Десять важливих питань про гранти
Десять важливих питань про гранти
Від початку повномасштабної війни в Україні з’явилось багато програм підтримки малих бізнесів, зокрема й міжнародних. Найбільш розповсюджені форми їх надання – це кредити та гранти. І якщо з першою ви добре знайомі, то з другою мали справу далеко не всі. Отже, поговоримо про грантові процедури, звітність та оподаткування.
На відміну від інших видів цільового фінансування, гранти видають на конкурсній основі. Тобто, щоб отримати грант, необхідно: подати заявку та бізнес-план і пройти конкурсний відбір. Подання заявки зовсім не означає гарантованого результату. Іноді умовами договору передбачена дольова участь. Тобто отримувач гранту зобов’язаний витрати певну суму своїх коштів в рамках бізнес-плану.
Для інформації: лише Кабмін у липні цього року заявив про виділення 40 млрд грн із резервного фонду на цільову допомогу підприємцям.
Хто може звернутися за отриманням грантів?
Майбутні підприємці, діючі ФОП або юридичні особи:
- які не перебувають і не провадять господарську діяльність на тимчасово окупованій території України;
- які не провадять господарську діяльність на території росії;
- які не перебувають під санкціями;
- щодо яких не порушено справи про банкрутство;
- щодо яких відсутнє рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності за корупцію;
- які не мають заборгованості перед бюджетом.
На які цілі можна витратити грант?
Цілі, на які можна витрати грант, найчастіше обумовлені в умовах грантодавця. Але найчастіше їх можна витратити на:
- придбання обладнання;
- закупівлю сировини;
- орендну плату (не більше 25% від суми гранту);
- лізинг обладнання.
Що таке «благодійний грант»?
В законодавчому полі України є таке визначення, як «благодійний грант», – це цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром (отримувачем) протягом строку, визначеного благодійником. До благодійних грантів застосовуються положення про благодійні пожертви, якщо інше не визначено законом» (ст. 6 Закону України від 05.07.2012 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»). Це трохи відрізняється від звичайних грантів. Гранти можуть надаватися як благодійними фондами та громадськими організаціями України, так і міжнародними фондами.
Чи необхідно повертати грант?
Зазвичай, якщо отримувач гранту звітував у визначені терміни про використання гранту, якщо він виконав всі умови, то повертати грант не потрібно. Але кожний грантодавець визначає, потрібно чи не потрібно повертати грант, якщо умови не виконані, і що вважається невиконанням умов. Найчастіше повернення відбувається у разі, якщо грант отриманий на конкретні цілі, але використаний на інші, не передбачені умовами.
Також необхідно зазначити, що грантодавці дуже часто супроводжують суб’єктів господарювання, які отримали гранти, на всіх етапах. Іноді це починається з навчання, пов’язаного з визначенням бізнесу, який може бути цікавим для грантодавця, підготовкою бізнес-плану, оформленням всіх необхідних документів, рекомендаціями, у якої категорії суб’єктів господарювання краще придбавати обладнання, які звіти подавати тощо.
Чи можна назвати грант безповоротною допомогою?
Гранти не є безповоротною фінансовою допомогою, бо це цільове фінансування. А безповоротна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (пп. 14.1.257 ст. 14 ПКУ) на будь-які потреби.
Грант – це дохід?
Зауважимо для підприємців: дохід у вигляді гранту не пов’язаний з результатом здійснення господарської діяльності, тому такий дохід, незалежно від обраної системи оподаткування, оподатковують за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб. Тобто ФОП може отримати грант, але його суму він не включає до свого підприємницького доходу. Сума гранту повинна бути включена до доходу фізичної особи.
Які податки платити з грантів?
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ. Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента – фізичної особи є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи, отримані з джерел за межами України. Таким чином, отриманий грант включається до загального місячного (річного) доходу фізособи незалежно від того, хто є грантодавцем.
Ставка податку (ПДФО) становить 18% бази оподаткування щодо доходів (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). Інші ставки податку визначені в п. 167.2-167.5 ст. 167 ПКУ і не стосуються доходів у вигляді грантів. Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором. Ставка військового збору (ВЗ) становить 1,5%.
Як класифікувати грант у звітності?
Суму отриманого гранту від українських грантодавців можна записати під різними назвами. Наприклад, «додаткове благо» (пп. «ґ» пп.164.2.17 ст. 164 ПКУ) або «інші доходи» (пп. 164.2.20 ст. 164 ПКУ). Проте оподаткування цих сум здійснюється за однією схемою. Що стосується грантів, отриманих від міжнародних фондів, то вони визнаються «іноземними доходами». І тому для визначення такого доходу в гривні необхідно керуватися нормами п. 164.4 ст. 164 ПКУ, якими визначено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Що робити грантодавцю?
За загальною нормою український грантодавець при виплаті доходу на рахунок ФОП у вигляді гранту отримує статус податкового агента. А це означає, що він повинен утримати із суми такого доходу і сплатити до бюджету ПДФО та ВЗ за рахунок отримувача гранту у встановленому законодавством порядку. Для цього йому необхідно керуватися нормами пп. 168.1.1 ст. 168 та пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Грантодавцю – податковому агенту необхідно також відобразити цю операцію в податковій звітності – заповнити додаток 4 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за відповідний місяць з відображенням сум утриманих і сплачених податків з ознакою доходу «126» – додаткове благо або «127» – інші доходи. Нагадаємо, що оновлена форма звітності, затверджена наказом Мінфіну від 02.03.2023 р. № 113, застосовується починаючи з 05.05.2023 р.
А якщо донори – міжнародні фонди?
Вище було сказано, що доходи, отримані в іноземній валюті, для оподаткування перераховуються в гривню. Порядок оподаткування іноземних доходів визначений п. 170.11 ст. 170 ПКУ. Необхідно зазначити, що міжнародний фонд не є податковим агентом, тому отримувач гранту повинен сам розрахувати розмір податку і сплатити його.
За загальними нормами пп. 170.11.1 ст. 170 ПКУ, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу фізсосби – отримувача, яка зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, а сума доходу оподатковується за ставкою 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.
Але є можливість зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо це передбачено нормами міжнародних договорів (пп. 170.11.2 ст. 170 ПКУ). Суму такого зменшення за зазначеними підставами отримувач гранту визначає в річній податковій декларації.
Отже, підприємці, які отримують гранти хоч з України, хоч з-за кордону, ці кошти до свого доходу не включають. Українські донори самі сплачують податки за отримувачів. А от якщо фінансування іноземне, підприємці мають заповнити річну декларацію фізособи та включити у неї ці кошти як «іноземний дохід». І самостійно оплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
Наталя Щербак, податковий консультант
