Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит? #3 | Raiffeisen Bank Aval Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит? #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит? #13 | Raiffeisen Bank Aval Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит? #14 | Raiffeisen Bank Aval Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит? #15 | Raiffeisen Bank Aval Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит? #16 | Raiffeisen Bank Aval Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит? #17 | Raiffeisen Bank Aval Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит? #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
14 Червня 2023

Чи зобов’яжуть підприємців проходити екологічний аудит?

Термін «екологічний аудит» уже давно випав із лексикону підприємців. Однак урядовці вирішили не лише його оживити, а й надати нових сил, поширивши його на фізичних осіб – підприємців.

Отже, цілком ймовірно, що зовсім скоро слово «екоаудит» стане знову актуальним для окремих бізнес-спільнот, тому варто розібратися, що це і з чим його їдять.

У чому проблема?

До 2017 року в Україні існував перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений Кабінетом Міністрів України. Для початку такої діяльності або експлуатації об’єктів, включених до цього переліку, підприємці мали провести екологічну експертизу своєї планованої діяльності.

Водночас у процесі такої діяльності підприємці могли добровільно проходити екологічний аудит для підтвердження відповідності екологічним вимогам. Проте у деяких випадках екологічний аудит був обов’язковим і проводився за замовленням компетентних органів для визначення обсягів збитків, які завдано природі в результаті діяльності з підвищеною екологічною небезпечністю.

У 2017 році було прийнято Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», яким екологічну експертизу замінено на оцінку впливу на довкілля. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, було перенесено в новий закон, тому Уряд скасував свою постанову.

Разом з тим у Законі України «Про екологічний аудит» залишилась норма, яка відсилала до постанови Уряду в частині визначення видів діяльності підвищеної небезпечності. Враховуючи відсутність такої постанови, інститут примусового екоаудиту було фактично паралізувало.

Що пропонується?

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підготувало законопроєкт, який вносить зміни до Закону України «Про екологічний аудит» та визначає, що перелік видів діяльності та об’єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку, визначається у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля».

У такий спосіб чиновники хочуть розблокувати інститут екологічного аудиту, актуалізувавши при цьому положення закону. Більше того, в міністерстві пропонують розширити перелік об’єктів, які підлягають екологічному аудиту, фізичними особами – підприємцями.

Кого буде стосуватися? 

Добровільний (внутрішній) екоаудит зможе замовляти будь-який підприємець, зокрема і ФОП. Він буде цікавим для бізнесу, який хоче підтвердити факт здійснення діяльності в межах дозволених екологічних норм (перед продажем, участю в тендері, у спорі з контролюючими органами тощо).

Своєю чергою, обов’язковий (зовнішній) екологічний аудит зможуть замовляти зацікавлені органи виконавчої влади, місцевого самоврядування або суд на підставі рішення про встановлення наявності порушень вимог законодавства України про охорону довкілля. Такі заходи можуть проводитися лише відносно об’єктів (зокрема ФОП), які відповідають певним умовам.

По-перше, обов’язковий екоаудит проводитиметься виключного щодо об’єктів та видів діяльності, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Цей перелік доволі широкий та включає різні сфери діяльності, зокрема:

  • потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше);
  • установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва;
  • промислове брикетування кам’яного і бурого вугілля;
  • установки для обробки чорних металів:
  • зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази);
  • виробництво молочних продуктів обсягом понад 20 тонн на добу;
  • виробництво пива та солоду обсягом понад 50 тонн на добу;
  • виробництво кондитерських виробів та патоки обсягом понад 20 тонн на добу;
  • виробництво крохмалю;
  • підприємства з переробки риби і риб’ячого жиру;
  • зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, якщо нове призначення відноситься до видів діяльності, що можуть мати значний вплив на довкілля;
  • зміна цільового призначення особливо цінних земель;
  • установки для очищення стічних вод з водовідведенням 10 тисяч кубічних метрів на добу і більше;
  • склади і перевалочні бази металобрухту площею 0,5 гектара і більше або на відстані не більш як 100 метрів до прибережних захисних смуг;
  • видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
  • виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин;
  • операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення);
  • утилізація, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів;
  • постійні місця для кемпінгу та автотуризму площею 1 гектар і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах;
  • тематичні розважальні парки площею 1 гектар і більше;
  • господарську діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу.

По-друге, екологічний аудит буде обов’язковим лише у таких випадках:

  • банкрутство;
  • приватизація, передача в концесію;
  • передача або придбання в державну або комунальну власність;
  • передача у довгострокову оренду об’єктів державної або комунальної власності;
  • створення на основі об’єктів державної або комунальної власності спільних підприємств;
  • екологічне страхування об’єктів;
  • завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону;
  • ліквідація або виведення з експлуатації підприємств, установ або організацій, їх структурних підрозділів;
  • припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Які це матиме наслідки для ФОП?

Якщо підприємець провадить діяльність або експлуатує об’єкти, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», то при отриманні у довгострокову оренду об’єктів державної або комунальної власності, при банкрутстві такого ФОП, припиненні його підприємницької діяльності або виведенні з експлуатації відповідних об’єктів відносно нього буде проведено екологічний аудит.

Враховуючи, що екоаудит може тривати до одного року, припинити підприємницьку діяльність фізичній особі, яка відповідає вищенаведеним умовам, буде доволі складно і довго. Більше того, законопроєктом пропонується визначити обов’язковим включення до звіту про екологічний аудит рекомендацій щодо заходів, яких необхідно вжити для усунення виявлених невідповідностей (у разі їх наявності), що може взагалі відкласти питання про припинення діяльності ФОП.

З цих же причин ускладниться також процес отримання таким підприємцем у довгострокову оренду державного або комунального майна (зокрема земельних ділянок).

У рамках екологічного аудиту аудитором буде перевірено усю документацію, яка стосується сплати екологічних податків, зборів, отримання дозволів у сфері використання природних ресурсів, здійснення діяльності згідно з планованими рішеннями, заподіяння збитків навколишньому середовищу тощо.

Відтак, висновок екологічного аудиту може бути покладений компетентним органом в основу судового позову про стягнення недоплачених податків, зборів, або ж стягнення на користь держави збитків, завданих природі.

Михайло Войцеховський, адвокат АО «ЮФ «Антіка»