Бізнес»
