Трудові відносини в умовах воєнного стану #3 | Raiffeisen Bank Aval Трудові відносини в умовах воєнного стану #4 | Raiffeisen Bank Aval
Бережіть себе. Все онлайн в Raiffeisen Online.
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Трудові відносини в умовах воєнного стану #13 | Raiffeisen Bank Aval Трудові відносини в умовах воєнного стану #14 | Raiffeisen Bank Aval Трудові відносини в умовах воєнного стану #15 | Raiffeisen Bank Aval Трудові відносини в умовах воєнного стану #16 | Raiffeisen Bank Aval Трудові відносини в умовах воєнного стану #17 | Raiffeisen Bank Aval Трудові відносини в умовах воєнного стану #18 | Raiffeisen Bank Aval
21 Червня 2022

Трудові відносини в умовах воєнного стану

В умовах воєнного стану перед роботодавцями дедалі гостріше постає питання врегулювання трудових відносин з різними категоріями працівників: тимчасово переміщеними особами, в т.ч. тими, які виїхали за кордон, мобілізованими до ЗСУ, ТРО тощо. Підстави для такої необхідності у переважній більшості випадків продиктовані об’єктивними обставинами: скорочення/зупинення виробництва, перепрофілювання, релокація бізнесу та ін.  

Одразу варто зауважити, що відповідно до ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вищезазначені гарантії зберігаються і за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Іншими словами, з вищезазначеною категорією працівників все доволі зрозуміло, обмежувати їхні права, гарантовані Конституцією та законами України – неприпустимо.

Що ж до інших категорій працівників, варто звернути увагу на наступне. 24 березня 2022 набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вказаним Законом на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», визначено нові правила трудових відносин на усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Зокрема, запроваджено обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 43, 44 Конституції України.

Так, серед новацій варто відзначити наступні.

Залучення нових працівників/переведення на іншу роботу. 

Задля оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту чи нестачі робочої сили, в тому числі внаслідок відсутності працівників, які в результаті бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність тощо, або щодо яких відсутня інформація про їх місце перебування чи долю, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. При цьому умова про випробування при прийнятті на роботу в період дії воєнного стану може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Окрім того, у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. При цьому на період дії воєнного стану норми статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Робочий час та час відпочинку. 

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом з військовими адміністраціями. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частина перша статті 65, частини третя – п’ята статті 67 та статті 71 – 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.

Важливими нововведеннями є те, що на час дії воєнного стану:

1) Дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;

2) Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 вищевказаного Закону), можуть залучатись до нічних і понаднормових робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою;

3) Частини перша та друга статті 54 Кодексу законів про працю України не застосовуються. При цьому не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час: вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Оплата праці. 

Заробітна плата виплачується на умовах, визначених трудовим договором. У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.

Відпустки. 

На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні. Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури. Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без врахування норм частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки».

Розірвання трудових відносин з ініціативи роботодавця. Призупинення дії трудового договору. 

На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. На період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання ним роботи. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

Розірвання трудових відносин з ініціативи працівника. 

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника останній може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури).

Адвокат, старший юрист ЮФ "Антіка"