Бронь агро працівників під час війни

За прогнозами експертів, війна перейшла у тривалу фазу. А відповідно, ще довго існуватиме потреба у поповненні військових частин мобілізованими. Тож для бізнесу питання бронювання військовозобов’язаних працівників набуває дедалі більшої актуальності. Адже захист Батьківщини на економічному фронті також дуже важливий.

Законодавство встановлює послідовний алгоритм дій, які роботодавець повинен здійснити для бронювання своїх військовозобов’язаних працівників. Пропонуємо ознайомитися з ним на прикладі аграрного підприємства.

1. Отримання мобілізаційного завдання

На початку активної фази війни у лютому – початку березня 2022 року відсутність практики застосування профільного Закону зумовила можливість бронювання великої кількості військовозобов’язаних працівників різних аграрних підприємств незалежно від їх участі у виконанні мобілізаційних заходів.

Однак згідно зі ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають лише ті військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Усвідомивши дійсну суть цієї норми, державні органи переглянули свою політику бронювання, зробивши такий процес набагато складнішим. Як наслідок, станом на сьогодні бронюванню підлягають лише ті військовозобов’язані, які працюють на підприємствах, задіяних до виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Виконання таких завдань здійснюється на підставі договорів (контрактів) з державними органами, а конкретні мобілізаційні завдання доводяться розпорядженнями обласних (районних) державних адміністрацій або органами місцевого самоврядування. Наявність мобілізаційних завдань має підтверджуватись листом обласної військової адміністрації або Київської міської військової адміністрації.

Починаючи з травня 2022 року Міністерство аграрної політики та продовольства України (надалі – Мінагрополітики) повертає звернення агрофірм, якщо у них відсутня інформація про доведені (встановлені) мобілізаційні завдання (замовлення) або інформація про укладені з ними відповідні договори.

2. Визначення переліку працівників та формування пропозицій

Особливість бронювання військовозобов’язаних полягає у тому, що право пропонувати таких осіб до бронювання мають виключно органи державної влади – профільні міністерства, Національний банк України, військові державні адміністрації.

Кожне підприємство, залежно від профілю своєї діяльності, самостійно визначає орган, до якого йому слід звертатись. Враховуючи, що державну політику у сфері аграрного сектору формує та реалізує Мінагрополітики, у нашому випадку сільськогосподарське підприємство повинне звертатись саме до цього міністерства.

Після отримання підтвердження наявності мобілізаційних завдань агрофірма готує пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (надалі – Пропозиції) згідно з формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194.

Під час формування таких Пропозицій слід врахувати наступне:

• у Пропозиціях обов’язково зазначаються дані про військові звання та військово-облікові спеціальності військовозобов’язаних працівників. Якщо рядки, стовпчики чи клітинки Пропозиції не заповнені або заповнені неправильно, такі Пропозиції не розглядатимуться Мінагрополітики та будуть повернені на доопрацювання;
• не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які вже мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, призовники та особи, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних. Зазначення у Пропозиціях хоча б одного такого працівника може бути підставою для повернення документів;
• зазвичай не погоджується бронювання посад працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов’язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства (наприклад, різноробочий, підсобний робітник, робітник фермерського господарства, робітник з догляду за тваринами, прибиральник, сторож, вантажник, менеджер з питань регіонального розвитку, інспектор з охорони праці, охоронець, комірник, диспетчер, оброблювач птиці, риби, ковбасних виробів, свинар, готувач кормів, годувальник великої рогатої худоби, доглядач великої рогатої худоби, завідувач агромагазином, менеджер з продажів, комплектувальник, юрисконсульт, член наглядової ради, член громадської організації, інспектор з кадрів, діловод, заготівельник тощо);
• листом Міністерства оборони України №220/1469 від 11.03.2022 року встановлено заборону бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності. Якщо працівник має відповідну спеціальність, яка зазначена у вказаному листі, його бронювання не буде погодженню.

3. Формування пакету документів для подачі державному органу

Пропозиції надсилаються супровідним листом з обґрунтуванням щодо виконання підприємством мобілізаційних завдань (замовлень) та відповідних договорів. Орієнтовна форма супровідного листа розміщена на сайті Мінагрополітики (https://minagro.gov.ua/news/utochnennya-poryadku-bronyuvannya-vijskovozobovyazanih).

У листі зазначаються завдання, що виконуються аграрним підприємством для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення, з відповідним підтвердженням (рішення Уряду, військової адміністрації, укладений договір тощо). Також у листі доцільно вказати, що працівники, наведені у Пропозиціях, не мають військово-облікових спеціальностей, дефіцитних для потреб ЗСУ. 

В якості обґрунтування необхідності бронювання можна вказати, що призов відповідних працівників агрофірми на військову службу суттєво вплине на збільшення ризиків внутрішньої загрози продовольчій безпеці держави та вплине на зниження рівня забезпечення продовольством потреб ЗСУ, інших військових формувань та населення в умовах воєнного стану.

Супровідний лист, Пропозиції, копія договору про виконання підприємством мобілізаційних завдань (замовлень) та копія листа військової адміністрації про підтвердження наявності у підприємства мобілізаційних завдань (замовлень) надсилаються на адресу Мінагрополітики.

Для оперативного розгляду заявки такі документи можуть направитися на електронну адресу міністерства [email protected].

4. Погодження бронювання та прийняття рішення

Отримані від агрофірми документи аналізуються Мінагрополітики та, за відсутності підстав для їх повернення, передаються на погодження Міністерству оборони України (надалі – Міноборони). Зазвичай Міноборони погоджує такі пропозиції, однак вказує застереження про неможливість бронювання військово-облікових спеціальностей, дефіцитних для потреб ЗСУ.

Після отримання погодження від Міноборони Мінагрополітики передає весь пакет документів до Міністерства економіки України (надалі – Мінекономіки), яке узагальнює зібрані пропозиції і приймає рішення про відстрочку відповідних працівників, копію якого надсилає Міноборони та органу звернення. Міноборони через Генеральний штаб ЗСУ організовує доведення таких витягів також до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Мінагрополітики видає агрофірмі, яка подавала Пропозиції, витяг з відповідного наказу Мінекономіки для кожного заброньованого військовозобов’язаного працівника для підтвердження надання відстрочки (бронювання).

Строк дії відстрочки не може перевищувати шість місяців. Надана відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі закінчення строку її дії, завершення виконання або скасування мобілізаційного завдання, ліквідації підприємства, звільнення військовозобов’язаного з підприємства.

Вищеописаний алгоритм стосується бронювання працівників агрофірм та не поширюється на водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, а також перевезення медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, бронювання яких відбувається у спрощеному порядку.

Для інших підприємств алгоритм буде ідентичним, за винятком органу, якому надаватимуться пропозиції і який має визначатися з огляду на галузь економіки чи сферу діяльності такого підприємства.

Михайло ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ

адвокат, старший юрист 

АО «ЮФ «Антіка»