Чого чекати від програми ЄС «Від лану до столу» українським фермерам

Green Deal – невід’ємна частина реалізації державної політики ЄС із перетворення економіки на вуглецево нейтральну. Як це вплине на українських фермерів та що треба буде змінити, проаналізував Андре Піллінг, керівник проекту «Агроторгівля України» (Німеччина), під час конференції у Запорізькій торгово-промисловій палаті.

Стратегія «Від лану до столу» (From field to fox, скорочено F2F) була прийнята в Європейському Союзі у 2019 році як невід’ємна частина Європейського зеленого курсу. Її мета – розвиток сталої системи виробництва харчових продуктів. Триває розробка юридично зобов’язуючих документів для місцевих підприємців, зокрема фермерів. Оскільки Україна є підписантом Угоди про Асоціацію з ЄС, нові правила будуть впливати і на українських бізнесменів.

Звісно, українських експортерів очікує на кордоні вуглецевий податок через carbon border adjustment mechanism. Загалом, за оцінками ATU, цей податок не суттєво вплине на ціни та обсяг експорту сільськогосподарської продукції з України. Але кожен фермер відчує на собі такий можливий вплив уже в 2030 році.

Отже, експерти ATU розглянули, яким чином вимоги стратегії «Від лану до столу» вплинуть на українських фермерів.

1. Вимога ЄС скоротити використання хімікатів та небезпечних пестицидів на 50% матиме такі наслідки, за оцінками експертів ATU.

Через скорочення використання хімікатів у фермерських господарств ЄС знизиться врожайність та впаде якість продукції. Тож зросте попит на високоякісну продукцію з України, що покращить можливості для експорту.

Щоправда, доведеться наблизити норми використання пестицидів до норм ЄС 1,2 кг/га. А деякі пестициди взагалі припинити використовувати (наприклад, неоніки).

Збільшиться попит на сільськогосподарську техніку для якісного обробітку полів і садів, тож ЄС субсидує використання такої техніки. Це створюватиме можливості для українських виробників техніки та технологій для землеробства.

2. Вимога ЄС зменшити витрати поживних речовин у навколишньому середовищі щонайменше на 50%, зменшити використання добрив щонайменше на 50%, одночасно забезпечуючи відсутність погіршення родючості ґрунту.

З аналізу ATU, українські сільгоспвиробники і так зазвичай використовують у 2-3 рази менше добрив на гектар, ніж колеги в ЄС: в середньому 43 кг/га, тоді як в Німеччині 202 кг/га, в Франції 169 кг/га. Для порівняння: у США 136 кг/га, Канаді, Індії (171 кг/га) та Китаї (507 кг/га).

Якщо країни ЄС знизять використання добрив, вони отримуватимуть менш якісне зерно, менші врожаї, тож зросте потреба в експорті високоякісної пшениці та інших культур з України.

Правда, як зазначили представники агросектору, в Україні змінюються кліматичні пояси, степ і посуха наступають. Аграрії Кіровоградщини, Полтавщини, центральних областей теж уже відчули труднощі через відсутність дощів, з якими аграрії Півдня навчилися боротися. Тому в державі гостро стоїть питання масового відновлення зрошення сільськогосподарських земель. Державна політика має акцентуватися на стимулюванні створення продукції із високою доданою вартістю.

3. Вимога ЄС зменшити продаж протимікробних препаратів для тварин у сільському господарстві та аквакультурі на 50%.

Як наслідок, у ЄС рівень розуміння ризиків профілактичного використання антибіотиків буде ще вищим. А саме профілактичне використання буде заборонене. Тож вживання та продаж антибіотиків у тваринництві України доведеться зменшити, якщо планувати експортувати продукцію до ЄС. 

4. Вимога ЄС збільшити площі органічного землеробства до 25% від загальної площі сільськогосподарських угідь ЄС. На 2018 рік лише 7,5% сільськогосподарських угідь ЄС є органічними. Але в Україні ця цифра ще менша – 1%, тож перспективи експорту в ЄС вирощеної органічно продукції підвищаться. Адже обсяг ринку органічної продукції в ЄС становить 11 млрд. євро.

Але органічне виробництво також означає менший врожай у Європі та збільшення потреби в імпорті з України. Зокрема, можливе збільшення потреби в імпорті органічного білкового корму для вирощування органічної худоби та птиці.

Зростає рівень обізнаності населення ЄС про маркування органічної продукції, це теж доведеться враховувати під час упакування продукту (див. Положення ЄС щодо органічного сільського господарства). Попри зростання споживчого попиту, треба зважати, що ціна на органічну продукцію на ринку знизиться. 

Перспективні культури для експорту в ЄС

За даними ATU, в ЄС у 2017-2018 роках суттєво зростав імпорт продуктів харчування, зокрема: солодкої картоплі (на 31% на рік у 2013-2016 роках та ще на 11,4%), малини (понад 25% у 2017-2018 роках), чорниці (понад 20%), кавунів (біля 25%). Культури, попит на які та імпорт у ЄС зростає на 5-10% на рік: виноград, томати, дині, полуниця, салат-латук, цибуля, персик.

Саме на високі тенденції попиту на культури експерт радить звернути увагу українським фермерам. Взявши для прикладу лідера зростання – солодку картоплю, експерти підрахували, що світовий експорт цієї культури подвоївся за 6 років. Українські фермери теж можуть узятися за цю культуру.

Топ-20 культур, по яких українські фермери мають високий рівень конкурентоспроможності порівняно з ЄС (аналіз ATU):

1.  Пшоно

2.  Волоські горіхи

3.  Соняшник та продукти з нього

4.  Соя та продукти з неї

5.  Кукурудза

6.  Сухий горох

7.  Малина

8.  Квасоля суха

9.  Капуста

10. Вишня

11. Пшениця

12. Черешня

13. Кавуни

14. Ріпак

15. Часник

16. М'ясо, птиця

17. Ячмінь

18. Томати

19. Цукор

20. Чорниця