Особливі моменти у використанні РРО

Вже звичний для нас термінал чи застосунок у гаджеті має безліч нюансів при використанні. Тож сьогодні дамо відповідь на кілька запитань стосовно необхідності у РРО/ПРРО в різних ситуаціях та особливостей роботи в українських реаліях.

Відключення світла: як оформити готівку, якщо РРО неможливо використати?

Чинне законодавство дозволяє не реєструвати до РРО книгу обліку розрахункових операцій (КОРО). І тоді в подальшому у разі виходу із ладу РРО або відключенню світла розрахункові операції не проводяться до включення світла або підключення резервного РРО. Якщо ж така КОРО та розрахункові книжки (РК) зареєстровані, то у разі настання одного із наведених випадків їх необхідно застосовувати.

Порядок ведення РК та КОРО затверджений наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547. У разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії cума готівки, що перебуває на місці проведення розрахунків на цей момент, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення». І в подальшому, поки не буде відновлено постачання електроенергії або відремонтовано РРО, на кожну розрахункову операцію виписується своя розрахункова квитанція. Після відновлення електроенергії або повернення відремонтованого РРО у корінець розрахункової квитанції записується сума готівки з поміткою «Службова видача».

Своєю чергою далі необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «Службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Тобто після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у РК за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції «Службове внесення», а в РК на цю суму необхідно зробити запис «Службова видача».

Якщо за підсумками використання розрахункових квитанцій в РК не залишиться не заповнених квитанцій (РК закінчиться), на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.

Аналогічної точки зору дотримуються й податківці.

QR-код чека на дисплеї РРО/ПРРО: чи цього досить?

Питання регулює Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Ним передбачено, що підприємці, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів чи наданні послуг, мають надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек). Такі правила стосуються й операцій, замовлення або оплата яких здійснюється через інтернет.

Фіскальний чек може бути створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою QR-коду, за яким можна отримати чек та надіслати його на надану клієнтом адресу електронної пошти).

Форма та зміст такого документа встановлені Положенням Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13. Що важливо, фіскальний касовий чек за формою № ФКЧ-1 серед інших обов’язкових реквізитів має містити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО.

Якщо в чеку відсутній хоча б один з обов’язкових реквізитів, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Що стосується відображення QR-коду у фіскальному чеку РРО/ПРРО, то це є обов’язковою вимогою до його форми та змісту. Тому відсутність QR-коду в розрахункових документах, створених в паперовій та/або електронній формі РРО/ПРРО, або помилка, неможливість його зчитування МАС автентифікації повідомлення, за умови технічної можливості такого відображення програмним забезпеченням РРО, буде призводити до визнання таких розрахункових документів невідповідними.

Отже, відтворення QR-коду на дисплеї РРО чи дисплеї ПРРО, який дозволить покупцю здійснити його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом або друк такого QR-коду, вважається недостатньою умовою щодо виконання вимог, визначених Законом № 265, оскільки QR-код є лише частиною розрахункового документа, яка використовується для перевірки його автентичності. А підприємець зобов’язаний надавати покупцю фіскальний чек на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Магазин у місті, інший – на селі: як використовувати РРО/ПРРО?

За загальними нормами Закону № 265, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції з використанням готівкових та безготівкових коштів, зокрема з використанням платіжних карток, зобов’язані використовувати РРО/ПРРО. Водночас відповідно до ст. 9 та 10 цього Закону встановлені випадки, коли можна працювати без РРО/ПРРО, в деяких випадках з використанням РК та КОРО. Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (далі – Перелік № 1336). Пунктом 1 цього Переліку визначено, що ФОП, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Разом з тим в законодавстві відсутня вимога, яка вимагає використовувати тільки РРО/ПРРО незалежно від місця здійснення торгової діяльності. Більш того, податкова у своїх консультаціях доходить наступного висновку: якщо у ФОП – платника єдиного податку другої – четвертої групи є господарський об’єкт у місті, то у такому об’єкті РРО та/або ПРРО застосовується на загальних підставах відповідно до вимог Закону № 265, а у господарському об’єкті на території села, селища відповідно до пільги, передбаченої пунктом 1 Переліку № 1336, за умови дотримання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), можна проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Чи можна надавати побутові послуги на селі без РРО?

Чинне законодавство передбачає випадки, коли можна працювати без РРО/ПРРО. На це мають право суб’єкти господарювання, які здійснюють види діяльності, визначені Переліком № 1336.

Перелік дозволяє проводити розрахунки без використання РРО/ПРРО, але з оформленням розрахункових квитанцій і заповненням КОРО під час надання побутових послуг на території села, селища незалежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування.

До побутових послуг в даному випадку податківці відносять ремонт квартир, побутових машин, меблів, взуття, прибирання житла, догляду за дітьми, фотографування, прання білизни тощо.

Водночас звертають увагу, що скористатися такою можливістю дозволено у разі, якщо послуги надаються на території села, селища. Якщо ж є випадки, коли замовники перебувають поза межами села, селища, ФОП необхідно проводити розрахункові операції виключно з застосуванням РРО/ПРРО. Таке роз’яснення ДПС наведено в Базі знань, категорія 109.03.

Також необхідно мати на увазі, що на відміну від інших видів діяльності, наведених у Переліку № 1336, для надання побутових послуг на території села, селища граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Наталя Щербак, консультант з обліку й податків