Реалізація власної сільгосппродукції – чи потрібен РРО/ПРРО?
Суб’єкти господарювання, які є виробниками сільгосппродукції, повинні не тільки її виростити, а й реалізувати. Реалізація може здійснюватися як в готівковій, так і в безготівковій формі. Розглянемо, хто і в яких випадках зобов’язаний використовувати РРО/ПРРО, а коли без нього можна обійтися.
Передусім нагадаємо, які товари відносяться до сільгосппродукції, а також хто є сільгоспвиробником.
Відповідно до пп. 14.1.234 ст. 14 ПКУ сільськогосподарська продукція (товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником, а також результати їх обробки та переробки, якщо вони були вироблені на власних або орендованих потужностях для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання. Враховуючи викладене, до сільськогосподарської продукції відносяться наступні товари:
живі тварини; продукти тваринного походження, зазначені у групах 01-05 УКТ ЗЕД;
продукти рослинного походження, зазначені у групах 06-14 УКТ ЗЕД;
жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження, зазначені у групі 15 УКТ ЗЕД;
готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники, зазначені у групах 16-24 УКТ ЗЕД.
Норми ПКУ також визначають, хто є сільськогосподарським товаровиробником. Ним може бути юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Отже, юрособа або ФОП не тільки вирощує сільгосппродукцію, а й постачає її (тобто продає) як іншим суб’єктам господарювання, так і населенню.
Коли потрібен чи не потрібен РРО/ПРРО
За загальними нормами, при здійсненні розрахункових операцій у сфері торгівлі при продажу товарів потрібно застосовувати РРО/ПРРО (ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР). І значення немає, це юрособа чи ФОП на загальній або спрощеній системі оподаткування.
Водночас нормами Закону № 265 передбачені випадки, коли можна продавати сільгосппродукцію за готівку без використання РРО/ПРРО або з використанням розрахункових квитанцій та книг обліку розрахункових операцій (КОРО).
Так, п. 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що РРО/ПРРО не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва у разі проведення розрахунків у касах підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів. Як бачимо, мова йде про підприємства, це означає, що тільки юрособа – сільгоспвиробник може не використовувати РРО/ПРРО, якщо оплату готівкою отримує через свою касу. На ФОП незалежно від обраної системи оподаткування норма цього пункту не розповсюджується, бо, по-перше, у нього відсутня каса, а по-друге, він не використовує прибуткові та видаткові касові ордери. Тому для ФОП використання РРО/ПРРО є обов’язковим, якщо він реалізує свою продукцію не в спеціально відведених місцях.
Чинне законодавство дозволяє торгувати сільгосппродукцією власного виробництва і проводити розрахунки з використанням розрахункових квитанцій та КУРО як юрособам, так і ФОП. Таке право надане суб’єктам господарювання ст. 10 Закону № 265 та постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (далі – Постанова №1336), якою затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та КОРО (далі – Перелік). Саме в цьому Переліку визначені місця, при реалізації на яких можна не використовувати РРО/ПРРО з обов’язковим використанням розрахункових книжок та КОРО:
через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики) (п. 2 Переліку);
на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) (п. 3 Переліку);
на території села, селища сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва (п. 4 Переліку).
Але необхідно мати на увазі, що є певні обмеження щодо річного обсягу розрахункових операцій, у разі перевищення якого необхідно застосовувати РРО/ПРРО. Для пунктів 2 та 3 Переліку граничний річний обсяг розрахункових операцій не може перевищувати 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання, а для пункту 4 Переліку – 250 тис. грн на один структурний підрозділ.
Що стосується ФОП – платників єдиного податку, то вони можуть скористатися також нормами п. 1 Переліку, який дозволяє здійснювати роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів). Сільгосппродукція, яка реалізується населенню, буде вважатися товарами. Але скористатися цією нормою ФОП не зможе, якщо:
– в торговельному об’єкті поряд із сільгосппродукцією також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
– ФОП здійснює не лише роздрібну торгівлю, а й дистанційну, зокрема через інтернет;
– сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад прийнято рішення про обов’язкове застосування ФОП – платниками єдиного податку на території села РРО та/або ПРРО.
Необхідно зазначити, що для ФОП – спрощенців річний граничний обсяг доходу, у разі перевищення якого необхідно застосовувати РРО/ПРРО, значно більший і становить 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів). У 2024 році це 1 185 700 грн (7 100 грн х 167).
Таким чином, у разі продажу власної продукції:
юрособи можуть:
- не використовувати РРО/ПРРО, якщо отримують готівку в касу підприємства і виписують прибуткові касові ордери;
- застосовувати РРО/ПРРО, якщо реалізують продукцію навіть на території ринку, але в приміщенні магазину, кіоску;
- виписувати розрахункові квитанції, якщо торгують через пересувну мережу, на торгових місцях на ринку, на території сіл та селищ;
ФОП реалізувати власну сільгосппродукцію з використанням РРО/ПРРО у разі продажу через магазини, кіоски, місця збору чи виготовлення або з застосуванням розрахункових квитанцій, якщо торгує через пересувну мережу, на торгових місцях на ринку, на території сіл та селищ.
Чи є готівкові обмеження
Так. Для реалізації власної сільгосппродукції за готівку застосовуються загальні обмеження по сумі розрахунку. А саме, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня з одним покупцем за одним або декількома платіжними документами у розмірі:
не більше 10 000 грн – при розрахунках з іншими суб’єктами господарювання;
не більше 50 000 грн – при розрахунках із фізособою.
При цьому кількість контрагентів, з якими суб’єкт господарювання проводить готівкові розрахунки протягом одного дня, не обмежується. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки.
Ці обмеження передбачені нормами п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Таким чином, сільгоспвиробник може продавати сільгосппродукцію за готівку одному покупцю – фізичній особі на суму до 50 000 грн, а суб’єкту господарювання – до 10 000 грн.
Які первинні документи необхідно оформити
У разі застосування РРО/ПРРО покупцеві видається фіскальний чек РРО/ПРРО в паперовій формі або надсилається в електронному вигляді.
Якщо оплата отримується в касу підприємства – видається корінець прибуткового касового ордеру.
Якщо використовуються розрахункові книжки, то покупцеві видається відривна частина – розрахункова квитанція.
Передача продукції суб’єкту господарювання оформляється звичайною накладною у разі самовивозу або ТТН, якщо продавець доставляє товар оптовому покупцю.
Наталя Щербак, консультант з податків та обліку
