Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг #3 | Raiffeisen Bank Aval Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг #13 | Raiffeisen Bank Aval Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг #14 | Raiffeisen Bank Aval Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг #15 | Raiffeisen Bank Aval Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг #16 | Raiffeisen Bank Aval Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг #17 | Raiffeisen Bank Aval Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
30 Липня 2024

Які підприємці зобов’язані здійснювати фінмоніторинг

Фінмоніторинг – це лише про великий бізнес та фізосіб? А от і ні. Деякі підприємці належать до тих, хто належить до суб’єктів первинного фінмоніторингу.

Основні правила боротьби з легалізацією злочинних доходів закріплено Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму…» від 06.12.2019 р. № 361-IX (далі – Закон № 361). Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів. До суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі  СПФМ) належить когорта спеціально визначених суб’єктів, якими можуть бути підприємці (п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361). Зокрема, до спеціально визначених СПФМ належать:

1) суб’єкти аудиторської діяльності;

2) бухгалтери, госпсуб’єкти, які надають послуги з бухгалтерського обліку;

3) суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

4) адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;

5) нотаріуси;

6) госпсуб’єкти, які надають юридичні послуги;

7) особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юрособами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи;

8) суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

9) госпсуб’єкти, які торгують за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

10) суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;

11) суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

Винятком із зазначеного переліку є особи, які надають послуги в межах трудового договору. Тобто якщо, наприклад, бухгалтери, юристи чи консультанти працюють як штатні працівники на підприємстві, вони не є суб’єктами фінансового моніторингу.

Зауважимо, як осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юрособами, трастами та іншими утвореннями без статусу юрособи, ідентифікуємо підприємців, які здійснюють діяльність за кодом КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування. Цей код КВЕД включає надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки компаніям та іншим організаціям з питань керування, корпоративного стратегічного й оперативного планування, визначення напрямів розвитку бізнесу, управління змінами, зниження собівартості та інших фінансових питань, маркетингових цілей і політики, кадрової політики, стратегії виплат компенсацій і пенсій, планування виробництва та контролю. Цей код КВЕД включає також діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Надання комерційних послуг може включати консультування, управлінську й організаційну підтримку компаній і громадських організацій відносно:

– проєктування методики бухгалтерського обліку та правил, програм ведення звітності, процедур контролю виконання кошторису;

– консультування та підтримки компаній і громадських організацій у сфері планування, організаційних заходів, забезпечення ефективності та контролю, інформації з питань управління тощо.

Чи є винятки для спеціально визначених СПФМ

Частина 1 ст. 10 Закону № 361 містить перелік умов, за яких у деяких спеціально визначених СПФМ виникає обов’язок стати на обік у Держфінмоніторингу. До цієї когорти належать адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, нотаріуси, госпсуб’єкти, що надають юридичні послуги; посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомістю; торгують за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них; проводять лотереї та/або азартні ігри; торгують культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

Проілюструємо на прикладі адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, нотаріусів, госпсуб’єкти, що надають юридичні послуги. Вони отримують статус спеціально визначених СПФМ, якщо беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;

купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;

управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;

відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

залучення коштів, необхідних для створення юросіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;

створення, забезпечення діяльності або управління юрособами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;

Тож Рада адвокатів України наголосила (рішення від 03.07.2021 р. № 51): якщо підприємець, який надає юрпослуги, не бере участі у підготовці і здійсненні вказаних правочинів, то і обов’язку стати на облік у Держфінмоніторингу України і виконувати всі інші вимоги Закону № 361 у нього не виникає.

Основні обов’язки спеціально визначених СПФМ

Обов’язки СПФМ окреслені ч. 2 ст. 8 Закону № 361.

До основних обов’язків належать:

1. Стати на облік у Державній службі фінансового моніторингу.

2. Здійснювати належну перевірку клієнтів.

За загальним правилом належна перевірка повинна проводитися до встановлення ділових відносин, вчинення правочину. Така перевірка полягає у проведенні верифікації та ідентифікації клієнтів на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел. Основною метою належної перевірки є встановлення кінцевого бенефіціарного власника, а також визначення кола осіб, які мають право розпоряджатися майном і рахунками компанії. Конкретний перелік інформації для фізичних і юридичних осіб резидентів або нерезидентів, яку потрібно встановити під час ідентифікації та верифікації свого клієнта, наведено в ч. 8. Ст. 11 Закону № 361.

3. Розробити та оновлювати правила та програму фінансового моніторингу. Цей обов’язок поширюється тільки на юридичних осіб. Тобто підприємці звільняються від такого обов’язку.

4. Призначити працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу. Цей обов’язок також не поширюється на підприємців та осіб, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юрособи.

5. Інформувати про підозрілі фінансові операції та про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою СПФМ у результаті здійснення належної перевірки клієнта. Госпсуб’єкти, які проводять лотереї та/або азартні ігри, зобов’язані повідомляти також про порогові фінансові операції (абз. 2 ч. 2 ст. 10 Закону № 361).

Як стати на облік в Держфінмоніторингу

Механізм ведення Держфінмоніторингом обліку СПФМ регламентовано Порядком № 850, затвердженим постановою КМУ від 09.09.2020 р. № 850.

Строки постановки на облік у Держфінмоніторингу залежать від конкретного виду, спеціально визначеного СПФМ. Зокрема:

– суб’єкти аудиторської діяльності; бухгалтери, госпсуб’єкти, які надають послуги з бухобліку; госпсуб’єкти, що здійснюють консультування з питань оподаткування; особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юрособами, трастами та іншими утвореннями без статусу юрособи – стають на облік у Держфінмоніторингу як суб’єкти не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом);

 решта спеціально визначені СПФМ  не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених ст. 10 Закону № 361.

СПФМ стають на облік шляхом подання Держфінмоніторингу інформації, необхідної для взяття їх на облік. При постановці на облік в Єдиній державній інформаційній системі у сфері запобігання та протидії, зобов’язані подавати до Держфінмоніторингу форму № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу».

  • ВАСИЛЬ ЛУЦИК,
  • Юрист-консультант