Особливості реакції на «листи щастя» від податкової

Порядок листування платників податків та податківців визначений у статті 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Таке листування може здійснюватися як в паперовій, так і електронній формі. Розглянемо, коли суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідати на отриманий лист із податкової та які наслідки, якщо він цього не зробить своєчасно.

Якщо суб’єкт господарювання отримав від податкової лист – запит про надання інформації, то на нього краще відповісти в письмовій формі. Бо відсутність відповіді може призвести до документальної позапланової перевірки. Але необхідно розуміти, яку відповідь і в який термін необхідно надати, щоб не накликати візиту податківців. Навіть якщо запит оформлений з порушенням, краще відповісти.

Передусім розберемося, чи всі запити є законними. Як було сказано вище, листування з податковою може відбуватися як в паперовій, так і в електронній формі. Перейти на листування в електронній формі можуть ті платники податків, які звітують в електронній формі та/або пройшли онлайн електронну ідентифікацію в Електронному кабінеті. Але перехід на таку форму листування не є обов’язковим. Тобто податкова не має права направляти документи в електронній формі, якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. Якщо ж він вирішив, що для нього зручно листуватися з податковою в електронній формі, йому необхідно подати таку заяву за допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» Електронного кабінету. Тільки після цього податкова має право направляти всю документацію в електронній формі.

За відсутності такої заяви податкова повинна надсилати відповідні документи платнику податків у порядку, встановленому п. 42.5 ст. 42 ПКУ (в паперовій формі). На це вказав і Верховний Суд у своїй постанові від 04.07.2024 р. у справі № 520/5841/21.

Отже, платник податків повинен взяти до уваги: якщо він не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, податкова має надсилати йому документи за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручати йому або його представникові. І якщо він отримає який-небудь документ через електронний кабінет або на електронну пошту, то він є незаконним і на нього можна не відповідати.

Якщо ж така заява була подана, то податкова має право надсилати йому документи в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ. А саме, документи надсилають в електронний кабінет платника податків і одночасно надсилають на його електронну адресу (адреси) інформацію про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Якщо податкова направила в електронний кабінет запит на надання певної інформації, то такий запит вважається належним чином вручений, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і є доступним в електронному кабінеті. Датою вручення документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату і час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Отримавши такий документ, платник податків повинен на нього відповісти.

Після подання заяви на листування з податковою в електронній формі необхідно періодично перевіряти в електронному кабінеті, чи не направлений податківцями документ, який потребує відповіді, щоб не пропустити строки відповіді. Щодо строків надання відповіді на запит, то вони передбачені у пп. 73.3.3 ст. 73 ПКУ і залежать від того, що передбачено в запиті. За загальними нормами платники податків зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

А у разі проведення зустрічної звірки надавати інформацію, визначену в запиті, платники податків зобов’язані протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації.

Необхідно зазначити, що іноді платники податків отримують запит, який не відповідає вимогам. Звісно, виникає питання, а чи потрібно відповідати на такий запит? Нагадуємо: податківці мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на податкові органи функцій, завдань та її документального підтвердження.

Такий запит повинен містити:

підстави для надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує. Такі підстави викладені у пп. 73.3.1 ст. 73 ПКУ і їхній перелік не може бути розширений податківцями;

перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

печатку податкового органу.

Якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами 1-5 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку відповідати на такий запит (пп. 73.3.4 . ст. 73 ПКУ).

Але звернімо увагу, що доволі часто запити податкової оформлені під «шаблон» і не завжди відповідають вимогам ПКУ. Найчастіше в них відсутній перелік документів, які пропонується надати. На перший погляд здається, що платник податків має законне право не відповідати на такий запит. Але як показує практика – краще відповісти, бо якщо на письмовий запит податківців, у якому зазначаються порушення платника, платник не відповідає протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) ДПС може бути назначена документальна позапланова перевірка.

При цьому у відповіді у ввічливій формі необхідно вказати:

• де саме податківці допустили порушення у формуванні запиту;
• що ви можете на нього не відповідати, але з власної доброї волі надаєте певні пояснення, зокрема, чому запит є неправомірним;
• що ви хотіли би надати пояснення або копії відповідних документів, але відсутність переліку інформації, яку потрібна податковому органу для перевірки, позбавляє платника можливості виконати свій податковий обов’язок. Адже податковий орган має чітко вказати підстави та перелік документів у запиті, щоб платник міг надати належні пояснення та їх документальне підтвердження, що стосуються предмета запиту.

Зазначимо, що постанови Верховного Суд у з цього питання на боці платників податків. Так, у постановах Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №815/2596/17 та від 14.05.2024 р. у справі №813/4007/17 вказано, що запит органу ДПС про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави. Тобто мають бути чітко окреслені обставини, які відповідно до п. 73.3 ПКУ є умовою, за якої податковий орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об’єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

Отже, краще відповісти, навіть якщо запит оформлений з порушенням вимог ПКУ, щоб позбавити себе дододити в суді, що податкова прийшла на перевірку, не маючи на те законних прав. До того ж нагадуємо, що п. 121.2 ст. 121 ПКУ встановлені штрафи за ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених ст. 73 ПКУ. Але штрафні санкції можуть бути застосовані лише та виключно, якщо такий запит складено у відповідності до приписів цієї статті.

Підіб’ємо підсумок.

• Листування з податковою в електронній формі можливо тільки після направлення відповідної заяви платником податків.
• Якщо запит податкової оформлений відповідно до вимог ПКУ, на нього необхідно відповісти у встановлені строки, бо це загрожує штрафними санкціями та позаплановою документальною перевіркою.

Навіть якщо вважаєте, що запит податківців не відповідає вимогам ПКУ, краще на нього відповісти та вказати, чому такий запит є неправомірним. У майбутньому це може стати обґрунтуванням вашої правої позиції у податковому спорі.

Наталя Щербак, консультант із обліку й податків