Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди #3 | Raiffeisen Bank Aval Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди #13 | Raiffeisen Bank Aval Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди #14 | Raiffeisen Bank Aval Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди #15 | Raiffeisen Bank Aval Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди #16 | Raiffeisen Bank Aval Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди #17 | Raiffeisen Bank Aval Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
12 Лютого 2020

Без пармезану але з бринзею. Нюанси закону про «географічні» бренди

З 1 січня 2020 року в Україні вдосконалено механізми правової охорони географічних зазначень. Така потреба вже давно назріла, а в Угоді по асоціацію між Україною та ЄС охороні географічних зазначень присвячено не одну статтю.

Україна зобов’язалася до 01.01.2026 р. припинити порушення європейських географічних зазначень цілої групи алкогольних напоїв (зокрема, коньяк, шампанське, арманьяк, кальвадос, токай). А виробництво сирів з назвами фета, рокфор, пармеджано реджано зобов’язані припинити до 01.01.2023 р.

Географічним зазначенням іменують найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.

Аби отримати правову охорону, географічне зазначення потрібно зареєструвати у відповідному реєстрі. Його ведуть в електронному вигляді. Право на державну реєстрацію географічного зазначення належить об'єднанню осіб, які в зазначеному географічному місці виробляють товар та/або видобувають, та/або переробляють сировину для товару, особлива якість, репутація чи інші характеристики якого зумовлені цим географічним місцем. До такого об’єднання не висувається конкретних вимог щодо організаційно-правової форми або його складу. Ба більше, навіть одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення. Проте це можливо за двох умов:

вона є єдиним виробником, який у цьому географічному місці виробляє товар та/або видобуває, та/або переробляє сировину для товару та бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;

географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування), переробка, приготування товару, має характеристики, які істотно відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях.

Заявку потрібно подавати до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Департамент розвитку сфери інтелектуальної власності). Це можна зробити як особисто, так і скористатися послугами патентного повіреного або іншої довіреної особи. Таку заявку складають українською мовою і вона повинна містити:

1) заяву про реєстрацію географічного зазначення (назви місця походження товару). Тут зазначають заявника (заявників), його адресу та спеціально уповноважені органи (їх визначить Уряд), які перевіряють відповідність товару специфікації товару;

2) специфікацію товару, погоджену спеціально уповноваженим органом;

3) документ, в якому викладені:

- основні положення специфікації товару: заявлене найменування, опис товару, якщо це доречно, та особливі правила пакування та маркування товару, а також стислий опис меж географічного місця, де виробляється та/або переробляється товар;

- опис взаємозв'язку товару з географічним середовищем чи географічним місцем походження товару, в тому числі особливі положення опису товару або способів його виробництва, що підтверджують такий взаємозв'язок.

Якщо заявниками є іноземці або особи без громадянства, то замість специфікації вони подають документи, що підтверджують правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі або набуття прав на таке зазначення на підставі добросовісного використання. За подання заявки потрібно сплатити збір – 1600 грн.

Якщо розгляд заявки завершився позитивно, заявник повинен сплатити державне мито за реєстрацію та збір за публікацію такого рішення. Розмір держмита залежить від резидентства заявника. Якщо фіз-/юрособа постійно проживає на території України, держмито становитиме 85 грн, а у разі постійного проживання заявника за межами України – 200 доларів США.

Надмірна ощадливість заявника може зіграти з ним злий жарт. Якщо він не надасть експертизи документів про сплату протягом трьох місяців з дати отримання рішення про реєстрацію географічного зазначення, реєстрацію географічного зазначення не проводять, а заявку вважають відкликаною.

У Європі наразі зареєстровано вже понад 3,5 тисячі географічних зазначень. На сьогодні маємо лише один зареєстрований до регламенту ЄС український харчовий продукт із географічним зазначенням — це «Гуцульська овеча бриндза». Українські географічні назви також отримають правову охорону в країнах ЄС. Уряд вже формує перелік назв-брендів. До нього увійдуть «Херсонський кавун», «Мелітопольська черешня», «Карпатський мед»; «Закарпатське вино» та інші.